Азербайджан витісняє Росію з Південного Кавказу: Баку формує нову систему союзів

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Азербайджан вдало розбудовує двосторонні зв’язки з багатьма важливими країнами світу, при цьому зменшуючи вплив Росії на регіон південного Кавказу та значно ширше.

Баку та Ташкент формують альтернативну Росії енергетичну вісь співпраці

Азербайджан та Узбекистан послідовно розширюють економічне, енергетичне та інвестиційне співробітництво, формуючи нові прямі зв’язки між Південним Кавказом і Центральною Азією та зменшуючи залежність від традиційних російських економічних і транспортно-енергетичних каналів. Під час IV Міжрегіонального форуму «Азербайджан—Узбекистан» у Ташкенті міністр економіки Азербайджану Мікаїл Джаббаров заявив, що державна нафтова компанія SOCAR виходить на роздрібний ринок Узбекистану. Водночас азербайджанська компанія «AzerGold» спільно з узбецькими партнерами здійснюватиме геологорозвідувальні роботи та братиме участь у видобутку золота. Розширення співпраці охоплює стратегічно важливі сектори та сприяє формуванню нової системи економічної взаємозалежності між двома державами. Залучення азербайджанських компаній до енергетичних і видобувних проєктів в Узбекистані створює додаткові канали взаємодії між Центральною Азією та Південним Кавказом, посилюючи роль Баку й Ташкента у формуванні диверсифікованої регіональної економічної та енергетичної системи.

Баку робить ставку на турецькі оборонні технології

Паралельно Азербайджан поглиблює військово-технічне співробітництво з Туреччиною, поступово зміцнюючи власну оборонну спроможність та зменшуючи залежність від російських військових технологій.

У Баку відбулася зустріч міністра оборони Азербайджану Закіра Гасанова з делегацією на чолі з головою правління турецької компанії «Baykar» Сельчуком Байрактаром. Сторони обговорили перспективи розвитку спільного виробництва, зокрема безпілотних літальних апаратів і засобів радіоелектронної боротьби, а також визначили подальші напрями військово-технічної співпраці. Закір Гасанов наголосив на необхідності подальшого нарощування спільного виробничого потенціалу на основі впровадження передових технологій та інновацій. Сельчук Байрактар, зі свого боку, зазначив, що взаємні візити сприяють поглибленню азербайджано-турецького військового та військово-технічного партнерства. Для Баку це співробітництво має не лише військово-технічний, а й стратегічний вимір. В умовах трансформації системи безпеки на Південному Кавказі та поступового послаблення монопольного впливу Росії Азербайджан розширює коло зовнішніх партнерів і зміцнює власну стратегічну автономію. Туреччина при цьому виступає не лише постачальником сучасних оборонних технологій, а й ключовим стратегічним партнером, здатним врівноважувати російський вплив у регіоні.

США посилюють економічну присутність на Південному Кавказі

Водночас Вашингтон активізує свою економічну присутність на Південному Кавказі, роблячи ставку на розвиток Транскаспійського торговельного шляху — Серединного коридору. Державний секретар США Марко Рубіо оприлюднив заяву щодо декларації, підписаної рік тому між США, Азербайджаном та Вірменією, у межах якої передбачається запуск Транскаспійського фонду підприємництва. Його метою є стимулювання інвестицій приватного сектору вздовж Серединного коридору, що з’єднує Центральну Азію, Південний Кавказ та європейські ринки. Рубіо також висловив сподівання на подальший прогрес у досягненні тривалого миру на Південному Кавказі. Активізація американської участі свідчить про прагнення Вашингтона зміцнити економічні та політичні позиції в регіоні, одночасно сприяючи розвитку альтернативних російським транспортних маршрутів. Розвиток Серединного коридору має стратегічне значення, оскільки створює додаткові можливості для переміщення товарів між Центральною Азією, Південним Кавказом і Європою в обхід російської території. У довгостроковій перспективі це здатне посилити транспортно-економічну самостійність держав регіону та зменшити їхню залежність від російської інфраструктури.

