Мюнхен: ніхто не знає, що робити з росією

Я би так описала перший день Мюнхенської безпекової конференції: цілковитий хаос. Ніхто не знає, що робити й куди бігти. Українці тут – дорослі в кімнаті. Можете кидати в мене каміння, але я не перебільшую.

One million dollar question – це Китай. У суботу зранку на головній сцені головний дипломат Китаю Ван Ї. Американці кажуть, що хочуть стабільних відносин з КНР. Європейці – про диверсифікацію. Дехто біжить на поклон до Пекіна, бо ображені на США. І це не лише європейці. Загадайте про Карні, виступ якого в Давосі так залетів в Україні, й не лише у нас.

Те, що європейці ображені на Америку, видно неозброєним оком. Відкрита панель «Аналіз стану справ росії» взагалі закінчилася перепалкою про те, що роблять європейці, і чого не роблять американці в підтримці України.

Макрон на головній сцені, крім апеляції до незалежної і сильної Європи (від США, і це дуже правильно, і в своєму виступі він утримувався від згадки імʼя ДОНАЛЬД), порушував дуже правильні питання, наприклад: «Як виглядає контроль над озброєннями в епоху безпілотників?».

Але наступного року Макрона у Франції вже не буде. Якою буде політика Франції за нового президента - це ще один one million dollar question. Мерц, фактично відкриваючи #MSC2026 сказав, що США швидше ніж Європа адаптуються до конкуренції з Китаєм.

Але ніхто, НІХТО не дає дієвий рецепт, що власне робити. І, що найголовніше, ЩО РОБИТИ З РОСІЄЮ?

Хтось висловлював думку, що влітку путіну доведеться вирішувати: або приставати на умови Трампа по peace deal, або продовжувати війну. Але з останніх заяв Трампа, я думаю, всі ще раз прекрасно почули та зрозуміли, чого вимагають від України.

Один з європейських дипломатів говорив дуже прямо та тверезо: для кремля та російського суспільства їхні втрати на фронті – це ніщо; в росії майже завершене формування режиму за північнокорейським зразком. І напевно це всім вже зрозуміло з нещодавніх дій по Telegram.

Але що робити? Який game changer? Всі відповідають банально: координація санкцій між США, Європою та іншими західними країнами, та Ukrainian long range strikes. Сенатор Ліндсі Грем знову говорив про необхідність надання Томагавків для України. Але він це говорив ще рік тому. А на сьогодні у нас навіть Таурусів немає.

А Європа не те, що не готова до нальоту 500 дронів по їхній критичній інфраструктурі. Вони, мені здається, навіть не думають про це.

Христина Зеленюк, журналістка, сторінка у FB