кремль через Шойгу відновлює “переговори про мир” - огляд політики росії

Відновлення росією дискусії про “Стамбульські домовленості”, нова масова хвиля вербування в “пвк вагнер” та замах на російського губернатора - в рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк пред ставляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

1. Росіянин здійснив замах на російського губернатора

У росії було здійснено замах на губернатора Мурманської області Андрєя Чібіса із застосуванням холодної зброї. Подібний інцидент став першим таким  прикладом на останні роки.

Нападником став звичайний російський громадянин, який після затримання прокоментував свої дії неприязню до російського політика. Наразі не можна сказати, що цей інцидент демонструє нам потенціал для майбутньої “непокори” та вираження своєї ворожості з боку росіян до представників влади. Разом із цим ми спостерігали моментальну реакцію інших російських високих політиків.

Так, після новин про напад на губернатора заступник голови ради безпеки рф та колишній президент Дмітрій Мєдвєдєв, який мав здійснити візит до міста Апатіти, у цій же Мурманській області, одразу його скасовував. Це демонструє нам, що, як мінімум, найближчим часом російські політичні діячі можуть боятися здійснювати свої публічні візити. Слід зазначити, що наразі не спостерігається звинувачень України у цьому нападі. Так, єдиним представником політикуму в росії, який  висловив подібну думку став депутат державної думи та голова партії лдпр Лєонід Слуцкій.

2. путін на зустрічі з колегією мвс рф зробив низку політичних заяв

Минулого тижня російський лідер владімір путін провів зустріч із керівним складом міністерства внутрішніх справ росії, у тому числі із головою міністерства владіміром кокольцевим, одним із керівників силового апарату країни. Під час колегії диктатор зробив цілу низку політичних заяв.

Так, путін знову натякнув на провину України та західних країн у нещодавньому великому теракті у підмосковному ТЦ “Crocus city Hall”, заявивши, що вони знайдуть “бенефіціарів” нападу. Нині росія досі просуває наратив про відповідальність України та, меншою мірою, західних держав у цьому теракті, попри наявні докази та заяви її союзників, Ірану та Білорусі, які публічно наголосили на низці фактів, що опосередковано заперечують будь-які звинувачення на адресу української влади.

Продовжуючи цю тему російський лідер також наголосив, що тероризм є “двосторонньою зброєю”, таким чином натякаючи на можливість здійснення терактів на території як України, так і західних країн.

Наразі необхідно приділити цій заяві та діям російських спецслужб на територіях інших держав додаткову увагу, через можливість інтерпретації слів путіна як погрози.

Путін додатково висловився на тему змін у російській міграційній політиці, виступивши за її радикальну реформацію. Схоже, така риторика потенційно має за собою реальну спробу російської влади запровадити нові види контролю за мігрантським середовищем. Путін окремо наголосив на необхідності впровадження додаткових баз біометричних даних. Ця заява корелюється з інформацією про роботу російської влади над створенням нового органу, який би відповідав за координацію політики в області міграції та звітував би би безпосередньо перед президентом.

Таким чином слід очікувати активного впровадження жорсткого контролю за мігрантами. Потенційна цифровізація дасть кремлю ефективний спосіб для потенційної мобілізації вихідців із Центральної Азії у більших масштабах, ніж ми спостерігаємо на сьогодні.

Окрему увагу путін приділив й темі зовнішньої політики. Він знову використав історичну риторику та наголосив на тому, що “деякі країни хочуть реваншу в боротьбі з Росією за походи Наполеона і Гітлера”.

Подібна заява є натяком на нещодавню зміну риторики французького президента Макрона та його ініціативи щодо можливого розміщення західних військ на території України. Таким чином ми бачимо, що путін заздалегідь розпочав побудову наративу про схожість потенційної присутності французьких військ та війн Наполеона з росією. Подібна риторика може ефективно працювати на внутрішню аудиторію, але не буде ефективної на зовнішньополітичній арені.

3. В росії висунули пропозицію заборонити балотуватись на виборах опозиції

Минулого тижня стало відомо про нові ініціативи в російському парламенті щодо подальшого обмеження прав росіян зі списку так званих “іноземних агентів”. Фактично йдеться про способу російської влади обмежити в діяльності опозиційно налаштованих активістів та політиків всередині росії.

