Чи піде Польща звільняти Білорусь і як змінювати диктатуру лукашенка – розмова з Євгеном Магдою

Командир полку «Азов» Богдан Кротевич висловив думку, що не відкидає варіанту звільнення Білорусі від диктатури лукашенка силами українських і польських військових. Заодно таким чином вдасться скоротити лінію фронту для України – адже з півночі нависає постійна загроза у вигляді російських загарбників, які комфортно почуваються у Білорусі.

На думку «азовця» Кротевича, для того, щоби українські та польські підрозділи взялися за справу – потрібен буде офіційний запит лідерки демократичних сил Білорусі Світлани Тихановської. Наскільки можливим є такий сценарій? Чи погодиться на таке Президент України Володимир Зеленський і чи підтримає цю ініціативу ЄС та НАТО? На ці та інші запитання в ефірі 6TV Biełaruś з ведучм Євгеном Казакевічем відповідав політолог, історик, журналіст, директор Інституту світової політики Євген Магда.

За словами останнього, Польща, як країна – член НАТО, навряд чи здійснить таке входження до Білорусі. На його думку – це «просто фантастичний сценарій». Це підтверджують і колеги Євгена Магди з Польщі та Литви, з якими він зустрічався.

З іншого боку, називати лідерку білоруських демократичних сил Світлану Тихановську легітимним президентом Білорусі з «об'єктивних юридичних підстав» сьогодні немає. Адже, на думку гостя 6TV Biełaruś, «виборчі документи серпня 2020 року вже давно і повністю знищені». Відтак підбити підсумки виборів майже трирічної давнини, неможливо.  

Зважаючи на стан здоров’я лукашенка, - цікавиться ведучий, - чи буде ухвалено рішення про умовний про дочасні президентські вибори?

Ви знаєте, стан здоров'я Лукашенка швидше дозволяє припустити – ну так візуально, - що швидше пройдуть наступні вибори без нього, ніж те, що знову будуть вибори змодельовані, в яких візьме участь Світлана Тихановська. Їй, нагадаю, знову таки, вирок 15 років позбавлення волі. Якщо я правильно розумію як працює система правоохоронної Білорусі, то якщо Тихановська повертається в Білорусь зараз, то її просто на кордоні арештовують.

Разом із тим політичний експерт додав, що в Білорусі, «де понад 1 500 політичних в'язнів», про правосуддя потрібно говорити у переносному значенні.

Що стосується слів Володимира Зеленського, який під час свого виступу в ефірі італійського телеканалу RAI1 сказав, що не вважає Білорусь частиною росії, а білоруси продовжують боротися за свободу, то Євген Магда трактує їх не як зміну риторики Президента Зеленського щодо Білорусі.

«Хочу бути послідовним, тому що свого часу я радив представникам білоруських

демократичних сил орієнтуватися не на слова радників, а на слова Президента, міністра закордонних справ, посла України в Білорусі. Тому що якщо ми будемо орієнтуватися на слова людей, від яких нічого не залежить, які не несуть

жодної політичної відповідальності, то ми просто нічого з цього не доб'ємося. Отже, зважаємо на цю ситуацію і говоримо про що може йтися. По-перше, те, що Зеленський заявив, що 70% білорусів проти Росії – це дуже компліментарна оцінка, я скажу м'яко. У мене є інші спостереження, але вони не підкріплені соціологічно. Це не означає, що 100% білорусів «за» Росію – ні, цього немає і близько, але чітко визначити скільки зараз білорусів за Росію, а скільки – за Україну, я думаю, надзвичайно складно. Пропоную обмежитись іншим – не ставити на одну дошку росіян і білорусів, не казати, що вони абсолютно однакові. Таке, на жаль, у нашій офіційній пропаганді часом звучить. Я проти цього, я так не вважаю і я вважаю, що треба працювати насамперед із представниками білоруського суспільства, які виїхали з Білорусі, які показують, що вони не з Лукашенка. І тоді через них уже вести діалог з тими білорусами, які всередині країни лишилися. Соціологія показує, що якраз ці контакти дуже міцні, й існують, і постійні, і регулярні – яким би не був поліцейський режим», - сказав політолог.

