Як “рулять” у “Нафтогазі” експрокурор та його земляки

ЗІФ продовжує розповідати про діяльність в структурі  НАК "Нафтогаз України" колишнього посадовця органів прокуратури та ексчиновника Кернеса Олексія Калини —  спільно з іншими підконтрольними йому краянами.

Нагадаємо, з приходом Калини в новостворене ТОВ «Газорозподільні мережі України», що належить держкомпанії "Нафтогаз", на різних посадах в цьому товаристві  дивним чином опинилася ціла низка колишніх посадовців Кернеса (безпосередніх підлеглих Олексія Калини у департаменті територіального контролю та земельних відносин мерії Харкова), а також вихідців з органів прокуратури.

     “Підходящий” кандидат для структури, де розставляють своїх людей

Ще один цікавий персонаж, теж земляк Калини з Харкова, який потрапив на посаду в ТОВ «Газорозподільні мережі України» (та який, до речі,  також був пов'язаний з Кернесом) - Рожанський Володимир Анатолійович. Під керівництвом Олексія Калини, який є членом правління Товариства, він офіційно не перебуває. Однак, як кажуть злі язики, це повністю керований та контрольований начальник департаменту охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища.

За нашою інформацією, на вказаній посаді до Рожанського працювала переселенка з Донбасу Наталя Переверзева. Але це начебто не влаштовувало Калину, який планував “поглинути” Товариство. Відтак шляхом тиску за допомогою вигаданих історій про її проросійські погляди Переверзеву змусили написати заяву на звільнення (нині вона, до речі,  успішно працює в одній з найбільших компаній України).

Після цього з'явився більш “підходящий” кандидат на цю посаду — Володимир Рожанський, який відомий, зокрема, тим, що був помічником  народного депутата від «Партії регіонів» та «Партії «Відродження» Дмитра Святаша (Святаш, до речі, в останні роки перебуває в росії, в Україні суд заочно присудив йому 12 років ув’язнення з конфіскацією майна: у тому числі за шахрайство на 2,2 млрд грн та заклики змінити межі суверенної території України).

Навіщо така деталізація? ЗМІ називали Рожанського протеже нардепа Дмитра Святоша. При цьому відзначалось, що саме його заступництву Рожанський зобов'язаний кар'єрі і багатству. Святошу також приписували успішне депутатство Рожанського в Харкові, якого нібито направили до скандальної групи “Відродження”, яку регулярно звинувачували у корупції і схильності до сепаратизму.

                            Про кар'єру і багатство “протеже Святоша”

2015 року Рожанський потрапив у виборчий список Харківської обласної організації партії «Відродження» - на виборах депутатів Харківської обласної ради. Список вказаної партії (до міської та обласної рад) очолював міський голова Харкова Геннадій Кернес. З його адмінресурсом та корупційними зв'язками перемога на виборах була неминучою. Так Рожанський став депутатом обласної ради.

2018 року Володимира Рожанського (який до цього обіймав посади директора в двох комерційних структурах, рік пропрацював на посаді заступника голови Харківської РДА, кілька років - помічником-консультантом народного депутата) призначають начальником Головного управління Держпраці у Харківській області. За які такі заслуги — невідомо. Йдеться про його кар'єрний пік на держслужбі.

Зате відомо, що вже наступного року Рожанського звинуватять в тому, що він, не маючи досвіду роботи в державній службі та професійної підготовки, створив систему тотальної корупції в ГУ Держпраці Харківської області. Вказані звинувачення буде викладено в скарзі на адресу низки держорганів, в тому числі Генпрокуратури, яку подасть начальник одного з відділів  ГУ Держпраці Харківської області. Рожанський відреагує на дії скаржника позовом до суду – про захист честі та гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації. Однак суд програє.

А ще через два роки Рожанського з високої посади у Держпраці буде звільнено - у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатом оцінювання службової діяльності у 2021 році. Опрісля він ненадовго обійме посаду начальника східного міжрегіонального відділу державної регуляторної служби України. Це буле саме перед тим, як він опинився в ТОВ «Газорозподільні мережі України»).

Натомість з декларацій, які подавав Рожанський як начальник ГУ Держпраці Харківської області, вбачається, що держорган з його звільненням втратив чи не найбагатшого посадовця. У числі майна Рожанського та його дружини — 15 земельних ділянок, 7 квартир, житлові (садові) будинки, гаражі, елінг для зберігання водної техніки, баня (площею як квартира - 54,7 кв.м.), колекція швейцарських годинників, дороговартісні авто, гідроцикл, квадроцикл, водні засоби, причіпи тощо. Кілька об'єктів нерухомості (зокрема, дві квартири та нежитлове приміщення  в м. Южне Одеської області) були набуті  у власність в 2020 році, коли Рожанський обіймав посаду в Держпраці.

     Як Рожанський та Калина не побачили зв'язків постачальника з росією

А тепер основне: кілька штрихів до діяльності Рожанського на посаді начальника департаменту охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Найбільш яскраво Володимир Рожанський себе проявив під час закупівлі  ТОВ «Газорозподільні мережі України» швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту, до чого він мав безпосередню дотичність. В тому сенсі, що не помітив (чи не захотів помітити) зв'язків постачальника з державою-агресором.

