Рада затвердила створення Українського національного пантеону

Законопроєкт, який передбачає заснування Українського національного пантеону ухвалила 1 липня Верховна Рада України.

Як повідомляє офіційний Телеграм-канал Верховної Ради, за це рішення проголосували 287 народних обранців. При цьому жоден депутат не утримався та не голосував проти.

Законопроєкт на День Конституції, 28 червня, вніс президент Володимир Зеленський.

Національний пантеон буде створено у Києві, він стане загальнонаціональним місцем пам'яті для вшанування найвидатніших представників української нації. Проєкт майбутнього комплексу буде обрано через відкритий архітектурний конкурс, а фінансуватиметься будівництво з дербюджету країни.

Відповідно до проєкту, на пантеоні вшановуватимуть найвидатніших українців:

• осіб, які обіймали посади глав держав або прирівняні до них у Русі, Руському королівстві, Українській козацькій державі (Війську Запорозькому), Українській Народній Республіці, Західноукраїнській Народній Республіці, Українській державі, Карпатській Україні;
• президентів України, крім тих, які відповідно до Конституції України були усунуті з поста в порядку імпічменту;
• осіб, які обіймали посади головнокомандувачів чи головних командирів або прирівняних до них у збройних силах Української Народної Республіки, Українській Галицькій армії, Організації народної оборони «Карпатська Січ», Українській повстанській армії;
• головнокомандувачів Збройних Сил України під час Війни за Незалежність України;
• осіб, які зробили винятковий, історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення та розбудову Української держави, у тому числі для формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення української літературної мови, розвиток громадянського суспільства або релігії;
• лауреатів Нобелівської премії, діячів науки або культури світового рівня, які були громадянами України, або які народилися чи проживали на території України, або діяльність яких була пов'язана з територією України.

Також у виняткових випадках з видатними особами можуть бути поховані і члени їх сім'ї першого ступеня споріднення.

Відбором видатних постатей займатиметься незалежна національна комісія з питань увічнення пам’яті. До неї на паритетних засадах увійдуть історики НАНУ, представники УІНП, Міністерства культури, Міноборони, а також громадські діячі та ветерани.

Кандидат має відповідати щонайменше одному критерію: видатний внесок у державотворення (від епохи Русі до сучасності), героїзм під час захисту суверенітету України або фундаментальний цивілізаційний внесок (культура, наука, релігія).

Право подавати кандидатури матимуть президент, Верховна Рада, Кабмін, академічні установи та великі громадські організації. Кожна заявка проходитиме детальне історико-біографічне обґрунтування та перевірку (наприклад, виключення воєнних злочинів чи співпраці з репресивними органами), йдеться у законі.

Схвалені комісією списки проходитимуть обов'язковий етап публічних консультацій (від 30 до 60 днів). Українці зможуть висловити свою позицію через державні цифрові платформи, зокрема «Дію». І лише після проходження всіх етапів та фільтрів остаточне рішення про включення особи до пантеону затверджується указом президента.

Варто зазначити, що список національних героїв, чию памʼять вшановуватиме пантеон, наразі ще невідомий.

Водночас на Пантеоні не зможуть поховати діячів, щодо яких ухвалено обвинувальний вирок за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України і проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Як уже повідомляв ЗІФ, у польському уряді «висловили здивування» через появу законопроєкту про національний пантеон. При цьому серед польських чиновників зростає переконання, що Володимир Зеленський навмисно загострює конфлікт із Польщею, всупереч заявам його власних міністрів.