Чому Іран розпочав полювання на танкери в Перській затоці

Ситуація в Перській затоці на ранок 5 лютого серйозно загострилася після захоплення двох нафтових танкерів силами Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). Обидва судна, за наявною інформацією, вийшли з портів Об’єднаних Арабських Еміратів і прямували маршрутом ОАЕ — Сінгапур.

Про це на своїй сторінці у ФБ пише Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень.

Один із танкерів, Talara, йшов під прапором Маршаллових Островів (держава, асоційована зі США), інший — під прапором Есватіні (колишній Свазіленд). До речі, влада Есватіні вже встигла офіційно відхреститися від судна, заявивши, що не видавала дозволу на використання свого прапора цьому танкеру (це ознака так званого «сірого флоту»).

Цей інцидент не є звичайною поліцейською операцією проти контрабандистів. Це ретельно спланований політичний крок, спрямований на демонстрацію неспроможності США забезпечити безпеку в Ормузькій протоці. Ми бачимо класичну асиметричну відповідь Ірану, яка траплялася і раніше. По суті, це тактика «танкерного шантажу», - зазначив Ігор Семиволос

За його словами, затримання іноземних моряків — це створення «обмінного фонду». Іран часто використовує затриманих як важіль тиску для звільнення власних заморожених активів у закордонних банках, пом'якшення санкційного режиму та припинення конфіскацій іранської нафти, які практикують США.

"Подібні інциденти миттєво запускають ланцюгову реакцію. Очікується зростання ф'ючерсів на марку Brent через «премію за ризик», а страхові компанії піднімають тарифи на прохід суден у затоці, що здорожчує товари в усьому світі.

Іран свідомо піднімає ставки, намагаючись змусити Захід відмовитися від підтримки внутрішніх протестів у країні. Це класична гра на випередження: «якщо ви тиснете на наш режим зсередини, ми тиснемо на вашу економіку ззовні». Цікаво, що ця подія сталася після «плідних» переговорів між Трампом та Сі Цзіньпіном", - підкреслив експерт.

Дадамо, що загалом дії КВІР, що в Україні визнана терористичною організацією, відбуваються на тлі складної внутрішньої та зовнішньополітичної ситуації навколо Ірану. Країна вже багато років перебуває під жорсткими міжнародними санкціями, запровадженими через ядерну програму, підтримку регіональних збройних угруповань та порушення прав людини. Паралельно іранський режим стикається з періодичними хвилями внутрішніх протестів, спричинених економічною кризою, інфляцією та соціальним невдоволенням.

Власне, захоплення суден сталося на фоні наймасштабнішої хвилі протестів в Ірані за останні десятиліття, що почалися 28 грудня 2025 року через обвал національної валюти. За даними міжнародних організацій (Amnesty International, HRANA), під час придушення протестів у січні 2026 року загинуло від 5 000 до 20 000 осіб. 8 січня в країні діє режим обмеження інтернету. Демонструючи силу в Перській затоці, режим, вочевидь, серед іншого, намагається переключити увагу населення на "зовнішнього ворога" та згуртувати консервативний електорат навколо ідеї захисту суверенітету.

На зовнішньому контурі Іран залишається активним гравцем у регіональних конфліктах — від підтримки «Хезболли» в Лівані та проіранських формувань у Сирії й Іраку до дій союзних йому угруповань у Червоному морі. Це робить Перську затоку та прилеглі морські шляхи особливо чутливими до будь-яких

Експерти наголошують, що використовуючи сили Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), Тегеран фактично бере в заручники ключову світову артерію — Ормузьку протоку, через яку щоденно транспортується близько п'ятої частини глобального споживання нафти.

Геополітична вага інциденту підсилюється часом його проведення — одразу після контактів між лідерами США та Китаю (телефонна розмова між Дональдом Трампом та Сі Цзіньпінем відбулась 4 лютого). Трамп продовжує політику "максимального тиску", погрожуючи 25% митами будь-якій країні (включно з КНР), яка купує іранську нафту. Але Тегеран прагне довести, що без урахування його інтересів безпека в регіоні неможлива, навіть за умови домовленостей великих держав. Пекін є головним покупцем іранської нафти. Захоплення танкерів - це сигнал Тегерана Пекіну: "Ми можемо дестабілізувати постачання енергоносіїв, якщо ви не захистите нас від санкцій США".

До того ж інцидент стався за день до запланованого на 6 лютого раунду непрямих переговорів між США та Іраном у Маскаті (Оман). По суті, Тегеран вимагає гарантій невтручання у внутрішні справи та розмороження активів в обмін на обмеження ядерної програми. Напередодні Трамп заявив, що розвідка США виявила підготовку Ірану до будівництва нового ядерного центру. 

Додамо, що ситуація на світовому енергетичному ринку станом на цей час переросла у масштабний наступ на доходи Кремля. Нова стратегія адміністрації Дональда Трампа спрямована на повне витіснення російської сировини з ключових ринків Азії, що вже спровокувало обвал цін.

Так, Індія офіційно оголосила про скорочення закупівель російської нафти на 28%. За заявою президента Трампа, прем'єр-міністр Нарендра Моді погодився на повну відмову від нафти з РФ в обмін на зниження американських мит (з 50% до 18%). Наразі Росія змушена зберігати на танкерах близько 140 млн барелів непроданої сировини.

США стимулюють Індію замінити російський та іранський імпорт венесуельською нафтою. Це перерозподіляє потоки на користь контрольованих альтернатив та створює критичний конкурентний тиск на марку Urals.

Також Трамп публічно запросив Пекін долучитися до цієї схеми, пообіцявши «чудову нафтову угоду». Сигнал чіткий: США готові надати Китаю альтернативні джерела, щоб підірвати головний канал валютних надходжень РФ.

Для російського бюджету, де понад 40% доходів залежать від експорту енергоносіїв, ситуація стає критичною. Поєднання низьких світових цін та втрати найбільших покупців в Азії загрожує Кремлю втратою десятків мільярдів доларів щорічно, що безпосередньо підриває здатність фінансувати воєнні операції.

Фото - армія Ірану / © twitter.com