Інтернет санкції: «ЗА» і «ПРОТИ»

Нещодавні події в Україні розділили суспільство за думкою певних експертів на два табори – тих хто «ЗА», і тих хто «ПРОТИ» блокування російських інтернет ресурсів.

        Для того щоб розібратися у питанні потрібно передусім з’ясувати, що саме ховається під торговою маркою таких ресурсів.

        На дворі 21 сторіччя і, сподіваюсь, переважна більшість людей, яка користується інтернетом, вже не вважає комп’ютер «шайтан-машиною» та не думає, що «безкоштовні» послуги в інтернеті реально безоплатні.

       У нас час на одних лише відео-блогах можна заробляти хороші гроші. Що вже говорити про заблоковані ресурси. Мейл.ру, Яндекс, а також соціальні мережі - це торгові марки, які разом з залізом, софтом, працівниками приносять доходи їх власникам. А власники відповідно сплачують такі немаленькі податки в бюджет країни, з якою Україна знаходиться в стані, щонайменше, гібридної війни (або ж не сплачують якщо вони найближче оточення ВВП або сидять у владних кабінетах РФ).

      А ці податки - це вливання в економіку ворожої держави, це кулі для «народних республік», це їжа для терористів, це фінансування засобів гібридної війни, таких як РосТВ, боти, фейки і т.п. І ще – це те, що слугує важелем противаг проти економічних санкцій зі сторони ЄС і США.

Тобто, ввівши рішення РНБО Петро Порошенко заборонив українцям підтримувати тероризм і забрав в санкційних компаній те, що приносить їм гроші – юзерів.

         А частина населення плачеться про те, де тепер слухати халявну музику. Хоча та ж частина разом з іншими хоче жити «як в Європі», де до речі за таку музику і посадити можуть, не говорячи вже про штрафи.

 Я вже мовчу, що соціальні мережі - це просто «клондайк» для публікування фейків та роботи по коригуванню громадської думки.

        Отож, для мене питання «ЗА» чи «ПРОТИ» вирішено – однозначно «ЗА». Тим більше, якщо зважати на реакцію РосТВ. В мене є інше питання – «ЯК?». Рішення РНБО було подано як досягнення, але виглядало якось ну дуже спонтанно.

       Хочеться вірити, що прийняття такого рішення вже після погодження безвізу не просто співпадіння, а тонка політична гра Президента. Але чому тоді після його введення в дію немає конкретних інструкцій його виконання органами державної влади, місцевого самоврядування та громадянами? Чому немає часових рамок виконання? Адже на санкційних ресурсах є багато інформації, на збереження якої потрібний час. Більше того – немає чіткої відповідальності за невиконання.цього рішення...

Мені цікаво одне, оточення Президента не може донести до суспільства його реальні досягнення чи цілеспрямовано не хоче цього?

         Здавалось б після ситуації з блокадою терористів, коли Порошенко провів дуже заплутану «партію» і обіграв як правління РФ, так і терористів разом з українськими опонентами, а в кінцевому результаті жодних політичних дивідендів не отримав, тільки через те, що ніхто не зміг адекватно все пояснити суспільству, на такий стан речей (відсутність логічних пояснень) звернуть увагу і не будуть розбивати голову об ті ж «граблі».

         Проте нажаль ситуація не змінилася...

ілюстраційне фото з http://milnavigator.com.ua