Дешевий імпорт чи фінансування армії? Чому варто оподатковувати посилки

Цього тижня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подав законопроєкти, що запроваджують митні та податкові платежі для всіх поштових відправлень з-за кордону. Й одразу отримав у відповідь емоційну реакцію багатьох українців. Втім, є й інша думка: економіст Юрій Гайдай вважає, що в умовах війни державі варто запровадити ці платежі. І обґрунтував свою позицію в дописі у соцмережі, з яким пропонуємо ознайомитися.

Я розумію, що несеться і буде нестися, але.

Безподаткове ввезення товарів із закордонних площадок – це просто пільги для іноземного бізнесу. У випадку Ali і Temu це ще й пільги, які збільшують заробіток компаній, що працюють на стратегічного союзника росії.

«Але ж наші імпортери купують у тих же китайців». Так, але наш роздріб сплачує податки. Чому ми маємо ставити наш роздріб у програшне конкурентне становище у порівнянні з китайськими чи європейськими площадками? Матимуть рівні податки - нехай конкурують.

«Але ж імпорт стане дорожчим». Так, середньозважено імпорт подорожчає, бо кінцева ціна маркетплейсів включатиме ПДВ. А держава під час війни має дбати про дешевий споживчий імпорт? Чи може про фінансування армії? 

У нас епічний торговий дефіцит через війну, та її наслідки. Він компенсується лише допомогою наших партнерів, яка дозволяє не лише фінансувати бюджет, а й тримати курс. 

Наші лібертаріанці на кшталт Поперешнюка (співвласник «Нової пошти», - ЗІФ) ж вірять у силу ринку? Так от, якщо цю проблему дати на відкуп ринку, то долар би коштував мабуть гривень 70-80. І це б справді (частково) вирішило проблему. Тільки дуже болісно для всіх.

Ми, в цілому, як країна, живемо дуже не по коштах. Це історичних масштабів аномалія, яка не відчувається через зовнішню допомогу. І на цьому фоні іще стимулювати імпорт?

Взагалі, предмет цієї дискусії – один із типових наслідків «нової економіки». Онлайн платформи стають все вагомішими, а існуючі податкові та митні системи сформувалися у зовсім інший час.

Тому той же ЄС у 2021 році запустив Єдине вікно для імпорту – Import One Stop Shop. Маркетплейси з-за меж ЄС реєструються у ньому, і самі нараховують та сплачують ПДВ. Це спрощує розмитнення, і позбавляє головного болю покупців. 
У 2023 році Єдине вікно для імпорту з-за меж ЄС принесло 6.3 млрд євро в бюджети країн ЄС. Ніби небагато, але тут варто враховувати, що всі великі глобальні маркетплейси давно мають юрособи в ЄС і сплачують там всі податки з продажів на загальній системі. 

І ми у процесі вступу в ЄС теж станемо частиною такого підходу. Але чекати на це ще 4-5 чи скільки там років – не вважаю допустимим.

Тому тут підтримую ініціативу Данила Гетманцева. Хтось же має робити непопулярні, але необхідні кроки.

Довідка: Подані Гетьманцевим законопроєкти передбачають, що громадяни можуть отримувати без оподаткування ПДВ товари вартістю до 45 євро за умови, що такі товари надсилаються на їх адресу фізичними особами без будь-якої оплати та без комерційної мети.

Товари, що купуються громадянами на маркетплейсах або інших подібних платформах підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від їх вартості. При цьому, ввізне мито з таких товарів буде справлятися лише у разі якщо їх вартість більша за 150 євро.

Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, сторінка у FB