Чому «сонячна» електроенергія – це не лише зручність, але й проблеми?

Із настанням сонячних теплих днів в Україні знижується споживання електроенергії на тлі збільшення її виробництва сонячними електростанціями. Попри певний позитив виникає дисбаланс, який призводить до втрат у сотні мільйонів гривень.

За інформацією Укренерго, сьогодні вранці, 21 березня споживання електроенергії було на 2,2% нижче, аніж попереднього дня. Причиною енергетики називають безхмарну погоду, ефективну роботу побутових сонячних електростанцій та відповідне зменшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі.

В Україні активно будують сонячні електростанції, які виробляють енергію переважно вдень. А це призводить до нерівномірності постачання протягом доби: вранці та ввечері електрики не вистачає, що призводить до обмежень для споживачів, особливо промислових. Натомість в обідні години – вона у надлишку, що навіть змушує вводити обмеження генерації.

«Максимально нездорова ситуація і максимально неефективна фінансово, тому що кожен тиждень у нас десятки мільйонів гривень платяться за електроенергію, яка спускається просто в землю», – так описав цю ситуацію очільник парламентського комітету з питань енергетики та комунпослуг Андрій Герус на засіданні комітету, повідомляє ЛІГА.

За словами Геруса, проблема загострилася на початку березня, коли суттєве потепління призвело до зниження споживання електроенергії приблизно на 2 ГВт. Тоді як безхмарна погода сприяла активному виробництву електроенергії сонячними електростанціями. На той час ще тривав опалювальний період, що означало високу базу традиційної генерації (атомної, теплової, гідроелектростанцій).

Згідно з «зеленим тарифом» та умовами договорів (take-or-pay), держава зобов'язана платити виробникам за електроенергію, яку вони не змогли відпустити в мережу через обмеження. Тож за період з квітня до жовтня 2024 року вартість такої оплаченої, але не спожитої електроенергії сягнула 954 млн грн. 

І цього року ситуація лише погіршуватиметься, вважає нардеп. Адже цінова політика держави створює неправильні стимули для інвесторів, які продовжують будувати сонячні електростанції, а не інвестують в інші типи генерації або у системи зберігання енергії.

«Коли споживач або інвестор дивиться на такий ринок, то він думає: мені, мабуть, є сенс далі будувати сонячні панелі, тому що разом з мережевими тарифами я отримую хорошу ціну і в мене буде окупність менш ніж п'ять років. І з таким ринком, коли в обід достатньо високі ціни, а ввечері вони не супер високі, нема сенсу заморочуватися на щось складніше, щоби доставляти якийсь energy storage (зберігач енергії), щоб будувати якусь газову генерацію. Якщо така тенденція буде продовжуватися, то ми прийдемо до того, що в нас будуть в обід будуть величезні обмеження генерації. Можливо, не через пів року, можливо, через рік, через півтора», – прогнозує Андрій Герус.

Насправді такі проблеми із сонячною генерацією не лише в Україні. Так 19 березня через надлишок сонячної генерації ціни на електроенергію в Німеччині, Франції, Нідерландах та Польщі були від'ємними протягом чотирьох годин – від 11:00 до 15:00.

При цьому пік сонячної генерації 19 березня у Німеччині, за даними агентства Bloomberg, досяг майже 44 гігаватів, що близько до найвищого рівня цього року. У Франції сонячна генерація напередодні зросла до 16,6 гігавата, свідчать дані мережевого оператора RTE.

Не лише сонячна, але й енергія вітрових електростанцій теж буває надлишковою: так сталося у тій же Німеччині вночі 2 січня – виробництво «вітрової» електрики сягнуло 40 гігаватів, що сильно перевищило попит. Тоді ціни не електроенергію також упали нижче нуля. 

Мережева інфраструктура Європи не здатна поглинути додаткову сонячну енергію. А це може призвести до збільшення кількості періодів від'ємних цін під час пікового вироблення сонячної енергії вдень у червні та липні, а також наступного року.

В останні роки у Європі спостерігається сплеск сонячної генерації через зростання цін на природний газ і зниження витрат на сонячні панелі. Німеччина має намір додати рекордні 17 гігаватів сонячної енергії цього року і надалі збільшувати потужності щороку принаймні до 2030 року. 

Загалом, відновлювані джерела енергії у загальній структурі виробництва електрики в ЄС становлять уже майже половину (47%). Але без застосування технологій накопичення електроенергії під час піків виробництва – для її використання в періоди максимального споживання проблеми дисбалансу лише поглиблюватимуться.