Без аналізу і критичного мислення не буде жодних змін – голова Центру Дар

Центр гуманітарної допомоги ДАР заснувала у Польщі влітку 2021 група білоруських волонтерів для надання допомоги жертвам репресій у Білорусі. Офіс центру розташований у самому центрі Варшави – в костелі святого Олександра на площі Трьох Хрестів. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Центр розпочав надавати допомогу українським біженцям.

Волонтери центру цілодобово збирали, сортували, упаковували та відправляли гуманітарну допомогу в райони України, де відбувались активні бойові дії. Центр гуманітарної допомоги у Варшаві, в костелі св. Олександра одним із перших прийняв тих, хто приїхав до Варшави. У перші місяці волонтери працювали без перерв навіть на сон, цілодобово у костел св. Олександра приходило від 700 до 1 000 чоловік. Із лютого 2022 відправлено понад 100 тонн гуманітарної допомоги до найбільш постраждалих районів України.

За період із 1 липня 2022 року до 30 вересня 2022 року надано допомогу 603 дітям на суму 27 тисяч євро.

Головою Центру гуманітарної допомоги ДАР є Леокадія Коян. Місце розташування фонду не випадкове. Приміщення в костелі знайшли завдяки отцю В’ячеславу Бороку. Спочатку допомогу надавали білорусам.

Фонд не пов'язаний із католицькою церквою, а в його роботі може брати участь будь-хто. Леокадія Коян зазначає, що католики підтримали протести у 2020-му, а Червоний костьол став символом протесту. На жаль, православна церква не була надзвичайно активною у підтримці білоруського народу. 

У вересні 2022 у костелі сталася пожежа, адміністрація Московського району Мінська прийняла рішення тимчасово заборонити експлуатацію будівлі. Костел від’єднали від усіх комунікацій. Ремонтні роботи досі не розпочались. Влада фактично виселила парафію з будинку костелу та відмовила парафіянам проводити ремонт за власні кошти. Юридична та фінансова діяльність парафії паралізована, оскільки документація зберігається у костелі.

Леокадія Коян зазначила, що релігійний фактор не є вирішальним ні в роботі фонду, ні в білоруських протестах 2020 року.

«Нас поєднує бажання допомагати, бажання зупинити війну та насилля. Режим путіна та лукашенка знищують людяність, вони нищать і білорусів, і українців… Ми можемо допомогти людям, які постраждали. Кожен із нас волонтер, кожен робить рівно стільки, скільки він може зробити», - підкреслила Леокадія Коян.

Початково фонд складався зі 40 осіб, які були вимушені тікати з Білорусі через репресії. Учасники розуміли, що потрібно зробити та як допомогти тим, хто екстрено тікав із країни.

«Ми знали, що потрібно людині, яка тікає. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, ми були одними з перших, хто знав і міг надавати допомогу українцям. Ми вже рік допомагали особам з подібним досвідом втечі», - розповідає Леоніда Коян.

Фонд допомагає продуктами, речами, пошуком житла і психологічної допомогою. За весь час роботи через фонд пройшло декілька десятків тисяч осіб. У фонді волонтерять українці, білоруси, поляки та декілька росіян. Тепер щодня до фонду звертається приблизно 50 осіб.

Головний інструмент фонду – відкритість: можна прийти допомогти, можна дізнатись, як фонд розпоряджається коштами та ресурсами, що надали доброчинці.  

«У Польщі волонтерство дуже популярне, тут діють різні ініціативи, які готові підтримати приватні особи чи великий бізнес, як от Bedronka, Lidl та інші… Також ми звернулися до польських фірм, що продукують одяг – вони формують пакети з одежею, які ми передаємо потребуючим», - каже співрозмовниця ЗІФу.

Фонд ДАР спільно з білоруською плавчинею Олександрою Герасименею реалізує гуманітарний проект – плавання дітей біженців.

«Заняття з плавання відновлює дітей і реабілітує. Більшість із них у себе дома займалися плаванням, але в нових умовах не всі знають або можуть відновити свою повсякденність. Цей проект орієнтований на майбутнє», - розповіла Коян.

Фонд надає також юридичну допомогу – консультує щодо легалізації, оформлення документів та інших справ.

«Намагаємося допомагати індивідуально, надаючи кожному свою власну дорожню карту дій для адаптації. Хтось може швидше відновитися, комусь потрібно більше часу для подолання стресу», - зазначають працівники фонду.

Фонд проводить тренінги зі соціалізації біженців, щодо найбільш нагальних проблем для громадян Білорусії в отриманні соціальної допомоги, процедур захисту або оформленню відповідних документів.

Майже кожну неділю відбуваються зустрічі з різними діячами. Формат зустрічі передбачає дискусію, які відвідували білоруські опозиційні діячі, зокрема: Павел Латушко, Світлана Тихановська, Дмитро Болкунець, В’ячеслав Сівчик та багато інших. На думку організаторів, подібні події є основою для формування білоруського громадянського суспільства.

«Для білорусів це потрібно, щоби розуміти, що відбувається, чому саме так, а не інакше та що потрібно зробити для змін на краще. Без аналізу та критичного мислення не буде жодних змін. Ми маємо змінитеся самі і тоді зміниться Білорусь», - пояснила Леокадія Коян.

Голова фонду підкреслила, що подібні благодійні структури, де українці та білорусі співпрацюють і вирішують проблеми разом, є основою для розбудови та діалогу громадянського суспільства України та вільної Білорусії. 

Євгеній Білоножко, журналіст ЗІФу у Польщі і країнах ЄС (Варшава)
Фото автора