Демократичний процес Білорусі не розвалиться,  – Роза Турарбекова

Конференція «Нова Білорусь», що нещодавно відбулася у Варшаві, не отримала в інформаційному українському просторі належного висвітлення. Хоча подія насправді важлива – і не лише для білорусів з огляду на майбутню побудову демократичного суспільства, нової країни та її взаємин зі сусідами. Адже, як зазначила під час свого виступу у конференції Світлана Тихановська, сам факт того, що тут відбуваються відкриті дискусії, громадські слухання Об’єднаного перехідного кабінету, – це «велике досягнення для суспільства, яке майже 30 років не бачило життя у вільній країні». «...Прозорість, різноманіття поглядів та свобода слова є основою, на якій будується демократична влада. Тільки від нас з вами залежить, яка будівля постане на цьому фундаменті», - сказала лідерка білоруських демсил. Керівниця Білоруського інформаційного центру у Львові Аліна Рудіна поспілкувалася із кандидаткою історичних наук, доценткою факультету міжнародних відносин Білоруського державного університету, експерткою і політологинею Розою Маратівною Турарбековою не лише про підсумки варшавської конференції, але і про процеси, що відбуваються в політичному житті демократичних сил, труднощі та перспективи.

МИШАЧА ВОВТУЗНЯ ЧИ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС?

За словами співрозмовниці БІЦу, подія у Варшаві – не тільки конференція «Нова Білорусь», але це ще й низка подій, що їй передували: підбиття підсумків діяльності Об’єднаного перехідного кабінету (ОПК) і звіт перед Координаційною радою. Зрештою, власне створення і самої Координаційної ради в березні цього року. Попри конфлікти і скандали в білоруському демсередовищі, зараз, за словами Рози Турарбекової, яка брала участь у конференції «Нова Білорусь», «ми з вами спостерігаємо вже позитивні зрушення».

«Позитивне зрушення полягає в тому, що Координаційна рада перед конференцією «Нова Білорусь» провела слухання, і там прозвітували всі представники Об'єднаного кабінету. …Думаю, що в Україні експерти, окрім окремих особистостей, таких як там, наприклад, Магда (Євген Магда, директор Інституту світової політики, - ред.), загалом і не спостерігають за цими процесами. Але це, фактично, на мій погляд, поява нового політичного автора в особі Координаційної ради, яка впливає на прийняття рішень Тихановської. Це має значення для білорусів.

Українцям може це здатися мишачою вовтузнею – можливо, так воно і є – але для нас це важливе. Для нас це інституціоналізація демократичних сил – не просто купа людей зібралися, покричали один на одного та розійшлися – створено Кабінет, тепер Координаційна рада слухає представників Кабінету і навіть відправили у відставку Азарова (представник ОПК з відновлення правопорядку Олександр Азаров, - ред.). Хоча Координаційна рада не має таких прав, я бачила результати голосування, яке було не на його користь. І Тихановська, вона вирішувала, зрештою, ухвалила рішення на користь Координаційної ради, а не на користь Азарова. Це перше. Другий результат – призначили представника Кабінету у Києві Геннадія Манька», - розповіла Роза Турарбекова.

БІЛОРУСЬКІ ДЕМСИЛИ Й УКРАЇНА: ПИТАННЯ ЗАЛИШАЮТЬСЯ

Також вона звернула увагу на обговорення теми білорусько-українських відносин у сьогоденні та майбутньому. Недоліком у цій частині конференції була майже відсутність представників з України й білоруської діаспори в Україні. .

Попри це усі учасники варшавської конференції згідні з тим, що Україна – стратегічний партнер. Інше питання стосунки Полку імені Кастуся Калиновського та команди Світлани Тихановської.

«Є позитивні зрушення, але поки що немає остаточного позитивного кроку, - каже Роза Турарбекова. - Тобто рух спостерігається, але ще невідомо, чим це скінчиться. Спроби домовитися з полком Калиновського робили неодноразово…».

Стратегічне значення стосунків з Україною,не скасовує наявність інтересів білорусів. Під час однієї з панелей Роза Турарбекова порушила питання про необхідність артикулювати білоруські національні інтереси та намагатися виносити їх на обговорення з українськими партнерами.

«Я, наприклад, порушила питання перед Ковалевським (представник ОПК із закордонних справ Валерій Ковалевський, - ред.), чи не є наші контакти з українською владою спорадичними, виключно з ініціативи української сторони. Що він збирається робити для того, щоби ці контакти стали регулярними та щоби була певна синхронізація. Він висловив лише надії, дуже дипломатично висловлювався, але я зрозуміла, що поки що все залежить від української сторони», - каже політологиня.

Взаємини білоруських інституцій демсил з Україною, на думку Рози Турарбекової, будуть дедалі актуальнішими. Адже, за її словами, Координаційна рада виявляє серйозне бажання та намір у розвитку білорусько-українських відносин, збільшення контактів між демократичними силами й українською владою та українською громадянською спільнотою.

Як приклад, співрозмовниця БІЦу навела зустрічі в Києві й інших містах за участі українських і білоруських експертів. Зокрема, організованих «Українською призмою».