Йдеться про те, що переможцем названої закупівлі — вартістю 18,7 млн грн - було визначено новостворене ТОВ “Л7”, керівником, власником якого є   Костянтин Рева.  Громадянин Рева є також комерційним директором ТОВ “Хоббіт Хаус”, що спеціалізується на виробництві фортифікаційних захисних залізобетонних модульних споруд та яке пов'язано з російськими й білоруськими бізнесменами.

Журналісти, які досліджували цю тему, вказували, що такі зв'язки не завадили цій компанії протягом 2023-2024 рр. брати участь у тендерах з будівництва укриттів на об'єктах критичної інфраструктури України.

Повідомлялось, зокрема, що фактичною засновницею і керівничкою ТОВ “Хоббіт Хаус” (яке було зареєстровано в квітні 2022 року)  раніше була Ілона Левковська. Технічний директором "Хоббіт Хаус" представлявся Олексій Левковський, який  є чоловіком Ілони Левковської та раніше носив прізвище Алякін. Журналісти також повідомляли, що Олексій Алякін є російським бізнесменом, який, можливо,  пов'язаний з російським ФСБ.

Повернімося до закупівлі захисних споруд в ТОВ “Л7”. З документів, які подало для в участі в тендері це Товариство, вбачається, що воно пропонувало вироби (укриття цивільного захисту) ТОВ “Хоббіт Хаус”. Інформація про це міститься в доданих копіях технічних паспортів виробів, технічних характеристик, сертифікату відповідності.

Водночас зв'язки компанії-постачальника з державою-агресором на ряду з Рожанським “впритул не бачить” департамент безпеки, що перебуває під контролем Калини (та який, так само як підконтрольний йому  департамент юридичного забезпечення, також укомплектований здебільшого земляками Калини з Харкова).

                       На що мають звернути увагу правоохоронні органи

Є також підстави стверджувати, що захисні споруди у ТОВ “Л7” були закуплені за завищеною ціною у наперед обраного постачальника (враховуючи, що замовник провів спрощену закупівлю, у якій взяв участь єдиний учасник - новостворена фірма). Коли це не так, то як тоді пояснити, що приваблива закупівля з очікуваною вартістю понад 19 млн грн більше нікого не зацікавила.

Спрощена закупівля швидкоспоруджуваних захисних споруд (модульних монолітних укриттів) була проведена також Чернігівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» (у цьому році). За її результатами  переміг той самий постачальник - ТОВ “Л7” (з поміж семи учасників), з яким було укладено договір на 7,8 млн грн. З додатків до цього договору відомо, що загалом було закуплено чотири наземних фортифікаційних захисних споруд тип “Фортеця”, у тому числі дві захисні споруди моделі Фортеця 2.25 3XL A-1V – ціна за одиницю 1,48 млн грн.

Такі самі захисні споруди, такого типу та моделі були закуплені у ТОВ “Л7” ТОВ «Газорозподільні мережі України». За ціною 1,64 млн грн (за одиницю), що є більшою на 160 тис грн (від ціни, за якою товар закуповувала філія).

Загалом  “Газмережі” за вказаної ціною закупили три таких укриття, що  (якщо порівнювати з закупівлями філії) може свідчити про переплату коштів майже на пів мільйона гривень. Якою ж була переплата коштів порівняно з цінами інших постачальників? На це питання у повному обсязі могли б відповісти правоохоронні органи — в ході досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні.

Така реакція з боку правоохоронців станом на зараз  є вкрай необхідною. І це не перебільшення. У тому числі з огляду на ті факти, які свідчать, що “Газмережі” були поставлені неякісні захисні споруди.

Так, на виконання договору від 23.10.2024, укладеного між ТОВ «Газорозподільні мережі України», в особі голови правління Олексія Скриля, та ТОВ«Л7», в особі директора Костянтина Реви, постачальник мав поставити  швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту відповідно до норм  ДСТУ 9195:2022, які стосуються основних вимог щодо їх виготовлення.

Водночас, відповідно до норм ДБН В.2.2-5-2023 "Захисні споруди цивільного захисту", мінімальна товщина стін споруди для захисту від уламків не може бути меншою ніж 330 мм. Проте, як засвідчили акти обстеження змонтованих споруд, фактична товщина складає 300(!) мм, що не відповідає нормам ДБН та не відповідає на 100% своїм захисним властивостям.

Чому для працівників підприємства НАК "Нафтогаз України" були поставлені неякісні укриття за завищеною вартістю? До того ж закуплені у  постачальника, який  пов'язаний з державою-агресором.

На недбалість це не схоже, більше — на службові зловживання задля неправомірної вигоди. Можна припустити, що Рожанський та його патрон Калина більше зацікавлені у власному збагаченні (тобто справа тут, скоріше за все,  у щедрих відкатах від корупційної схеми), аніж в забезпеченні реального захисту працівників Товариства. В рідній для Калини Харківській області, а також в Сумській,  Дніпропетровській та Миколаївській областях.  Саме для філій “Газмережі” у цих областях й закуповувались захисні споруди.

При цьому Рожанський та Калина, можливо,  розраховували на швидке захоплення агресором прикордонних територій України, на те, що розслідувати українським правоохоронцям вже буде нічого - всі кінці у воду? Як каже експрокурор Калина, нема тіла — немає справи. Тут вже оцінку їх діям мала б дати Служба безпеки України.

Далі буде.                                          

Підготував Іван Наконечний

Головне фото - департамент з корпоративних комунікацій Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»