Так, радикально провладна фракція “справедливая россия” внесла законопроект, який мав би заборонити “іноагентам” балотуватись на виборах усіх рівнів. Така самостійна ініціатива викликала певний резонанс всередині росії. Наразі відомо, що законопроект, ймовірно, став “відповіддю” на потенційно фейкову інформацію, яка нещодавно поширилась в російському медіа-середовищі, згідно з якою велика група “іноагентів” хоче спільно балотуватись у московську державну думу на місцевих виборах, які пройдуть весною 2024 року.

Таким чином фракція виставила себе у негативному плані, а після оприлюднення новин законопроект повернули на доопрацювання. Ймовірно, що ця політична сила, яка за останній час не демонструвала власний розвиток, намагалась таким чином привернути до себе увагу та отримати позитивну реакцію від кремля. В реальності ж ця ситуація лише продемонструвала, що російські партії без наказу з кремля, навіть бувши провладно налаштованими, не мають права власної ініціативи у висуванні законопроектів або ж пропозицій.

1. кремль через Шойгу відновлює спроби почати “переговори про мир”

Відбулась розмова між міністрами оборони Франції та росії, Себастьяном Лекорню та Сєргєєм Шойгу, перша з осені 2022 року. Французька сторона заявила, що розмова була необхідна, щоб надати російській стороні інформацію щодо організаторів теракту у “Crocus City Hall”, а також для того, щоб заявити у відсутності у них інформації яка б доводила причетність України до нападу.

Своєю чергою Шойгу, тримаючись публічної лінії кремля, заявив про наявність у росії фактів, які доводять це.

Водночас головним наслідком цієї розмови стала заява міністерства оборони рф, в якій наголошується, що вони готові до “діалогу” та переговорів, які б могли базуватися на “стамбульській мирній ініціативі” – серії переговорів, які вела Україна з росією у перші місяці повномасштабного вторгнення та які були припинення після того, як стало відомо про геноцид у Бучі.

Українська призма неодноразово аналізувала російську стратегію просування “переговорів”, розпочату восени 2023 року. Кремль протягом місяців стабільно надсилав сигнали через так звані “джерела в російській владі” про готовність до миру. Видання Reuters повідомляло, що путін через посередників намагався вийти на контакт з США та запропонувати замороження війни по лінії фронту, на що йому Сполучені Штати відмовили.

Отож, ця заява від Шойгу є першою публічною пропозицією високого рівня з моменту проведення президентських виборів в росії. Таким чином слід констатувати, що кремль, попри радикалізацію своєї риторики, досі не відкидає спроби вийти на так звані “переговори”. росія за період осені-зими 2023 року також просувала фактор “припинення вогню”, як перший крок до проведення “переговорів”.

Таким чином путін потенційно отримав би час для безпечного відновлення власної армії та її посилення, для відновлення бойових дій у майбутньому на більш вигідних позиціях.

Крім того, російська влада, говорячи про проведення “переговорів”, ні разу не заявляла про можливість власних поступок та продовжує просувати наратив про необхідність “демілітаризації та денацифікації” України, незрозумілого поняття, яке фактично означає бажання знищити український суверенітет.

2. “ПВК вагнер” відновлює свою діяльність в Африці

Російське видання “Верстка” опублікувало матеріал, згідно з яким “пвк вагнера” розпочало першу з моменту смерті її ватажка Прігожина кампанію з вербування найманців для їх подальшої відправки в Африку. Розслідування показало, що теперішній характер вербовки є безпрецедентним та налічує з десяток рекрутерів, які ведуть цю діяльність.

За рік після того, що путін вбив майже весь керівний склад “ПВК Вагнер” влітку 2023 року, діяльність його організації перейшла під контроль різних російських силових структур. Відомо, що наразі “африканський” корпус перебуває під контролем російського головного розвідувального управління. Інші її частини, у тому числі й ті, які воювали в Україні, були віддані під контроль російської росгвардії (фактично внутрішні збройні сили, які виконують функцію альтернативи армії та повинні охороняти режим путіна), а також міністерства оборони.

Згідно з матеріалом “Верстки”, поточне вербування здійснюється для операцій на території Малі, де вже активно діяла “пвк вагнер”. Таким чином можна констатувати, що розподіл активів Прігожина майже завершився, а “нова” організація починає активну діяльність.

Фото – ukrreporter.com.ua