Білорусь-Україна: від війни вербальної до збройного протистояння?

Із кожним днем спекотнішим стає не лише у повітрі, а й на всіх фронтах: інформаційно-дипломатичному і збройному. Із кожним вибухом російських ракет і загибеллю українців соцмережі вибухають звинуваченнями «всіх та вся», ненавистю, прокльонами. Не оминула «ся чаша» і білорусів.

Загострення сталося після того, як із повітряного простору Білорусі російські стратегічні бомбардувальники випустили десятки крилатих ракет по українських містах.

Після цієї масованої атаки Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні, зокрема, і до білоруського народу пообіцяв, що ніхто із причетних не уникне відповідальності.

«Усі льотчики, диспетчер, техніки й інші люди, які забезпечують запуск ракет по Україні, по житлових будинках, повинні розуміти – це військові злочини. Суд – ось що вас на всіх чекає! І ви не сховаєтеся ніде – ні на берегах Каспійського моря, над яким запускаються ваші ракети, ні в Білорусі – ніде!» - сказав Володимир Зеленський.

Цивільним білорусам і тим, хто в погонах, глава Української держави пояснив, що лукашенківсько-путінський режим втягує їх у війну.

«Вас втягують у війну. І навіть активніше, ніж це було у лютому та у весняні місяці. У кремлі за вас уже все вирішили – ваші життя нічого для них не варті. Але ви не раби та не гарматне м'ясо. Ви не повинні вмирати. І ви у змозі не дати нікому вирішувати за вас, що на вас чекає далі. Я знаю, що народ Білорусі підтримує Україну, вони підтримують нас, точно нас, а не війну. І саме тому вас – усіх білорусів – російське керівництво і хоче втягнути у війну, хоче посіяти ненависть між нами. Від простих людей Білорусі зараз дуже багато залежить. І я знаю, що ви можете не брати участі у цій війні. Ваші життя належать лише вам, а не комусь у кремлі!» – наголосив Зеленський. 

Його слова викликали реакцію у багатьох – як пересічних громадян, так і політологів і політиків.

Однією чи із не найгостріших є допис у телеграм-каналі політолога Сержа Харитонова, який нападки на білорусів уважає, м’яко кажучи, несправедливими.

«Українці сьогодні посилено звинувачують білорусів у тому, що з повітряного простору нашої країни в Україну летять російські ракети, які чомусь білоруси не зупиняють голими руками, - перераховує типові докори з боку українців Харитонов. - Зрозуміло, крім стандартних претензій, що білоруси не виходять на Майдан у своїх містах, «не виступають проти війни», «підтримують Лукашенка», «лягли під Москву», не йдуть на Москву з вогнем і мечем, не кидаються під російський танк… І, взагалі, білоруси просто лежать і нічого не роблять – наче жителі окупованої Польщі, які не зупинили Люфтваффе від бомбардувань Києва 1941 року».

А далі проводить паралель між окупованою Білоруссю і областями України

«Є лише одна принципова відмінність між обстрілами українських міст, які армія РФ здійснює з окупованої території Білорусі й обстрілами українських міст, які армія РФ здійснює з окупованих територій України (півострів Крим, Луганська, Донецька та Херсонська області). Ця відмінність – нездатність військово-політичного керівництва України публічно визнати, що на окупованих РФ територіях неозброєні люди поводяться однаково – як у Білорусі, так і в Україні. Але визнати цю просту істину – нездійсненне завдання. Тому що таке визнання не лише руйнує наратив про безумовних героїв-українців і безумовних терпіл-білорусів, а й іде врозріз з українськими національними інтересами», - пише політолог.

За його словами, українській військовій пропаганді вигідно зберігати риторику, що білоруси повинні «з голими руками кинутися під російський висотний бомбардувальник». Робиться це тому, що українська армія шукає можливості сфокусувати свої сили на інших напрямках і рукамии білорусів хоче «вирішувати проблеми України замість самої України на її північному фронті».

У докір українській владі Харитонов ставить те, що вона юридично не визнала обраного президента Білорусі, не визнала військову окупацію Білорусі російською армією, не приєдналася до опрацювання питання притягнути лукашенка до відповідальності за акт агресії.

