Будапешт пішов в інформаційну атаку на Київ: заборонено доступ до  українських сайтів

Відносини між Угорщиною та Україною загострюються. Будапешт, нібито реагуючи на крок Києва, у понеділок запровадив заборону на доступ до понад десятка українських новинних порталів.

«Україна, яка подає заявку на вступ до Європейського Союзу, заблокувала іноземні – зокрема угорські – новинні портали, оскільки вони наважилися критично писати про політику санкцій проти росії, військову підтримку України, Європейський Союз та НАТО», – написав керівник офісу прем'єр-міністра Угорщини Гергей Гуляш у Facebook.

«Справжній гріх, однак, полягає в тому, що вони наважилися писати про діяльність Фонду Сороса», – підкреслив він.

Тож, за його словами, «керуючись принципом взаємності», Угорщина запровадила «дзеркальні заходи» проти низки українських новинних порталів, які перестануть бути доступними на території Угорщини від сьогодні, 29 вересня.

У списку з 12 сайтів є такі інформаційні ресурси, як Українська правда, Обоз, ТСН, Громадське, NV, Лівий берег, Інсайдер, Закарпаття.net та ін.

«Не думаю, що багато хто читає Українську правду чи навіть бажає цього. Однак суверенній державі слід дати пропорційну відповідь на абсолютно необґрунтовану атаку... Якщо ж хтось прагне цензури, краще обмежити втручання Сороса у внутрішню політику суверенних країн, а не свободу висловлювання з цього приводу», - написав Гуляш.

У середині вересня за ініціативою СБУ в Україні справді був заблокований доступ до 15 проросійських сайтів з Румунії, Греції, Молдови та Угорщини. Останню в цьому переліку представляли угорськомовні ресурси News Front (hu.news-front.su), Bal-Rad, Hirlistazo, Demokrata, Vdtablog, Origo, Szilaj Csikó, Pravda Magyarország.

Як повідомляє Uablocklist, усі заблоковані сайти зображували війну через призму російської пропаганди – з вигаданими «успіхами» армії рф, «зрадами» ЗСУ й історіями про «терористичну діяльність» українців.

Крім того, сайти висміювали захід за підтримку України, зображали ЄС і НАТО як роз’єднані й неефективні, критикували санкційну політику. Паралельно транслювали змовницькі теорії – зокрема про «зовнішнє управління» через фонди, громадські організації та особисто Джорджа Сороса. Частина ресурсів грала на конфліктах навколо ЛГБТ, міграції та релігії, посилюючи поляризацію суспільства. Водночас подібні меседжі адаптувалися під конкретну аудиторію: угорську, румунську, молдовську чи грецьку.

Варто нагадати, що у відносинах Києва та Будапешта давно назрів конфлікт: угорська влада провела антиукраїнську кампанію та консультативний референдум серед угорців щодо вступу України до ЄС. Вона блокує початок переговорів України про вступ до ЄС з лютого. А останнім часом стосунки ще більше загострились через українські атаки на російську енергетичну інфраструктуру, яка постачає нафту в Угорщину. Влада Будапешта назвала ці атаки спробою втягнути Угорщину у війну.

На світлині: керівник офісу прем'єр-міністра Угорщини Гергей Гуляш