Хто зупинить знавіснілого Орбана?

Таке враження, ніби прем’єр Угорщини Віктор Орбан остаточно вирішив закумулювати весь антиукраїнський негатив на собі. Він, немов адвокат диявола, виступає проти усіх євроініціатив на підтримку України й місцями навіть проти здорового глузду. Вже з’явився навіть суто спортивний інтерес – а що, йому за це таки нічого не буде?

Ряд подій лише останніх місяців (без урахування капостей офіційного Будапешта від лютого 2022 р.) дають привід засумніватись, що угорський прем’єр та його команда керуються здоровим глуздом. Йдеться, зокрема, про нікому не зрозумілу комбінацію з українськими військовополоненими, яких малими групками буквально видирають з Угорщини наші дипломати. До дивакуватих заяв Орбана журналістам чи у публічних виступах усі вже майже звикли, хоча іноді ще дивуються. Але коли починається відкритий шантаж, то це потребує чіткої відповіді.

До чого тут Грузія?

Через суперечки щодо прав меншин Угорщина налаштована блокувати початок переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Але як умову зняття свого вето називає надання статусу кандидата на членство для Грузії. Про це йдеться в публікації журналіста «Радіо Свободи» Рікарда Джозвяка.

«Останніми роками грузинський уряд розвиває набагато тісніші відносини з Будапештом», – зауважує Джозвяк, прогнозуючи, що досягнення консенсусу щодо кандидатства Грузії «буде, м'яко кажучи, складним завданням», особливо з огляду на невиконання нею дев’яти з 12 рекомендацій Єврокомісії.

Хоча багатьом зрозуміло, що в даному випадку йдеться не стільки про те, щоб затягнути в ЄС далеку Грузію, скільки не пустити на поріг Євросоюзу Україну. Саме це завдання (найбільш у ньому зацікавлений кремль) чітко виконує угорський прем’єр.

Не буде Грузії, він знайде інші причини. До прикладу, на нещодавній спільній пресконференції глав урядів Вишеградської групи у Братиславі Віктор Орбан висловив думку, що країни Західних Балкан заслуговують на членство в ЄС не менше, ніж Україна.

«Уявіть, що у вас на руці дві групи чортів – одна в Угорщині, друга в Грузії. Перша у ваших інтересах починає блокувати в Європі невигідні речі, мотивуючи виключно добрими намірами та зміщуючи акценти з України, щоб не можна було звинуватити у використанні міжнародних інструментів для гри за двостороннім порядком денним. Друга група чортів за вашою командою почитає творити шалену дич, через яку жодні кроки назустріч з боку Європи неможливі. Чхати на санкції, порушувати права і т.д. Ви в абсолютному виграші.

Якщо друга група чортів своїми діями спровокує народні заворушення – чудово. Вас ще попросять допомогти із забезпеченням стабільності. А у першої групи чортів з'явиться додатковий аргумент – бачите, до чого призводить негнучкість та відмова від «діалогу»?!», - так образно пояснив цю ситуацію радник міністра оборони Олексій Копитько.

На його думку, у Брюсселі та інших європейських столицях бачать цей зв’язок. Натомість чим складнішою для росіян буде ситуація на фронті, тим більше проявлятиметься подібних комбінацій.

Перемогти рф не вдасться, а ліліпутін – не злочинець?

«Заявочка» про те, що блок НАТО, який допомагає Україні, сильніший за московію, проте перемогти рф неможливо і треба домовлятись – цілком в стилі Орбана. Але він ще й додав (в інтерв’ю німецькому телеканалу Welt), що США повинні домовитися з московією, аби врятувати Україну, інакше остання «втратить величезні багатства і багато життів». І зафіксувати в угоді нову архітектуру безпеки та знайти в ній місце для України.

Також прем’єр Угорщини заявив журналістам, що більше не вважає Україну суверенною державою – бо у Києва «немає власних грошей та зброї». А на пряме запитання про перспективи приєднання України до НАТО Орбан не відповів. Він не вважає «заколот» важливою подією і переконаний, що ліліпутін – не військовий злочинець.