«Українська держава за чотири місяці війни так і не змогла знайти людину, яка би виробила стратегію української зовнішньої політики щодо Білорусі та білорусів – і в щоденному форматі вела би цю роботу. Думаю, це питання навіть не обговорювалося на високому рівні. Тому замість того, щоби посилити координацію спільних дій зі союзниками з білоруських демсил та руху опору, український публічний дискурс щодо Білорусі формується через заяви Михайла Подоляка й інших некомпетентних у білоруській тематиці людей, котрі день за днем ​​відштовхують білорусів від надання допомоги Україні. І це дуже серйозна помилка офісу Зеленського», - вважає Серж Харитонов.

Свою думку щодо стосунків українців і білорусів висловила у відеозверненні лідерка демократичних сил Білорусів Світлана Тихановська.

«Ми знаємо, що без вільної України не буде вільної Білорусі, а без вільної Білорусі Україна та регіон не почуватимуться в безпеці, - каже фактична переможниця президентських виборів 2020 року. - Але надзвичайно важливо, щоб у цей страшний час народи Білорусі та України залишалися єдиними».

Далі пані Тихановська акцентує увагу на численних моментах співпраці і взаємодопомоги між білорусами й українцями та звертає увагу на умови, в яких перебувають білоруси під окупацією.

«Зараз режим у Білорусі катує тисячі людей, стріляє в партизанів, затримує людей за коментарі в мережі, а також запровадив смертну кару для білорусів, які мають намір чинити опір, - каже Світлана Тихановська. - Президент Зеленський у зверненні зазначив, що російська влада хоче посіяти ненависть між народами Білорусі й України. І це правда. Тож ми повинні залишатися єдиними – незважаючи на агресорів».

На її думку, усі винуватці у війні з території Білорусі, винуватці у насильстві над білорусами й українцями справедливо відповідатимуть. Але це буде не весь білоруський народ, а лукашенко та його поплічники.

Зазначимо, що й цього разу не минулося без жонглювання фразами та довільного трактування слів пані Тихановської. Наведемо один приклад зі саркастичного допису у FB Сергія Наумовича, що відображає зріз інформаційної війни.

«Сам бачив, як мирні білоруси блокували військові аеродроми і бази біля своїх міст. Вони перекривали шляхи для проведення так званих навчань на кордоні з Україною. Якщо б не білоруси, ми б давно вже капітулювали. А так – ще боремося! Дякуємо, брати! Разом до перемоги!» - додав «інтриги» до божевільної інформаційної напруги автор поста. Коментарі під ним – окрема тема для дослідження.

Тим часом телеграм-канал «Баста» повідомляє про «війну» коментарів і різних «експертів» щодо ставлення українців до білорусів і білорусів до українців

«Нікому не здається дивним, що буквально за один вечір відносини народів, у яких один ворог, різко почали загострюватися? І кому може бути вигідним такий розкол? Відповідь очевидна – спільному ворогові, Росії. Саме на користь РФ було і є посварити два народи, які мають одну мету – позбутися загарбницької Росії. Не варто піддаватися впливу російських ботів у коментах та у пропагандистських каналах. Нам слід докласти ще більших зусиль у боротьбі з Росією. З Путіним і Лукашенком. Налагодити співпрацю та використовувати спільні зусилля. Росія не може існувати, коли існують незалежні Білорусь та Україна», - йдеться у тексті телеграм-каналу.

Допоки у соцмережах триває інформаційна війна, яку підігрівають боти за участі пересічних та екзальтованих дописувачів, по обидва боки білорусько-українського кордону готуються до чергової фази наземної війни.

Режим лукашенка продовжує навчання і планує військові збори біля кордону з Україною. А Збройні сили України обладнують захисні позиції.

Напруга продовжує висіти у розпаленому сонцем повітрі. Лукашенко, який три дні шастав по росії, сьогодні вітає випускників білоруських вищих навчальних закладів і закликає вчитися на чужих помилках. «Куди би не хитнуло світ, стоїть завдання вбудуватися у нову модель», - сказав диктатор молодим білорусам.

Куди хитне цей світ – питання відкрите…