«Вважаю, що сьогодні саме таке різноспрямоване, широке і структуроване policy paper щодо білорусько-українських відносин треба продовжувати, розвивати первинний діалог, давати неупереджену, об'єктивну оцінку цим відносинам і стану цих відносин. У тому числі і становищу білорусів в Україні, бо це не дуже зручна тема для української влади. Але нам треба це питання все одно порушувати. У цьому сенсі Ковалевський і всі представники Офісу, які їздили, переважно грають поки що, на жаль, у гру. А Координаційна рада, на мою думку, буде зацікавлена в тому, щоби порушувати й інші питання, пов'язані із правами білорусів, із громадською думкою, інші незручні питання для української сторони… А наші інтереси насамперед – це люди, які перебувають в Україні, щоби вибудовувати довготермінові та рівноправні стосунки. Поки що це не схоже на рівноправні відносини. Ну, хоч контакти розпочалися, розумієте, що теж уже непогано», - поділилася міркуваннями співрозмовниця БІЦу.

Роза Турарбекова також не відкидає зустрічі на найвищому рівні команди білоруських демократичних сил на чолі зі Світланою Тихановською із українською владою, в тому числі і Президентом України.

«Я цю можливість не виключаю, - каже співрозмовниця БІЦу. – Мені здається, що це було би логічним продовженням контактів, що зараз відбуваються. Але для цього потрібне офіційне запрошення, звичайно, для Світлани Тихановської. Хоча би на рівні міністра закордонних справ. Тоді міністерство закордонних справ і взагалі влада Литви зможе забезпечити нормальний її приїзд, тому що вона перебуває під захистом Литви, яка відповідає за неї. І вона (Тихановська, - ред.) не може відмовитися від їхнього захисту, я так розумію, з процедурних питань. Хоча, на мій погляд, зустріч, звичайно, давно дозріла, якщо не перезріла вже».

БІЛОРУСЬКІ ДЕМСИЛИ ЗАДОВОЛЬНИЛИ ВИМОГИ КИЄВА

Іще однією темою під час розмови були питання бачення білоруськими демсилами майбутнього Білорусі. На цьому, зокрема, наполягали свого часу українські експерти та політики. Під час конференції «Нова Білорусь» їх, «нарешті», озвучили – «чітко й абсолютно недвозначно», як висловилася Роза Турарбекова.

Зокрема, це членство у Європейському Союзі, перспектива вступу у НАТО. І хоча пройти цей шлях швидко неможливо, проте він задекларований.

«Це, мабуть, перший такий загальний великий документ демократичних сил, який затверджує вибір на користь Європейського Союзу. Я вважаю, що це серйозне зрушення, реальний поворот. І це відповідь на запити та питання від українських експертів і політиків. Вони це зробили. На мою думку, ось із цим зараз можна їхати до Києва, зокрема і Тихановській. Тобто вже є такий ніби фундамент, від якого можна відштовхуватися», - переконана Роза Турарбекова.

ПЕРЕМОГТИ ЛУКАШЕНКА

На панелях під час дискусій представники білоруських демократичних сил неодноразово обговорювали алгоритми перемоги над режимом Лукашенка. Наша співрозмовниця уточнює, що оговорюють не так плани, як варіанти: силовий чи не силовий. Є ще гібридний. Загалом зараз немає чіткого напрацювання, що всі би влаштовувало. Полк Калиновського та «Кіберпартизани» пропонують  для початку об'єднатися. Але наразі це питання висить у повітрі. Як і план «Перемога». І хоча Олександра Азарова відправили у відставку, проте довірили йому продовжувати ним опікуватися.

Співрозмовниця БІЦу вважає, що Світлана Тихановська цим кроком показує, що людей не викидає з команди та не кидає. А, з іншого боку, пан Азаров, можливо, володіє ключами від цього плану.

«У нас зараз тривають дискусії всередині демократичних сил, - розповідає Роза Турарбекова. – Але режим (лукашенка, - ред.) сприймає цей план усерйоз... Режим діє доволі логічно. І судячи з того, що періодично хапають когось, у плані «Перемога» все-таки щось є. Не беруся судити – це прерогатива пана Азарова та людей, причетних до плану…

У мене плану немає, тому що дуже складно уявити собі зараз, особливо якщо ви постійно займаєтеся тим, що підтримуєте контакт із людьми в Білорусі та розумієте всю глибину та весь жах, у якому вони зараз перебувають. Чи можливе повстання у концтаборі?..  

Але немає нічого неможливого. Вважаю, що доволі швидко можуть відбуватися якісь події, що змінюватимуть конфігурацію. Виникатиме «вікно можливостей». Як от із ПВК «вагнер», який пішов на москву, коли ніхто не міг собі навіть уявити, чим усе це закінчиться для Білорусі. Тому поки що моя відповідь така: напевно між собою демократичні сили питання та варіанти обговорюють – від силового до мирного плану. На мій погляд більш реалістичним виглядає, наприклад, гібридний план. Але подробиці я вам не скажу тому що зі мною не діляться – мене сприймають як експерта, критика та як людину, яка в ефірі на «Єврорадіо» про все розповість», - зізнається наша співрозмовниця.