Єреван і Баку формують нову модель економічних відносин

Паралельно Єреван і Баку починають формувати нову економічну модель двосторонніх відносин без посередництва Москви. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про наявність порядку денного взаємної торгівлі товарами між Вірменією та Азербайджаном. Розвиток торговельних зв’язків між двома країнами відбувається на тлі загальної перебудови регіональної системи відносин і посилення орієнтації Єревана на розвиток зв’язків із західними партнерами. Водночас поглиблення економічної взаємодії між Вірменією та Азербайджаном має безпосередній політичний вимір. Потенційне розширення експорту Вірменії до Азербайджану є сигналом поступового переходу від конфронтаційної моделі до прагматичного економічного співробітництва. У разі подальшого розвитку цей процес може стати одним із практичних інструментів закріплення миру між двома країнами та сприяти формуванню нової регіональної архітектури безпеки й економічної взаємодії. Одночасно нормалізація відносин між Єреваном і Баку об’єктивно зменшує потребу в ролі Москви як традиційного посередника та арбітра на Південному Кавказі.

Вашингтон посилює стратегічні зв’язки з Баку

Важливим елементом цієї трансформації є також зміцнення відносин Азербайджану зі США. Державний департамент США повідомив Конгрес про продовження звільнення Азербайджану від обмежень, передбачених статтею 907 Закону про підтримку свободи, ухваленою у 1992 році. Стаття 907 обмежує надання Азербайджану американської допомоги, однак у 2001 році Конгрес надав президентові США право призупиняти дію цих обмежень. Відтоді американські президенти щорічно продовжують відповідне звільнення. Продовження дії цього механізму має значення не лише для двосторонніх відносин між Вашингтоном і Баку. Воно також відображає глибші зміни геополітичної конфігурації Південного Кавказу. Посилення американської присутності, розвиток альтернативних Росії транспортно-енергетичних маршрутів, поглиблення азербайджано-турецького військово-технічного партнерства та формування нових економічних зв’язків між Вірменією й Азербайджаном поступово змінюють баланс впливу в регіоні.

У сукупності ці процеси свідчать про формування на Південному Кавказі та прилеглому просторі нової системи взаємодії, в якій ключову роль дедалі більше відіграють Баку, Анкара, Вашингтон і Ташкент. Для Росії це означає поступове скорочення можливостей використовувати економічну, енергетичну, транспортну та безпекову залежність як інструмент регіонального впливу.

Азербайджан посилює роль стратегічного партнера Ізраїлю та сполучної ланки з Центральною Азією

Азербайджан послідовно зміцнює статус надійного партнера Ізраїлю, одночасно формуючи для нього додаткові можливості для виходу на ринки Центральної Азії та сприяючи подальшому послабленню російських позицій у регіоні. Баку вже має розвинені двосторонні відносини з Ізраїлем і водночас підтримує активні політичні, економічні та транспортні зв’язки з державами Центральної Азії. Це створює передумови для перетворення Азербайджану на важливу сполучну ланку між Ізраїлем та центральноазіатським регіоном. Загалом скорочення російського впливу в Центральній Азії та на Південному Кавказі стає одним із ключових чинників трансформації регіональної системи відносин. Держави регіону дедалі активніше диверсифікують свої економічні, політичні та безпекові зв’язки, розвиваючи співпрацю з Китаєм, США, Туреччиною, ЄС, Ізраїлем та іншими зовнішніми партнерами. Країни Центральної Азії загалом дотримуються прагматичного підходу до розвитку відносин з Ізраїлем, зосереджуючись передусім на торговельно-економічній, енергетичній, технологічній та безпековій співпраці. У цьому контексті Азербайджан має особливе значення завдяки поєднанню двох факторів: сформованого стратегічного партнерства з Ізраїлем та розгалужених контактів із державами Центральної Азії. Казахстан та Азербайджан відіграють важливу роль у забезпеченні ізраїльського нафтового імпорту. Водночас стратегічне значення Баку виходить далеко за межі енергетичної сфери. Азербайджан може виконувати функцію транзитного та дипломатичного посередника між Ізраїлем і центральноазіатськими державами, зокрема через багатосторонні формати співпраці та розвиток Середнього коридору.

