За межами України можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців

Із 2022 року експерти Центру економічної стратегії (ЦЕС) досліджують стан та настрої українських біженців і вплив їхнього неповернення на економіку України. За цей час ми випустили першу і другу хвилю дослідження про те, скільки насправді є українських біженців, як вони живуть за кордоном, і що потрібно для їхнього повернення.

За їхніми розрахунками, станом на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців. Переважна більшість біженців – це жінки (найбільша частка – жінок у віці 35-44 років – 13%) та діти.​

Cтаном на січень 2024 року, найбільша частка українських біженців у Європі перебуває в Німеччині (30%) та Польщі (22%). Поза країнами Європи, найбільшими країнами за кількістю прийнятих з початку повномасштабного вторгнення українців – США (280 тис. осіб), Велика Британія (253,2 тис.) і Канада (210,2 тис.).​

Правовий статус українських біженців у країнах Європи та за її межами: багато країн поступово скорочують витрати на біженців та роблять умови для них більш жорсткими ніж на початку повномасштабного вторгнення.​

Майбутнє статусу тимчасового захисту: найбільш оптимальний сценарій – надання українцям свободи пересування і вибору місця проживання, аналогічно до громадян ЄС.​

За нашими розрахунками, за межами України за різними сценаріями можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців.​

Ключові рекомендації, щоб стимулювати українців повертатися: співпраця з країнами ЄС щодо повернення українців після війни; швидка післявоєнна відбудова постраждалих регіонів; допомога людям із постраждалих та окупованих регіонів на час відбудови; розвиток державно-приватного партнерства; збільшення ресурсів на комунікацію зі співвітчизниками за кордоном через дипломатичні представництва; спрощення реінтеграції дітей до навчання в українських школах та вступу українських випускників іноземних шкіл до українських вузів; забезпечення українських біженцям можливості вільного переміщення та вибору місця проживання, аналогічно правам громадян Європейського Союзу.

Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Фото – ЦЕС