На ці пашталакання нарешті зреагували у Києві: радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк: «Питання в тому, наскільки суб'єктним є сам Орбан, якщо так відверто принижує європейські цінності, суворо дотримуючись російських пропагандистських міфів… І наскільки ж треба не поважати Угорщину, щоб так цинічно втоптувати репутацію власної країни в історичний бруд», – написав він у Twitter.

Але це – офіціоз. Реакція на нижчих шаблях виявилась більш різкою.

«Цими словами він [Орбан] плюнув у могили угорців, яких в 19 столітті розгромили російські війська, щоб загнати у конюшню Австрійської імперії. Орбан є зрадником і тих угорців, які вже в 20 столітті загинули під радянськими танками. Вважаю, що Україна має відреагувати максимально жорстко - аж до відкликання посла. Ми також маємо поставити питання про адекватність перебування Угорщини в НАТО та ЄС. Було б цікаво подивитися, скільки грошей і зброї матиме Угорщина на самоті?», - написав на своїй сторінці у Facebook екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.

На думку Копитька, заяви Орбана виглядають «дуже органічними» для людини, яка боїться викриття, наприклад, у пособництві військовому злочинцю чи військовій агресії. Він має на увазі концентрацію угорських військ на кордоні з Україною в лютому 2022 р. і відмовки Будапешта про те, що це було «не ударне угруповання».

«Хто знає, може, докладне дослідження цього сюжету Орбан розглядає як ризик для себе? А дослідження точно буде, коли московія зазнає поразки. Хто знає, що розкажуть росіянські військові злочинці, щоб полегшити свою долю?», - зазначив Олексій Копитько.

Час Угорщину виганяти?

Ще один «заїзд» Будапешта пов’язаний із блокуванням фіндопомоги ЄС Україні: Угорщина не підтримала виділення чергового траншу у сумі 500 млн євро з Європейського фонду миру державам-членам ЄС через включення Україною угорського OTP Bank до списку «спонсорів війни». Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив: «Ми готові змінити свою думку, якщо українці покладуть край безглуздому, брехливому стану, коли OTP, найбільший угорський банк, перебуває у списку міжнародних спонсорів війни» (НАЗК внесло угорський OTP Bank до переліку міжнародних «спонсорів війни» на початку травня через те, що керівництва банку вирішило продовжувати діяльність на московії та фактично визнало т.зв. «лднр»).

У травні Угорщина вже блокувала виділення цього траншу країнам-членам ЄС, посилаючись на ту саму проблему. А днями Рада ЄС ухвалила рішення про збільшення на 3,5 млрд євро верхньої межі фінансування Європейського фонду миру, з якого виплачують країнам компенсацію за передану Україні зброю.

Отже, тут маємо справу із відвертим шантажем, і то вже не вперше. Угорщина (й усі здогадуються з чиєї подачі) де може – там ставить патики в колеса Україні. Але при цьому вже не просто дивує, а й дратує індиферентність керівництва і потужних країн-членів міжнародних об’єднань – Євросоюзу та НАТО. Зараз їхні процедури виписані максимально демократично: лише одна країна може заблокувати рішення решти членів союзу (альянсу). І Угорщина цим правом користується на повну, при чому не лише у своїх інтересах.

Мабуть, зважаючи на нинішні обставини та загальну напругу у світі, прийшов час дещо вдосконалити процедури. І перейти нарешті від декларативного «кивання пальчиком» і «останніх попереджень» до реальних санкцій – аж до умовного (чи тимчасового) виключення з ЄС чи НАТО.

Й тоді цілком правим виявиться Юрій Луценко, який запитував: Із чим же залишиться Угорщина, опинившись на самоті? В такій ситуації Орбанові доведеться вже не про інтереси ліліпутіна дбати, а про свою політичну кар’єру та опінію всередині країни. І багаторазові демарші Будапешта мали б уже навчити і ЄС, і НАТО – альтернативи «демократичній дисципліні» у цьому випадку, мабуть, таки немає.