Як звільнити Білорусь – міркували за круглим столом у Києві

Що потрібно робити українцям і білорусам, щоби не стати ворогами та за яких умов дві держави зможуть повернутись до політики добросусідства? На ці й інші важливі запитання намагалися відповісти учасники круглого столу «Білоруська платформа: публічна розмова про майбутнє», що відбулася в середу, 8 лютого, в інформагенції «Укрінформ».

Захід зібрав доволі широке коло експертів, політологів, активістів з обидвох країн. Модератор зустрічі – український громадський діяч і політтехнолог Руслан Рохов, першому надав вступне слово Олексієві Францкевичу – білоруському громадсько-політичному діячу та керівникові благодійного фонду «Вільна Білорусь».

У своєму виступі він підкреслив, що убезпечити себе від лукашенківської Білорусі зможе після того, як північна сусідка України перестане бути домініоном росії. На його думку, досягнути цього можна двома шляхами:

• Перше: об'єднати наші зусилля, щоби допомогти Україні у боротьбі проти нашого спільного ворога – російської імперії. І після завдання кремлю поразки деокупувати Білорусь. Другий: організувати рух опору всередині Білорусі, спрямований на звільнення країни від російських окупантів та злочинного маріонеткового режиму лукашенка, який виконує функції тимчасової військової адміністрації», - цитує доповідача «Укрінформ».

У цьому випадку білорусам потрібно докладати всіх зусиль для поразки армії рф і йти добровольцями у лави Збройних Сил України чи волонтерити. Бо тільки деокупація Білорусі і створення умов для її демократичного розвитку слугуватимуть гарантією безпечного сусідства для інших країн.

Другий шлях, вважає Олексій Францкевич, є складнішим, адже зараз у Білорусі настільки жорсткий режим, що нагадує окуповані українські регіони - Донецьк, Луганськ чи Крим.

За підсумками зустрічі керівник БФ «Вільна Білорусь» також виклав допис на своїй сторінці у FB.

Білоруський аналітик, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич заявив, що зараз для України основне – не допустити прямої участі Білорусі у війні на боці росії.

«У стані війни Україна може думати про майбутнє, але має вирішувати нагальні питання. Нагальний інтерес тут і сьогодні – щоби Білорусь не вступала у війну, тому що це відволікає певну частину сил і засобів на боротьбу біля кордону, і друга частина – це, по можливості, створення точок непорозуміння між офіційним мінськом та офіційною москвою», - сказав під час круглого столу в «Укрінформі» пан Тишкевич.

Диктатор лукашенко не наважився повноцінно виступити проти України разом із путіним тільки тому, що більшість білорусів (соціологи називають цифру 80%) проти цієї війни. Окрім цього, лукашенко боїться втратити владу. Тому Україні потрібно впливати на білоруське суспільство та підтримувати антивоєнні настрої.

Директор Інституту світової політики Євген Магда виокремив позитивний момент – зростання інтересу до Білорусі, що дає підстави говорити про двосторонні відносини без табу.

Політолог, який тривалий час присвячує багато своєї уваги білоруській тематиці, ознайомив присутніх із дванадцятьма «магдівськими» тезами:

• без демократичної Білорусі нема безпечної Європи;
• без незалежної України незалежна Білорусь неможлива;
• білоруській та українській спільноті не варто зосереджуватися на зустрічі лідерів – набагато розумнішим є побудова горизонтальних зв’язків;
• українська та білоруська нації завершують процес свого становлення – ці процеси різні, але комунікувати необхідно;
• інвентаризація претензій один до одного;
• порядок денний двосторонніх відносин повинні напрацьовувати експерти;
• консолідуючим для демократичних сил Білорусі має чи може стати міф 2020 року;
• відома теза про триєдиний слов’янський народ є ворожою – тому не потрібно говорити про братів – ми є сусідами;
• пріоритетом для діалогу з боку української влади й українського експертного середовища є білоруська діаспора;
• білоруська діаспора має стати основою для просування проукраїнських та проєвропейських наративів;
• потрібно створити стоп-фейк чи його аналог – шляхом збільшення знань один про одного зменшувати простір для поширення фейків;
• російська мова для українців – мова ворога, маркер, а для білорусів – одна із державних мов, тому нам потрібні сучасні гайди з культури України та Білорусі: 10 кроків як вивчити білоруську, 10 кроків як вивчити українську, щоби ми перестали дивитися крізь крижинку російської пропаганди.

Представник штабу полку Кастуся Калиновського Андрій Шеучик наголосив, що Україні потрібно ухвалити стратегії відносин із Білоруссю:

• Поки ми воюємо, поки ми навчаємося, поки ми маємо певні сподівання, але не маємо жодної стратегії, не маємо жодного рядка, жодного слова про те, що робитиме Україна з Білоруссю. Цього немає. У нас мусить бути план у робочому варіанті. Коли цього плану немає, то про що можна говорити? Тобто ми не можемо ні корегувати, ні висловлювати свою думку щодо цього, бо цього предмета немає.

Таку стратегію, за словами Шеучика, повинні погодити всі політичні структури, зокрема, і Президент України.

«Це має бути, над цим треба працювати, і до цієї праці мають долучитися всі: перш за все українська сторона і всі з білоруського боку – чи то Полк, чи то вільні білоруси, чи то будь-яка людина, котра живе на Чернігівщині… таким чином можна опрацювати найбільш дієву стратегію щодо білорусі. Це політична воля України, і ми, полк Кастуся Калиновського, муситимемо з цим погодитися», - цитує Андрія Шеучика «Укрінформ».

На заході «Білоруська платформа: публічна розмова про майбутнє» була присутня кореспондентка БІЦу Тетяна Гацура-Яворська, яка поділилася своїми враженнями:

- Учасники висловлювали різні і навіть місцями полярні точки зору щодо заявлених питань, проте всі погодилися з однією тезою – офіційний Київ не має жодної стратегії, дорожньої карти та чіткої позиції щодо Білорусі. Це підтвердив і представник міністерства культури й інформаційної політики України Олександр Макобрій. Тому від присутніх звучали свої пропозиції – аж до розташування після завершення війни на території Білорусі української армії та написання нової конституції у Києві. Цю ідею, втім, аргументовано відбив білоруський аналітик Ігор Тишкевич, розпочавши з питання «а чим ви тоді відрізняєтесь від москалів?» Окрім філософських питань, були озвучені і практичні проблеми – дружина загиблого білоруського добровольця Олена Гергель дуже емоційно наголосила на проблемі легалізації та життя білорусів в Україні після 24 лютого.

На сьогодні будь-яка публічна дискусія про майбутнє відносин між народами Білорусі й України відбувається під ремаркою «треба було вчора», але це, безумовно, все одно зближення.

Найщемливіше на зустрічі – після виступу у добровольця-білоруса Дениса Урбановича (утретє зазнав поранення) мабуть змістилася пов'язка на рані, після чого на одязі проступила пляма.

Це була важлива розмова. Або її початок.

Повну відеоверсію круглого столу можна переглянути на YouTube-каналі «Укрінформу».