Головне було не втратити керованість військ, - генерал-майор Владислав Клочков про перші години вторгнення

24 лютого 2022 року Україна увійшла у війну, яка змінила все. Генерал-майор Владислав Клочков у перші години повномасштабного вторгнення перебував на командному пункті оперативного угруповання «Південь». У цьому інтерв`ю він згадує початок агресії, оцінює рівень готовності держави та пояснює, чому навіть умовний мир не означатиме завершення війни з Росією.

Про перші години вторгнення

— Реакція була професійною й адекватною ситуації. Ми чітко розуміли, що маємо справу з класичною моделлю повномасштабної війни: масований вогневий удар авіацією, ракетними військами та артилерією. Удар був спрямований не лише по військових об’єктах, а й по системі управління — командних пунктах, аеродромах, логістиці.
У таких умовах ключовими були три речі: швидкість ухвалення рішень, збереження керованості військ і негайна організація відсічі. Паніка — це те, чого ворог очікує найбільше. Ми не мали права її допустити.

Чи було вторгнення несподіванкою?

— Не зовсім. Розвідка фіксувала концентрацію сил противника, зокрема в Криму. Напередодні спостерігалася підвищена активність на лінії зіткнення. Проте, якщо говорити чесно, до кінця не вірилося, що Росія піде на настільки відкриту, зухвалу і масштабну агресію.
Мабуть, це було поєднання раціонального аналізу і людського небажання вірити в найгірше.

Про очікування війни і підготовку

— Після останньої наради у Генштабі було зрозуміло: ситуація критична. Частина керівного складу вже перебувала на визначених напрямках. Велися навчання, пункти управління були підготовлені. На відміну від 2014 року, офіцери чітко усвідомлювали, з ким мають справу. Був бойовий досвід, розуміння противника і внутрішня готовність діяти в умовах великої війни.

Що вдалося, а що — ні

— Збройні Сили зробили все можливе в межах наявних ресурсів і повноважень. Армія діяла професійно. Але якщо говорити про державу загалом, то стратегічне розгортання і мобілізаційні заходи можна було б розпочати раніше.
Водночас будь-яке рішення ухвалюється на основі інформації, яка є в конкретний момент. Остаточні оцінки мають давати уповноважені органи.

Про відповідальність

— Ше раз. Оцінки мають бути професійними, а не емоційними. Хто і де недопрацював — це предмет розслідувань і фахових висновків. У війні важливо не шукати простих відповідей, а робити правильні висновки.

Про майбутнє після війни

— Я не вірю, що Росія відмовиться від своїх намірів. Її стратегія послідовна: Крим, окуповані території, «Новоросія», а далі — вся Україна. Кожна захоплена ділянка — це плацдарм для наступного удару. Навіть умовний мир не означатиме безпеки.

Що потрібно змінити першочергово?

Держава має системно готуватися до тривалої війни: підготовка населення; інженерне обладнання території; розвиток ВПК; технологічна модернізація армії.

Але найцінніше — людський капітал. Без нього не працює жодна система.

Щоб бути готовою до нової війни,  Україна також має бути з мотивованою і сучасною армією; зі свідомим суспільством, яке розуміє відповідальність за державу; з економікою,здатною функціонувати в умовах війни.

Ми платимо високу ціну за незалежність. Але нас не зламали. А це означає — ми приречені на перемогу.

Розмову вів Юрій Кміть.

 Генерал-майор Владислав Клочков — український військовий лідер, доктор філософії (PhD), експерт із психологічної   стійкості, стратегічних комунікацій, лідерства та національної безпеки. Має понад 30 років служби у Збройних Силах   України. Викладає в American University Kyiv.

 Автор понад двадцяти наукових публікацій, монографії «Психологічна стійкість військовослужбовця», десяти навчальних   посібників із питань психологічного забезпечення, а також аналітичного дослідження зі стратегічних комунікацій   «Перезавантаження світового порядку 2022».

 Нагороджений численними державними та відомчими відзнаками. Після звільнення в запас у серпні 2024 року продовжує   наукову, викладацьку та консультативну діяльність, спрямовану на посилення обороноздатності України та розвиток   системи військової психології.