з московії після початку війни втекло приблизно 700 тис. осіб - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Вирок американському журналісту Евану Гершковичу, постачання величезних об’ємів російського газу в Іран та крах проекту “арктик спг - 2” - в рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

На росії спостерігаються значні проблеми з міграцією та дефіцитом кадрів

Видання The Bell провело дослідження та підрахувало, що з росії після початку війни та запровадження мобілізації виїхали 666 тис. осіб. Це стало відомо завдяки даним від міграційних та статистичних служб 70 країн, до яких виїхали росіяни. При цьому ця цифра може бути заниженою, адже не всі популярні для виїзду країни діляться подібною статистикою.

Цифри еміграції демонструють, що ця хвиля росіян, які покинули росію через війну стала самою масовою за останні 20 років.

В результаті подібної масової еміграції навіть офіційна російська влада визнає великі проблеми для держави. Центробанк рф опублікував нову моніторингову звітність щодо підприємств та зафіксував рекордний дефіцит кадрів у росії. Так, одна з головних проблем економіки - кадровий голод - продовжує стрімко зростати.

Забезпеченість кадрами у другому кварталі 2024 р. оновила черговий мінімум за всю історію спостережень. Проблеми зафіксовані щодо низької кількістю інженерів та IT-спеціалістів. Найбільше ж потерпають підприємства, які виробляють продукцію, та галузь обробки.

На росії рекордно зріс рівень організованої злочинності

Згідно зі статистикою від російського міністерства внутрішніх справ стало відомо, що кількість скоєних організованими злочинними групами злочинів за перші п'ять місяців поточного року зросла на 76% порівняно з аналогічним періодом довоєнного 2021 року.

Також після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну російське мвс стало фіксувати сплеск кримінальних інцидентів, пов'язаних із незаконним обігом зброї. Найбільше таких злочинів сталося в розташованих поблизу українського кордону регіонах. Там кількість пограбувань, вбивств та інших злочинів із застосуванням вогнепальної зброї до грудня минулого року зросла від 5 до 17 разів порівняно з 2021 роком. Наприкінці 2023-го відомство вирішило приховати цю статистику.

Російський проект ЗПГ “Арктик спг - 2” перебуває на межі краху

Видання Reuters опублікувало матеріал щодо ситуації навколо проекту російської компанії “новатэк” “арктик спг - 2” з видобутку зрідженого природного газу.

Після введення у листопаді 2023 року американських санкції, а також введення санкції ЄС у червні 2024 року цей проект, за словами видання, перебуває на межі краху. Так, згідно з інформацією від джерела, яке знайоме із ситуацією, "новатэк" був змушений почати різке скорочення видобутку газу для "арктик спг-2" на Гиданському півострові. Мова йде про величезні об’єми скорочення видобутку. За даними провладного російського видання “ведомости”, ще у грудні 2023 року для проекту видобувалося 425 млн куб. газу, у квітні 2024 року - 215 млн куб. У травні ж об’єми видобутку впали до 55 млн куб.

Цей завод коштував росії 25 мільярдів доларів та 10 років будівництва. Планувалося, що вже у першому кварталі цього року розпочнеться відвантаження перших партій зрідженого природного газу. Введені санкції фактично вбили весь проект.

Ще однією проблемою стала відмова Китаю мати справу з підсанкційним “арктик спг - 2”. Так, у липні 2024 року китайська компанія Wison New Energies припинила свою діяльність у росії та відмовилася постачати модулі для проекту, що ще більше відтерміновує початок роботи навіть першої виробничої лінії.

Російський суд засудив американського журналіста Евана Гершковича до 16 років колонії

Російський суд засудив кореспондента The Wall Street Journal Евана Гершковича до 16 років колонії суворого режиму у справі про шпигунство.

Представники генпрокуратури рф звинувачують журналіста у тому, що він "за завданням ЦРУ збирав секретну інформацію про діяльність оборонного підприємства "уралвагонзавод" з випуску та ремонту військової техніки".

