Як протистояти рашапропаганді – мемуари ексречниці Білого дому

«Найагресивнішою, якщо не найвитонченішою у світі» назвала рашапропаганду колишня речниця Держдепу США, а згодом і Білого дому Джен Псакі. Вона видала власні мемуари «Скажи більше», де описує свою діяльність, а також «уроки з роботи, Білого дому та світу» та подає власні висновки щодо інформаційного протистояння із московитами.

Під час презентації книги у Вашингтоні Псакі поділилася своїми відчуттями у той час, коли зіткнулася із шквалом дошкульних насмішок і знущань з боку російських пропагандистів, пише «Голос Америки».

«У 2014 році, коли Росія вторглася на Кримський півострів в Україні, я була речницею Державного департаменту, відповідальною за формулювання нашої протидії вторгненню. Я не втрималася та назвала вторгнення незаконним… Я сказала, що Росія намагається приховати той факт, що відправляє молодих хлопців помирати в Україну», - згадує Псакі у своїх мемуарах.

Вона також нагадала про події 2014 року і реакцію Білого дому: «Кожного дня ми чітко заявляли, що дії російського уряду є нелегальними та аморальними, та що вони ізолюють росію і путіна від решти світу. І це не дуже сподобалося Росії».

Як пише авторка, рашапропагандисти тоді вирішили максимально їй дошкулити, насміхаючись та знущаючись. «Вони навіть вигадали термін «псакінг», вихоплювали мої слова із контексту, широко цитували першу половину фрази, де я обмовилася про газ, та не показували продовження, де я насправді негайно виправилася», – зазначила Псакі під час презентації книги у Вашингтоні. До речі, авторство цього терміну приписують промоутеру «ядерного попелу» дмітрію кісєльову, який його вжив нібито на «позначення неперевірених заяв американців».

Тепер Джен Псакі зазнається: відчуття від російського булінгу були «не найкращими». А тоді вона просто мусила тримати удар. Авторка книги додала, що не могла поділитися стражданнями від російських знущань (зокрема, дошкуляли не лише регулярні телепередачі з поливання брудом самої Псакі, а і буквально обговорення її вбрання тощо) зі своїм керівництвом, оскільки тоді вони мали більш важливі завдання – дбати про мирні перемовини на Близькому Сході, намагатися завершити війну в Україні, провадити «ядерні» домовленості з Іраном.

Боротися з пропагандистськими нападами посадовиці допомагав гумор, а також колеги, знайомі з російськими реаліями. Зважаючи на отримані уроки, Псакі радить читачам своєї книги не надавати уваги негативним відгукам в інтернеті: «Добро приходить зі злом. І ненависники будуть ненавидіти, особливо в інтернеті».

Один з колишніх колег запевнив, що до певної міри це «честь» опинитися під прицілом російських пропагандистів, оскільки рашапропаганда знущалася також із кандидатки у президенти Гілларі Клінтон, із посла США у рф Майкла Макфола та намагається дискредитувати усіх, хто, на їхню думку, справді може «достукатися» до росіянських мас.

На прикладі «буллі путіна» Псакі наводить у своїй книзі поради про те, як протистояти особам, котрі ображають чи поширюють неправдиві чутки. А також озвучує окремі деталі роботи у Білому дому часів повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2024 році.

Джен Псакі була об’єктом тривалого «тролінгу» в російськомовному інтернеті, не кажучи вже про висміювання, якого вона зазнавала на прокремлівському російському телеканалі RT. Свого часу BBC писала, що на росії Псакі стала «справжнім мемом», а рунет «вправлявся в дотепах та фотожабах», особливо при обмовках, які траплялися у речниці під час виступів.

«Для кожного, хто не був ціллю російської пропаганди, її метою є дискредитувати впливових діячів і поширювати дезінформацію, щоб збивати публіку з пантелику. Кожен, хто повторює її, є (мимоволі чи й ні) просто маріонеткою пропагандистської машини», - написала вона кілька років тому  у Twitter (нині мережа Х).

На світлині: Джен Псакі / з відкритих джерел