Географічне положення Азербайджану, його транспортна інфраструктура та доступ до Каспійського моря підвищують його значення для реалізації економічних і логістичних проєктів, що пов’язують Центральну Азію з Європою та іншими зовнішніми ринками. У перспективі це може сприяти розширенню ізраїльської економічної та технологічної присутності в регіоні. Таким чином, зміна регіонального балансу створює взаємо доповнювальні можливості для Ізраїлю та Азербайджану: Ізраїль отримує додатковий канал для розширення економічної, технологічної та політичної присутності в Центральній Азії, тоді як Баку зміцнює власну роль регіонального транспортного, енергетичного та дипломатичного вузла.

Німеччина та Азербайджан: від енергетичного партнерства до нової промислової та логістичної взаємодії

Паралельно Азербайджан посилює стратегічне партнерство з Німеччиною, яке поступово виходить за межі традиційної енергетичної співпраці. За словами директора аналітичного центру CASPIA Орхана Йолчуєва, розвиток двосторонніх відносин відображає ширший європейський курс на скорочення залежності від Росії, диверсифікацію джерел енергії та формування альтернативних транспортно-логістичних маршрутів. В Азербайджані працює понад 250 німецьких компаній, діяльність яких охоплює, зокрема, машинобудування, транспорт, відновлювану енергетику та високотехнологічне виробництво. Це свідчить про поступовий перехід від переважно енергетичного формату співпраці до ширшого промислового партнерства. У 2025 році двосторонній товарообіг сягнув близько €1,7 млрд, значну частину якого сформував експорт німецького промислового обладнання, машин і транспортних систем. Водночас ключовим показником розвитку відносин стає не стільки збільшення обсягів торгівлі, скільки поглиблення промислової кооперації. Німецький бізнес може відіграти дедалі більшу роль у реконструкції та розвитку промислових зон Азербайджану, насамперед у машинобудуванні, транспорті, відновлюваній енергетиці та високотехнологічному виробництві. Особливого значення набуває Середній коридор, який з’єднує Китай і Центральну Азію з європейськими ринками через Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину. Після початку повномасштабної війни Росії проти України цей маршрут набув стратегічного значення як альтернатива російським транзитним шляхам. У результаті Азербайджан перетворюється на важливий логістичний вузол європейської стратегії диверсифікації ланцюгів постачання.

За оцінкою Орхана Йолчуєва, економічний потенціал Середнього коридору визначається передусім можливістю транспортування товарів із високою доданою вартістю. Розширення Бакинського порту та розвиток Вільної економічної зони Алят створюють додаткові умови для залучення інвестицій і збільшення транзитних потоків. Енергетика при цьому залишається фундаментом азербайджано-німецького партнерства. На початку 2026 року Азербайджан розпочав прямі постачання газу до Німеччини та Австрії, посилюючи свою роль як альтернативного постачальника на тлі поступової відмови Європи від російських енергоресурсів. У перспективі Азербайджан також може відігравати важливу роль у транзиті казахстанської нафти та туркменського газу до європейських ринків, що додатково зміцнить його значення для європейської енергетичної безпеки.

Війна Росії проти України стала одним із ключових чинників прискорення цієї трансформації. Скорочення російського впливу на Південному Кавказі збіглося з прагненням європейських держав диверсифікувати джерела енергії, транспортні маршрути та ланцюги постачання. У цьому контексті Азербайджан поступово набуває нового стратегічного статусу — не лише постачальника вуглеводнів, а й важливого елементу формованої архітектури економічної та транспортної зв’язності між Європою, Кавказом і Центральною Азією. У ширшій перспективі це означає посилення багатовекторної регіональної системи, в якій Азербайджан прагне закріпити роль одного з ключових вузлів взаємодії між Європою та Центральною Азією, тоді як Ізраїль, Німеччина та інші зовнішні партнери отримують нові можливості для економічної, енергетичної та технологічної присутності в регіоні.

Фото - Президент Азербайджану Ільхам Алієв бере участь у 16-му саміті Організації економічного співробітництва в Ташкенті/Прес-служба президента Азербайджану