Як націоналістам не потрапити в халепу в іншомовних медіа

До уваги тих людей з нашого кола, хто спілкується з представниками іноземних ЗМІ – неважливо, якою мовою – іноземною чи рідною з перекладом.

Припустимо, ви згадуєте якусь «українську патріотичну організацію», саме так її й називаючи. Це може бути Правий сектор, ОУН, УНА-УНСО чи будь-яка інша – потрібне вставити.

Коли матеріал виходить, і вам скидають посилання, ви не без подиву бачите замість Ukrainian patriotic organization – Ukrainian right-wing nationalist group.

Це відбувається не тому, що іноземні журналісти не люблять українські патріотичні організації, а виключно тому, що будь-який матеріал перед публікацією зазнає виправлень редактора. Який, зазвичай, ситуацією в Україні не володіє від слова зовсім і, на відміну від свого журналіста, не спілкувався з вами.

Побачивши назву незнайомої організації, він «заради точності» лізе до Вікіпедії, а там, як усі знають, правки може вносити хто завгодно і в результаті в подібних випадках представлена точка зору тих, кого більше – тобто наших ворогів, росіян.

Універсальних порад, як цьому завадити, тут немає. Я для себе вирішила, що якщо згадка про організацію побіжна, якщо в даному контексті про неї можна було взагалі не згадувати – краще просто сказати «українська патріотична організація», без назви, щоби не шукали у Вікіпедії і не вичитували з проросійських ЗМІ. А якщо саме про цю організацію йдеться, якщо ви розповідаєте про її діяльність – варто проговорити з журналістом цей момент. Наголосити, що в інформаційному просторі, на жаль, іноді досі домінують російські наративи, які не відповідають дійсності.

Я розумію, що люди, які вважають себе українськими націоналістами, фразу «Ukrainian right-wing nationalist group» можуть не сприймати як образливу чи негативну. Але тут варто зробити поправку на різницю культур і менталітетів. Держави, які історично ніколи або дуже давно не боролися за свою незалежність, зате потерпали від сепаратистських рухів (як то, наприклад, Британія чи Іспанія) чи були свого часу засуджені світом за нацизм (як Німеччина чи Італія) зазвичай негативно ставляться до націоналістичної ідеології. До війни це здебільшого були їхні проблеми. Але зараз Україні, як ніколи, потрібна підтримка від усіх країн, які би таргани не бігали в їхніх головах. З усіма наслідками.

Олена Білозерська, українська журналістка, громадська діячка (сторінка у FB)
Фото freedomhouse.org