Аналіз звитяжної роботи української системи ППО на прикладі вчорашньої атаки російських терористів

Можливо, рашисти сьогодні сподівались повторити «блек-аут» в Україні. Але у них нічого не вийшло.

- Росіяни сьогодні випустили по нашій країні аж 70 крилатих ракет різних типів. Разом із тим ворог робив усе для себе можливе, щоб ускладнити нашим зенітникам бойову роботу: в переліку випущених, зокрема, три ракети Х-22, які нашій ППО збивати важко, і протирадіолокаційна ракета Х-31П (тобто призначена для ураження РЛС). Всупереч цьому, Сили оборони України збили 60 крилатих ракет ворога, або ж 85% конкретно в цьому епізоді.

Кожну таку ракетну атаку росіян відбиває насправді складний організований «оркестр» нашого війська, який для зручності прийнято узагальнювати в поняття «ППО».

У такому «оркестрі» працюють не тільки розрахунки ЗРК Повітряних Сил (радянські «Буки» та С-300, західні MIM-23 Hawk, сучасні NASAMS та IRIS-T), але й підрозділи протиповітряної оборони Сухопутних військ (що мають у своєму складі ЗРК малої дальності «Оса-АКМ» та «Стріла-10»), і навіть мобільні групи (оснащені, наприклад, німецькими зенітними танками Gepard, британськими комплексами Stormer HMV або ж отриманими від Литви «Стінґерами» на турелях).

Ці дані по засобам протиповітряної оборони насправді є у відкритому доступі. Але тепер ми всі чіткіше уявлятимемо, коли казатимемо «дякуємо нашій ППО» - не тільки роботу за пультом управління ЗРК, але й постійне «полювання» за ворожими ракетами в чистому полі, під лязкіт гусениць, запах морозу та дизпалива.

Тут заодно є нагода подякувати і західним союзникам за те, що в останній місяць активно допомагали Україні постачанням додаткових зенітно-ракетних комплексів.

Якщо опиратися на відкриті джерела, то за останній місяць Захід передав нам приблизно 10 комплексів різних типів (які за нашою штатною структурою відповідають навіть поняттю «батарея») – як і новітні NASAMS та IRIS-T, так і заслужені «Хоуки». Такі постачання дозволили наростити те, що називають «щільністю ППО» - тобто кількість комплексів протиповітряної оборони на одиницю території. Відповідно, для ракет рашистів залишилося менше «сліпих зон», куди вони могли би «проскочити» до своїх цілей, тому і кращий результат збиття.

Річ із розряду «дрібниця, але приємно» - це був третій ракетний обстріл рашистів, для якого вони не змогли застосувати свої стратегічні бомбардувальники Ту-160, що можуть брати на борт аж до 12 крилатих ракет, у той час як Ту-95МС – лише до 6 крилатих ракет. Просто Ту-160 відрізняється «капризністю» у плані передпольотної підготовки. І явно в росіян «щось пішло не так», раз вони почали використовувати лише старіші, але «надійніші» Ту-95МС.

Іван Киричевський, журналіст, (сторінка у FB)