Як грабували Укрзалізницю: судитимуть організаторів бек-офісу

НАБУ та САП направили до суду обвинувальний акт стосовно організаторів «бек-офісу» АТ «Укрзалізниця», колишнього радника Офісу Президента України (також обіймав посаду першого заступника керівника департаменту Служби безпеки України) та підприємця, а також ще двох осіб. Їх викрили на заволодінні коштами товариства під час закупівель кабелів і трансформаторів та легалізації незаконних прибутків.

Про це повідомили в НАБУ.

Імен у повідомлені не названо, але відомо, що ексрадник Офісу президента та посадовець СБУ – це Артем Шило.

Епізод 1. Закупівля кабелів

У 2021 році народний депутат України та його спільник, підприємець, розробили схему, яка передбачала постачання продукції АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами. Для цього утворили організовану групу та вступили у змову з членами іншої організованої групи, до складу якої, зокрема, входила посадова особа УЗ. Діючи як своєрідний «бек-офіс» товариства, члени другої організованої групи неформально контролювали його діяльність та могли за певний відсоток від суми закупівель забезпечити перемогу в них підконтрольних підприємцю компаній.

Так, протягом 2021–2022 років у тендерах УЗ на постачання кабельно-провідникової продукції незаконно перемогли підконтрольні підприємцю компанії. Під час тендерів за сприяння посадовців АТ «Укрзалізниця» ці компанії узгоджували свої дії та в різний спосіб завищували очікувану вартість продукції. Таким чином, Укрзалізниця уклала договори з підконтрольними підприємствами, які здійснили постачання продукції за цінами, вищими за ринкові.

Унаслідок реалізації схеми Укрзалізниця зазнала збитків на суму понад 140 млн грн, якими учасники злочину заволоділи та розпорядилися на власний розсуд.

Епізод 2. Закупівля трансформаторів

У червні–грудні 2022 року так званий «бек-офіс» Укрзалізниці підшукав та забезпечив обрання компанії, підконтрольної громадянину Республіки Білорусі, постачальником силових трансформаторів за завищеною вартістю.

Лідер групи організував підготовку та направлення до УЗ листа Служби безпеки України «Щодо загроз державній безпеці», який став підставою для відхилення пропозицій інших учасників закупівлі зі значно вигіднішими ціновими умовами. Втім, справжньою загрозою стало те, що він при цьому проігнорував громадянство контролера компанії та його зв’язки з рф.

Згодом «переможець» через зареєстровану в Болгарії контрольовану фірму-прокладку закупив трансформатори у виробника в Узбекистані та перепродав УЗ за ціною, штучно завищеною майже вдвічі.

Унаслідок реалізації схеми впродовж 2022–2024 рр. Укрзалізниця зазнала збитків на суму майже 100 млн грн, якими учасники злочину заволоділи та розпорядилися на власний розсуд.

Епізод 3. Легалізація

Організатори «бек-офісу» УЗ упродовж 2021–2023 рр. відмивали кошти, отримані внаслідок корупційних схем. Зокрема, легалізували 12 млн грн, отримані від оборудки під час закупівлі кабельно-провідникової продукції для потреб товариства.

Ще понад 173 млн грн, одержаних від злочинних схем, організатор «бек-офісу» витратив на придбання елітної нерухомості (пентхаус, квартири, будинки, комерційна нерухомість), яку оформив на підконтрольних осіб.

4 березня 2026 року НАБУ і САП направили до суду обвинувальний акт стосовно 5 осіб, викритих на заволодінні коштами АТ «Укрзалізниця» під час закупівлі кабельно-провідникової продукції.

9 березня 2026 року перед судом постали 4 учасники оборудки із трансформаторами.

Загалом у справі наразі 8 обвинувачених і 7 осіб, стосовно яких суд ухвалив обвинувальні вироки.

Додамо, що народний депутат Віктор Бондар є фігурантом справи про можливе заволодіння понад 140 млн грн «Укрзалізниці» під час закупівлі кабельно-провідникової продукції.

За даними НАБУ і САП, у 2021–2022 роках «Укрзалізниця» укладала договори з підконтрольними підприємствами, які постачали продукцію за цінами, вищими за ринкові. Слідство вважає Бондаря одним з організаторів схеми.

У січні 2025 року Вищий антикорупційний суд визначив Бондарю заставу у 100 млн грн. Оскільки депутат її не вніс, у лютому суд взяв його під варту з альтернативою застави.

Наприкінці липня 2025 року ВАКС продовжив Бондарю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та зменшив розмір застави з 60,56 млн до 36,336 млн грн.

За інформацією «Української правди», наприкінці літа 2025 року цю заставу внесли, а досудове розслідування щодо Бондаря завершили. Після ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи її планували скерувати до суду.

Окремо Бондар згадується у справі про діяльність так званого «бек-офісу» «Укрзалізниці», який, за версією слідства, неформально контролював діяльність компанії. У межах цієї справи розслідують, зокрема, можливе заволодіння 94,8 млн грн під час закупівлі трансформаторів.

Також видання повідомило, що раніше за колишнього радника Офісу президента та посадовця СБУ Артема Шила, якого підозрюють в організації схеми заволодіння майже 100 млн грн на закупівлях в УЗ, внесли заставу у розмірі 30 млн гривень.

Повідомлялося, що Артем Шило працював в СБУ з 2012 року, з 2016 року працював у департаменті протидії кіберзлочинам. У 2021 році він звільнився з СБУ та став радником Офісу президента.

Влітку 2022 року Шило повернувся до СБУ як керівник головного управління контррозвідувального захисту обʼєктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму.

Фото - Артем Шило/BIHUS.INFO