Чому гонець Трампа не доїхав до Києва – думки вголос

Спецпредставник Дональда Трампа – відставний генерал Кіт Келлог мав на початку січня прибути в Україну. Проте у понеділок стало відомо, що той наразі передумав і не появиться щонайменше до церемонії інавгурації новообраного президента США, запланованої на 20 січня. ЗІФ пропонує ознайомитися з думками експертів про причини такого кроку.

Вадим Денисенко, журналіст та комунікаційник, сторінка у FB

- 1. Я вже неодноразово говорив, Путін не збирається поки сідати за стіл переговорів і виставив неможливу умову: Україна має офіційно відмовитися від своїх територій (сценарій Чехословаччини 1938 року чи повоєнної Фінляндії).

2. Трамп, на скільки я розумію, очікує: Україна дасть сигнал, що готова відмовитися від НАТО в обмін на розширені гарантії безпеки. І це, зараз, як мені здається, один із базових переговорних принципів (де-факто, початок діалогу з Путіним). Україна такий сигнал не дала.

3. Важливо звернути увагу на позицію адміністрації Байдена, яка в останні дні свого правління різко підняла ставки у війні. Зокрема, варто звернути увагу на наш удар по Усть-Лугу (головній нафтогазовій перевалці РФ на Балтиці). Практично рік ми не били по цьому порту. І не били через обережність адміністрації Байдена, яка боялася, що такі удари можуть збільшити ціну на нафту. Треба подивитися за тим, як далі будуть розвиватися події, але наш останній удар – це, з одного боку, сигнал росіянам про можливу ескалацію. А з іншої, ми не маємо відповіді на запитання: для Трампа це шлях до миру через ескалацію чи поки небажаний фактор, адже поки світ і США не готові до швидкого заміщення російської нафти. Хоча, страх можливого закриття нафтових доходів інколи може бути більшим, аніж саме закриття.

4. Ми маємо мати на увазі, що анонсоване Трампом 10% мито на європейські товари зробить низку європейських економік банкрутами. І продовження нашої війни – це якраз сильна переговорна позиція ЄС зі США. Це дуже дражливий момент, і він не є доконаним фактом, чи тим більше консенсусом для ЄС, але не враховувати його ми не можемо. І не враховувати його не може і команда Трампа.

5. В інтервʼю Фрідману Зеленський запропонував свій варіант переговорного процесу: спочатку виробляється спільна позиція США-Україна, а потім вже йдуть переговори з Путіним. Навряд чи такий варіант переговорів зараз готові беззастережно підтримати в команді Трампа.

6. Поки взагалі не зрозуміло, як буде вестися діалог команди Трампа з Пекіном. Зараз ми чуємо виключно про «силовий» варіант. Але я повторю те, що говорив неодноразово: без Китаю, рівняння формули миру (заморожування) вирішується вкрай складно.

7. Варто звернути увагу на внутрішні процеси в Україні, за якими точно слідкують у команді Трампа.

Загалом, відкладення візиту Келлога є більш ніж логічним, з точки зору Трампа. Ніяких швидких рішень за цих умов нема. А якщо їх немає, то немає і сенсу їхати в Київ. З іншого боку, в команді Трампа наразі немає альтернативи планові Келлога. Тому, всі рішення переносяться , як мінімум, на лютий. Це розуміють і в Москві. А тому, все те, що ми почули останніми днями про те, що потрібно прийняти «просте рішення» і «ампутувати непотрібні території» буде базовим внутрішньоукраїнським наративом корисних ідіотів і російських консерв.

Але в команді Трампа розуміють, що в лютому тільки лінивий критик Трампа не питатиме: «А де ж вирішення питання України за один день». І якщо не буде якоїсь теми, яка замістить Україну, це змушуватиме команду Трампа грати у швидкі шахи. Я залишаюся при думуці, що єдине, що є дві речі, які можуть змусити Путіна сідати за стіл переговорів – нафтові доходи і страх втратити підтримку Китаю.

Юрій Луканов, журналіст, автор документальних книжок і фільмів, сторінка у FB

- Скасування візиту Келлога, який мав з'ясовувати позиції, це нібито дрібна подійка, але вона демонструє той факт, що Трамп стосовно війни рашки проти України перетворюється на такого собі Байдена. Тільки Джо не озвучував ідею, що Україна не програла, але і росія не виграла. Хоча де факто проводив таку політику – для цього креслив різні червоні лінії і заборони для України та союзників. Разом із тим публічно демонстрував підтримку України, мовляв, рашка – зло, а Україна – добро, вона воює за демократичні цінності.

А Трамп озвучує ідею зупинити війну, але при тому не стає на бік жодної зі сторін. У його баченні там нема добра і зла, у війні зійшлися дві країни, жодній з яких він не віддає перевагу. Принаймні в риториці. Тим часом, його оточення, той же Келлог, вдається до антиукраїнської риторики. Маю на увазі, коли він засудив використання американських ракет по російській території. Тобто в них навіть риторика зникла як у лідерів вільного світу. Крім того, вони не засуджують москву.

У кінцевому підсумку, що в одного, що в другого війна триває і кінця-краю їй не видно. Чергове підтвердження кризи американського лідерства.

Я лише сміюся, коли чую від коментаторів оцінки на зразок ліваки, праваки. Там що ліваки, що праваки одним миром мазані. Принаймні з тих, що домінують в американській політиці.

PS. Принагідно мені підсунув ФБ допис від 7 січня 2022 року, коли Байден збирався відновити роботи над Пн. Потоком-2. Це вже тоді, коли вони знали, що рашка готується воювати: У Держдепу з'явилася феєрична логіка. Санкції проти Пн. Потоку-2 підірвуть єдиний фронт боротьби з Росією. З цього твердження випливає висновок, що Пн Потік-2 зміцнює фронт з Росією, вливаючи кошти у свого ворога. Цю логіку варто продовжити. Наприклад, надати Москві додаткові озброєння – це взагалі зцементує антиросійський фронт до небаченої досі міцності. Він буде готовий витримати будь-які удари з наданої Росії зброї.

PPS. При цьому, звісно, усвідомлюю, що Трамп ще не при владі. Але його загальна філософія мені не до вподоби.

Фото – Кіт Келлог має над чим подумати / Al Drago / Bloomberg