Силовики затримали Гершковича ще у березні 2023 року в Єкатеринбурзі та тримали у слідчому ізоляторі. Протягом цілого року у ЗМІ стабільно поширювалася інформація про переговори щодо обміну журналіста. Найбільш ймовірно, що наприкінці 2023-го - на початку 2024 року вже йшов діалог про обмін Гершковича та російського опозиціонера Алєксєя Навального на Вадіма Красікова, офіцера російських спецслужб, який у 2019 році вбив Зелімхана Хангошвілі, колишнього командира взводу Чеченської Республіки Ічкерія під час Другої чеченської війни. Він відбуває покарання у вигляді довічного ув'язнення у Німеччині.

Смерть Навального могла значно відтермінувати обмін. Росія неодноразово публічно наголошувала, що зацікавлена повернути свого офіцера. Під час пресконференції у грудні 2023 року путін визнав, що переговори щодо можливості обміну ведуться. У інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону він фактично прямо оголосив про власну зацікавленість в поверненні Красікова. Аналогічним чином США раніше заявляли про ведення роботи щодо повернення Гершковича.

Разом із цим залишається відкритим питання ще одного американця, який сидить у російській в’язниці - Пола Вілана, колишнього піхотинця, якого так само звинуватили у шпіонажі.

Завершення “справи” проти Гершковича дозволяє юридично розпочати його обмін. Понад те, завершення цієї справи перенесли на кілька тижнів раніше. Так, засідання суду мало відбутися 13 серпня. Також вирок журналісту був винесений максимально швидко. Крім того, російська “практика” минулих обмінів діяла аналогічним чином - вже після винесення вироку та вирушення до колонії росіяни розпочинали обмін політичних в’язнів. Саме цей факт можна розглядати як підтвердження ймовірності обміну Гершковича.

Росія та Іран домовились про постачання величезних об’ємів газу

Наприкінці червня “газпром” та Національна газова компанія Ірану підписали між собою меморандум щодо можливості постачання російського газу. На той момент ніякої детальної інформації про домовленості не було. Минулого тижня міністр нафти Ірану Джавада Оуджі оголосив про деталі підписаного меморандуму. Так, мова йде про можливість постачання “газпромом” до Ірану до 110 мільярдів кубометрів газу на рік, що становить 45% від об’єму, який на сьогодні споживає ісламська республіка. Ціна ж за таку кількість газу становить близько 10-12 мільярдів доларів на рік, що відповідатиме 100 доларів за тисячу кубометрів газу. Це максимально низька ціна. На сьогодні росія продає Європі та Туреччині газ за ціною близько 400 доларів за тисячу кубометрів, до Китаю - за 260 доларів. Відповідно, мова йде про знижки у розмірі 75% та 62%. На сьогодні лише країни СНД платять за російський газ подібну низьку ціну.

Ще одним важливим фактором є те, що експорт таких об’ємів газу до Ірану потребуватиме будівництва нового газопроводу дном Каспійського моря. Російські аналітики заявляють про ціну подібного проекту на рівні 20 мільярдів доларів, а його реалізація займе до 10 років.

При цьому важливим фактом є те, що Тегеран майже повністю себе забезпечує газом власного видобутку. Таким чином Ірану просто не потрібні такі величезні об’єми газу, тому мова йтиме про його потенційний реекспорт до інших держав. Найголовнішим покупцем може стати Індія та Пакистан. Сам же газовий сектор Ірану перебуває під санкціями, тому під питанням залишається юридична сторона можливого реекспорту російських енергоресурсів.

Усі зазначені фактори дозволяють нам виразити велику скептичність відносно подібного газового проекту. Російська компанія “газпром” вже на цю мить має значні фінансові проблеми. Так, вона вирішила не виплачувати дивіденди за 2023 рік. У цій ситуації шанс реалізації домовленості між Іраном та росією вбачається як низький.

Фото ілюстративне / SERGEY MOHOV