ДЕМОКРАТИЧНІ СИЛИ НАВЧИЛИСЯ ОПАНОВУВАТИ КОНФЛІКТИ

Наявність конфліктів та скандалів у білоруському демократичному середовищі Роза Турарбекова не вважає чимось неприпустимим, хоча вони і розчаровують людей.

«Розчарування є і було. Люди втомилися – там (у Білорусі, - ред.) репресії йдуть, питання життя і смерті, а тут ніби виборча дільниця, ніби ділять шкуру не вбитого ведмедя. Але на мій погляд, демократичні сили за цей рік навчилися справлятися з цими конфліктами. У людей дуже різні погляди та дуже різні уявлення на те, як це потрібно реалізовувати. У політиці це взагалі нормальний процес. Інша річ, що білоруси насправді реальний, справжній політичний процес ніколи й не бачили. Вони бачили тільки лукашенка. Це мов дитина, яка заходить після початкової школи і вперше бачить кабінети з новими предметами: кабінет фізики, математики і так далі. Раніше у неї була одна Марія Іванівна, яка викладала і математику, і мову, і все було зрозуміло, просто і в одному кабінеті. А тут переходиш на наступний рівень, а там… звичайно, дах поїде. Так зараз і в білорусів. Але найголовніше, що й у демократичних сил був такий стан, і в них теж дах їхав. Бо їх так багато, і всі чогось хочуть», - описує процес формування політичної культури Білорусі Роза Турарбекова.

ЛУКАШЕНКО – НЕ ДУРЕНЬ

За її словами, зараз триває процес формування білоруської нації. І українці це мають розуміти як ніхто інші. Адже перебувають на декілька кроків попереду. Але просвітництво потрібне:

• Треба роз'яснювати, що у Білорусі не було нормального політичного процесу, взагалі не було. Із 1996-го року тільки цементували вертикаль влади, знищували на всіх рівнях розмаїття – не відразу, поступово. Лукашенко – не дурень, як його дехто зображує колгоспним дурником. Ні, він не дурень. Він по краплі, по краплі цю вертикаль побудував, зробив цей негативний відбір. Причому він «перетрахував, перетрахував» і доперетрахував до такого стану систему, що в ній міністри – це не міністри, а хлопчаки-порученці, які клацають підборами та роблять чи кажуть як Хренін: «так точно, товаришу президент». Це все, що він може йому сказати. І Лукашенко розповідає по телебаченню від імені Хреніна свою думки, а поруч сидить Хренін і говорить: «так точно!». Тобто, справа не в тому, що Хренін дурень, а справа в тому, що вже система побудована таким чином, що в ній є одна думка й один політик.

ГРОШЕЙ НЕМА, АЛЕ ПРОЦЕС НЕ ЗУПИНИТИ

У такому стані Білорусь перебуває майже три десятиліття. Але зараз за її межами паралельно триває живий політичний процес. Хай і зі скандалами чи конфліктами. Співрозмовниця БІЦу нагадує, що навіть сьогодні, в час жахливої війни український політичний процес також дуже складний. І це за умови, що Україна в демократії живе набагато більше часу за Білорусь. Мовляв, український політичний казан кипить уже декілька десятиліть, тоді як у Білорусі цього не було.  

«Тепер ми з вами бачимо ознаки цього вирування, констатує Роза Турарбекова.. –Тільки український казан вирує вдома, а наш – і там, і сям.

Разом із тим ми всі змушені шукати кошти для існування. Ось у чому справа. Він же (демократичний процес, - ред.) ще й на, даруйте, волонтерських засадах, там же реальних ресурсів немає, там же насправді ділити нічого ще. Це такий прилавок: ведмедики, ґранти, допомога Євросоюзу...

Я вам зізнаюся – навіть слухання ці показали, що реально грошей дуже мало. А у Координаційній раді їх просто немає. Я вам точно скажу. Їх там просто нема. Там ніхто нічого не одержує. Можливо, секретаріат отримує, але решта – ні. Вони усі там волонтери. А працювати треба, забезпечувати себе треба! І ти взагалі ніби член Координаційної ради, а на вулиці, вибачте мені, - емігрант, у якого цього немає, цього немає. І щороку тобі ще треба вид на проживання продовжувати - весь час питання висить.

За цей рік – від створення Об’єднаного перехідного кабінету до конференції «Нова Білорусь» - зроблено не все, але достатньо для того, щоби розуміти: далі процес рухатиметься – не розвалиться, його учасники не розбіжаться. Це я вам можу тепер точно сказати.

Розчарування, так – будуть іще розчарування. У Білорусі розчаровані? Так! Тому що вони перебувають у жахливому стані. Їм хочеться від цього якнайшвидше звільнитися. А те, що вони бачать, їм здається, що це не на користь, не прискорює цей процес звільнення, а навпаки відсуває. Звичайно, це злить. Я розумію цих людей».

P.S. Відеоверсію конференції «Нова Білорусь» можна переглянути у YouTube
Роза Турарбекова на основній світлині gazetaby.plus