Ситуацію під час вручення премії Карла Великого, за його припущеннями, спроектована представниками європейського політичного істеблішменту.

Було зрозуміло, що Світлана Тихановська – як минулорічна  лауреатка цієї премії, має право відвідати цьогорічну церемонію. Тож коли Президент України та лідерка білоруських демсил опинилися віч-на-віч, то Володимир Зеленський, як вихована людина, потиснув їй руку.

Реакція в медіа на сам цей факт свідчить про «рівень відносин між нами, якщо з одного потиску руки можна вже зробити дуже багато висновків».

«Питання: з ким і як може контактувати кабінет Тихановської, коли в Києві його

зараз ніхто не представляє на постійні основі? Я знаю, що є представник у Брюсселі, очевидно частина Кабінету працює у Варшаві, частина – у Вільнюсі. Я просто констатую як факт, що це є. В Києві немає людини, яка здійснює політичні контакти на постійній основі. Я знаю, що періодично приїжджав Валерій Ковалевський, але мені важко сказати, коли був останній візит… Час іде на місяці. Тому який може бути інтенсивний діалог? Це, власне, так само, як немає посла лукашенківської Білорусі – Сокол (посол Білорусі в Україні, - ЗІФ) ще в березні 22-го року поїхав з усім посольством. Відповідно так само Україна, після того, як Лукашенко зустрівся з пушиліним,  Україна відкликала для консультації нашого посла Ігоря Кизима», - розповів Євген Магда.

На його думку, український посол до Мінська у своєму статусі не повернеться, хоча не означає офіційний розрив дипломатичних відносин.

Співрозмовник 6TV Biełaruś акцентував увагу на ще одному цікавому факті: лукашенко при владі перебуває 90% часу, відколи Білорусь стала незалежною. Виросло ціле покоління молодих людей, яким зараз 25-27 років, які свою країну не бачили без лукашенка.

Щось подібне можна сказати і про білоруський істеблішмент, який не уявляє собі Білорусі без Лукашенка.

«… Якщо ми говоримо про зміну влади, то для цієї зміни влади потрібно, щоби  ситуація була дещо іншою – щоби були вільні вибори, щоби були різні конкурентні можливості», - вважає політолог.

За його словами, зараз ситуація в Білорусі така, що є велика ймовірність відходу лукашенка від влади: природнім шляхом або ж політичним, як Єльцин, який свого часу заявив, що «устал і уходіт». І попри це та наявний для такого випадку механізм переходу влади до колективного органу управління, у ньому все одно буде сильний проросійські вектор.

«Я не бачу зараз усередині Білорусі, всередині – наголошую, людини, яка готова бути обраною і сказати: «Ну, вибачте. дорогой Владімір Владіміровіч, ми з вами подружили, тепер будемо дружити з Європейським Союзом», - каже Євген Магда.

Іншим моментом, за його словами, є, наприклад, прихід до влади у Білорусі людини, яка не має за собою «шлейфу лукашенка», через який на нього наклали санкції.

І ця людина – умовно Містер Ікс – буде політично та морально більш чистою за свого попередника. І вона матиме повне право зателефонувати Урсулі фон дер Ляєн чи Джо Байдену та вимагати діалогу як з рівноправним партнером.

Ситуація всередині Білорусі, за спостереженнями політичного експерта, нагадує сепаратор – коли вершки критиків та опонентів лукашенка опинилися у в'язниці або за кордоном.

Жорстокий режим, що панує зараз у Білорусі, коли за підписку на «заборонені» ТГ-канали можна отримати «хімію», а комплексу «Акрестіна» для ув’язнених силовики перетворили на, як висловився пан Магда, «філію Луб'янки й Освенціма» є навмисним для залякування людей. Намагатиметься протестувати – потрапите сюди і пройдете через всі кола пекла.

У білоруському суспільстві пасіонаріїв, готових до змін, не так і багато – як і в інших десь на рівні 3-5 відсотків.

«Вони ведуть за собою, але для цього мають бути певні умови, - переконує Євген Магда. – В тому числі організаційні, в тому числі фінансові, в тому числі підготовчі».

Євген Казакевіч також поцікавився у свого гостя його міркуваннями про план білоруської опозиції на випадок відходу лукашенка, про перемогу України й умови припинення війни.