Російсько-українська війна зламала модель Китаю: від глобальної фабрики до стратегічної пастки
Юрій Кміть
Директор юридичної компанії LEXIA, член Національної спілки журналістів України, співзасновник ІА "Західний інформаційний фронт" і Білоруського інформаційного центру у Львові.
Після четвертого пленуму ЦК КПК відбулася «зачистка еліт товаришем Сі у стилі конвеєра» — саме так охарактеризували спостерігачі останній пленум Комуністичної партії Китаю. Минуло лише три роки від початку роботи ЦК 20-го скликання, а майже шоста частина його членів була відсутня на засіданні. Згідно з офіційним повідомленням, у пленарному засіданні в Пекіні з 205 членів і 171 кандидата взяли участь лише 168 і 147, відповідно.
Сі Цзіньпін, схоже, не переймається репутаційними ризиками усунення чиновників, яких сам колись витягнув угору. Понад десяток посадовців, серед яких високі цивільні й військові чини, були звільнені на пленумі за корупцію та інші службові проступки, а також виключені з партії. За останні три роки щонайменше два десятки членів або кандидатів у члени Центрального комітету стали фігурантами розслідувань, були усунені або зникли з публічного простору. Експерти не виключають, що попереду нові чистки і подальші кадрові заміни.
Такі внутрішньополітичні процеси відбуваються на тлі глибоких зовнішніх викликів. Китай скористався історичним шансом завершення холодної війни та глобалізацією, щоб покращити відносини з розвиненими країнами Заходу, максимально використати світові ресурси для швидкого розвитку і всього за десять років стати «світовою фабрикою». Імпульс національного відродження був безпрецедентним, і здавалося, що Китай всього лише в одному кроці від того, щоб перетворитися в розвинену модернізовану державу із передовими технологіями.
Однак розгорілася російсько-українська війна, і Китай став пасивним «ворогом» західних країн. Співпраця з ними була перервана, і шлях до національного відродження та світового економічного панування зупинився. Економічне зростання сповільнилося, розрив із ВВП США збільшився. Хоча Китай не бере участі у війні, він зазнав величезних супутніх економічних та політичних втрат.
Війна в Європі, яку розв’язала Росія, змусила країни-члени НАТО та інші європейські держави розглядати економічну безпеку як національну стратегію і зменшити свою залежність від Китаю. США, зі свого боку, активізували політику стримування Пекіна в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Як наслідок, відносини між Китаєм і Заходом досягли рівня високої напруги та недовіри, що привело до охолодження зв’язків до найнижчої точки за останні десятиліття.
Після початку війни світова глобалізація почала згортатися, поступаючись місцем національній суверенізації та регіоналізації економіки в політично безпечних моделях і блоках. Ця тенденція вкрай невигідна для Китаю, адже його експортно-орієнтована модель розвитку опинилася під загрозою. У 2021 році ВВП Китаю становив близько 76,4% ВВП США, але вже у 2024 — лише 64,9%. Зменшення обсягів торгівлі з ЄС на 10% і спад експорту до США на 17% лише поглиблюють згаданий раніше розрив у темпах зростання ВВП.
Аналітики зазначають, що Китай не зможе перевершити США за обсягом ВВП без відновлення міжнародної стабільності, тобто — зокрема, миру в Україні чи на Близькому Сході. Ініціатива «Один пояс, один шлях» втратила свою динаміку: у 2024 році фінансування проєктів зменшилося на 38%, а кількість нових контрактів — на 27%. Багато країн-учасниць ініціативи відклали або скасували інвестиції через ризик потрапити під вторинні санкції Заходу.
У спробі компенсувати ці втрати Китай нарощує торгівлю з Росією, яка у 2023 році сягнула рекордних 240 мільярдів доларів. Пекін фактично встановив монополію продажів товарів у цілих секторах російської економіки — енергетиці, автомобілебудуванні, машинобудуванні. Проте така співпраця лише посилює міжнародну ізоляцію Китаю, підриваючи його й без того «пошкоджений» імідж нейтральної держави.
Отже, можна сказати, що шлях Китаю до економічного відродження та домінування над США був фактично перерваний початком російсько-української війни. Лише після завершення конфлікту та повернення світу до глобалізованого порядку Китай зможе повернутися на шлях сталого зростання.
Висновок.
Російська агресія в Україні стала каталізатором глибоких системних змін у світовій економіці та безпеці — буквально, «старий світ зруйнований, новий повстає на наших очах». Війна перекроїть енергетичну карту світу, змінить склад політичних блоків і союзів, а також змусить найбільшу економіку Азії переглянути свої геополітичні та економічні амбіції.
Китай опинився у стратегічній пастці між прагненням до глобального впливу та необхідністю зберігати внутрішню стабільність. Поки Пекін концентрує владу і проводить нові чистки, Захід переорієнтовується, скорочує залежність і шукає нові центри росту. Світ вступив у епоху регіональної конкуренції — і Китай, можливо, вперше за десятиліття, більше втрачає, ніж здобуває.
Фото - з 20 по 23 жовтня 2025 року у Пекіні відбувся 4-й пленум ЦК КПК 20-го скликання/© EPA/ JESSICA LEE
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар