москва відкрила другий фронт. В Будапешті та Мінську

Орбан готується до того, що він не визнає поразку, а москва думає, як не пустити Лукашенка в Вашингтон. Наступний місяць покаже, чи збереже росія свій вплив в Центрально-Східній Європі в наступні 5-7 років. І тут ключовими подіями стануть вибори в Угорщині та стрімка гра США з Лукашенком, пише на своїй сторінці у Facebook журналіст і комунікаційник Вадим Денисенко.

1. Протягом останнього року росія програла вибори в Румунії та Молдові і не змогла розширити свій ареал впливу в цьому регіоні. Це був болючий удар по москві, особливо зважаючи на те, що і там, і там, як вважали в кремлі, вони зможуть отримати перемогу. Більше того, попри перманентні коаліційні кризи в Румунії, поки говорити про розвал коаліції не доводиться. Зараз перед росіянами стоять два глобальні виклики: зберегти Орбана і не допустити реального економічного входження США в Білорусь. Поразка в цих двох країнах означатиме, що конструкція, яку будувала росія стільки років почне валитися. Перемога – дасть значно вагоміші козирі в переговорах, як із ЄС, так і з США, у тому числі і щодо України.

2. Гра США «калійні добрива в обмін на захист», напружує росію і лякає Лукашенка. Те, що спочатку виглядало як невинна гра, зараз передбачає реальні дії (поїздка в Вашингтон передбачатиме угоду по входженню американських компаній в калійний бізнес Білорусі). На цьому етапі ми маємо такі передумови:

- москва не пустила Лукашенка на саміт миру в Вашингтон, і Лукашенко змушений був погодитися. Зараз Вашингтон активно готує персональний візит Лукашенка, і відмовити американцям напряму дуже складно;

- Поїздка Лукашенка в Пхеньян – це асиметрична спроба відтягнути цю поїздку (ну не можна запрошувати Лукашенка відразу після поїздки до Кіма). Зараз цікаво буде послідкувати, чи в наступні дні не буде запущено півічнокорейську балістику в сторону Японії;

- Деякі ЗМІ та блогери починають писати абсолютну конспірологію про посередницьку роль Луки в переговорах по Україні чи навіть США-росія- Китай. Лукашенко для Трампа ніхто, і звати його ніяк. Він – лідер маленької країни, де потрібно взяти контроль над однією галуззю. І Лукашенко, схоже боїться так, як ніколи в житті не боявся.

Поки вірогідність розвороту Мінська в сторону Атлантики виглядає малоймовірною. росія (та й сам Лукашенко) будуть пробувати тягнути час і створювати негативний фон в США для того, щоб не допустити візиту. І це головна їхня тактика. Якщо це не вдасться, Лукашенко спробує тягнути рішення із головним питанням – калієм. А росіяни завжди можуть оголосити про розміщення чергового «Орєшніка».

3. Цього тижня в Угорщині вийшло опитування, де Орбан несподівано випереджає Мадяра на 6%. Це можна розглядати, як початок соціологічної війни, яка має формувати думку, що не все так однозначно. Окремо слід зазначити, що цілий ряд лідерів різних країн (від Трампа до Навроцького) в тій чи іншій формі підтримав Орбан. Таким чином формується думка, що Мадяр програє все на міжнародному полі.

В цілому ж, з великою долею імовірності, в Угорщині обидві сторони оголосять перемогу, і Орбан готується до того, що він не визнає поразку. Результат виборів буде залежати від двох речей: фактору вулиці і фактору «зрадників» в обох командах. Але Орбан не збирається просто так віддавати владу.

4. Для росії обидві ці битви (за Білорусь та Орбана) є екзистенційними. Поразка в обох ставить хрест в на амбіціях «мʼякою силою» та підкупом отримати повний контроль над центрально-східною Європою у відносно короткій перспективі. Поразка в обох випадках перетворює росію із сильної в слабку регіональну державу, з усіма відповідними наслідками.

Вадим Денисенко, журналіст і комунікаційник, сторінка у Facebook

На світлині: Орбан, на якого зробила ставку москва, просто так віддавати владу не збирається