Білорусь і росія гарячково шукають варіанти порятунку авіапарку

Керівництво білоруської авіакомпанії «Белавіа» за підтримки міністерства закордонних справ РБ продовжує наполегливо та безрезультатно шукати варіанти для уникнення міжнародних санкцій на польоти літаками «Боїнг».

Так, 3 листопада за дорученням керівництва МЗС Казахстану представники посольства цієї країни в Мінську відвідали авіакомпанію «Белавіа». Вказане доручення з’явилося за результатами останніх двох зустрічей перших осіб РБ і Казахстану. Зустріч стосувалася обговоренню заборони на польоти літаків «Боїнг», що належать «Белавіа», в Казахстан. Керівництво «Белавіа» в надії на скасування даної заборони довело до відома казахських дипломатів інформацію про те, що всі літаки перебувають у власності авіакомпанії.

Минулого року, наприкінці травня, у Євросоюзі закликали європейських авіаперевізників припинити польоти в Білорусь і над її територією. А літакам «Белавіа» заборонили перебувати в європейському повітряному просторі та користуватися аеропортами ЄС. Таку реакцію ЄС спричинило рішення режиму білоруського диктатора примусово посадити в Мінську лайнер компанії Ryanair і затримати білоруського журналіста Романа Протасевича. Останній перебував у салоні літака, який летів у столицю Литви – Вільнюс.

Того ж року білоруська авіакомпанія перегнала три лізингових літаки в Казахстан. Так що країни вже мають напрацьований досвід із уникнення санкцій.

Через західні санкції проблеми з авіапарком має і росія. Там вирішили створити національний центр для технічної підтримки російських операторів літаків Airbas і Boeing. Як повідомили в «Аерофлоті», участь у його створенні братимуть «колишні працівники західних виробників».

Наразі флот групи «Аерофлоту» (сюди входять авіакомпанії «Победа» та «Росія» налічує 276 літаків Airbus і Boeing. Загальна ж кількість авіасуден цих фірм у росії перед війною становила понад 700 одиниць. І саме для машин цих виробників у росії відчувається брак запчастин і технічної підтримки.

За інформацією РБК, російські авіакомпанії втратили можливість отримувати послуги з обслуговування придбаних літаків з боку західних виробників після запровадження санкцій через розв’язання повномасштабної війни проти України. Тому в «Аерофлоті» пішли шляхом створення нового департаменту з розробки конструкторських рішень.

Експерти скептично ставляться до цієї ідеї, на реалізацію якої потрібен час, кошти, фахівці та проходження відповідної сертифікації. Більшість схиляється до думки, що ця затія завершиться черговим розпилом грошей. За прогнозами фахівців, за умови продовження санкцій росія максимум зможе використовувати літаки іноземного виробництва до кінця 2025-го, щороку зменшуючи їх кількість через льотну непридатність і безпеку польотів.

І це попри те, що в російському уряді для того, щоби якось зарадити ситуації, не придумали нічого кращого, як дозволити розбирати літаки на запчастини. Вузли й агрегати з них використовують для заміни зношених на інших суднах. «Благо», росії є з чого вибирати – майже через місяць після початку повномасштабної війни проти України міністр транспорту рф віталій савельєв заявив про відмову повертати західним лізингодавцям понад 500 літаків на загальну суму 20 мільярдів доларів.

Станом на середину літа західним авіакомпаніям удалося повернути 80 літаків із 515, повідомляло видання The Washington Post.

Про плачевний стан російської цивільної авіації через західні санкції і так зване «російське головотяпство» свідчить і збільшення кількості інцидентів з авіасуднами.

Наприклад, 2 листопада в літака А-320 «Уральських авіаліній», що приземлився в Іркутську, зруйнувалися 4 шини через блокування коліс. Літак майже півдоби перебував на злітно-посадковій смузі чим заблокував роботу аеропорту.

Наступного дня, 3 листопада, Boeing 737-800 авіакомпанії Nordwind, що летів зі Сочі до Уфи, тріснуло лобове скло. Літак повернувся до місця злету.

У понеділок, 7 листопада, сталася розгерметизація салону літака Sukhoi Superjet 100 авіакомпанії Red Wings, який летів за маршрутом Стамбул-Єкатеринбург і здійснив вимушену посадку в Сочі.