Виведення $160 млрд капіталу, рупії, дірхами та інші причини провалу курсу рубля

Хоч би як бравурно не розповідали московитські очільники про відхід від гегемонії долара та ігнорування євровалюти, пересічні росіянці трохи в шоці. Вже більш як тиждень після періоду стабільності курси клятих буржуїнських євро і долара до «дерев’яного» стрімко ідуть вгору. Так курс вічнозеленого перевищив 90 рублів, а єврик упритул наблизився до психологічно важливої позначки «100».

Звісно, що про справжні причини цього у московитському «королівстві кривих дзеркал» воліють не розповідати. Тому годують насєлєніє офіційними баєчками від керівництва центробанку, зрозуміти які зможе далеко не кожен мешканець боліт.

«Поточне зниження курсу рубля відбувається переважно через скорочення сальдо торгового балансу», - повідомила перший заступник голови регулятора Ксєнія Юдаєва. Й одразу ж заспокоїла – що регулятор «не бачить ризиків фінансової стабільності через це».

Пересічні московити мали б заспокоїтись – не бачить, то й добре. Але за цією хитромудрою конструкцією пояснення ховається гарна тенденція: «скорочення поточного сальдо» пов'язане зі скороченням експортної виручки – через зниження цін на сировину, пояснила представник центробанку рф. Натомість, додала Юдаєва, відновлюється імпорт на тлі зростання економіки.

Не вдаючись у подробиці, відзначимо головне: експортна виручка московії помітно зменшується. При цьому у них ніби й «зростання економіки», але на тлі цього видатного економічного успіху чомусь «відновлюється» (напевно малось на увазі – зростає) імпорт – тобто, є брак вітчизняних товарів. Ось такі ті московити загадкові.

Зазначимо, що рубль став різко слабшати минулого тижня. Зокрема, долар за сім торгових сесій підскочив на 5,5 рубля, до 90,2 рубля - максимум з березня минулого року. У той же час євро за сім неповних торгових сесій максимально підскочив на 5,04 рубля, до 98,28 рубля (подекуди курс виходив навіть за 99 руб.). Але рашаЦБ робить вигляд, що «все йде за планом», адже за словами Юдаєвої, за останні півтора роки «істотно змінилася структура валютного ринку: провідним ринком став юаневий, а ліквідність доларового та євро ринку знизилася».

Це була офіційна позиція щодо «непотрібних» долара і євро. Але навіть на московії існують більш приземлені оцінки ситуації.

«На перспективах вітчизняної валюти, якщо економічна політика росії не зміниться, можна поставити жирний хрест. Перша причина [чому валюта дорожчає ] - це дефіцит доларів на Московській біржі. Якщо пропозиція доларів обмежена, її майже немає, а попит є, то, звичайно, все це злітає до несес. Друга причина – це відтік капіталу, він максимальний останнім часом. З початку року за кордон втекло вже 160 мільярдів доларів. Минулого року росія заробила 230 млрд, цього року 160 уже витекло назад, допомагати підтримувати фінансову систему наших супротивників. Імпортозаміщення у нас є? Його немає, доводиться все імпортувати, відповідно, на імпорт витрачається валюта. Виходить, що у нас відтік капіталу є, імпорт зростає, от ми й отримуємо таку девальвацію», - заявив в ефірі радіостанції «Гаваріт масква» член президії ради із зовнішньої та оборонної політики Алєксандр Лосєв.

Також, за його словами, негативно впливають обмеження на ринках збуту росіянських енергоносіїв. «Це все ставить жирний хрест на будь-яких перспективах рубля для розрахунків у національній валюті. Тобто ми показали, що рубль гірший за турецьку ліру. Турецька ліра взагалі не має резервів, вони вже в мінус пішли, там інфляція від 50 до 100 відсотків, але ліра впала менше, ніж російський рубль. Рубль перетворився на валюту поганої латиноамериканської країни», - поскаржився Лосєв.

Звісно, в період економічної нестабільності контрольована девальвація нацвалюти – це один зі способів втримати держфінанси і забезпечити виконання бюджету. Але на болотах усе дещо веселіше.

«Виручка за ресурси падає, баланс послуг давно у мінусах, відтік капіталу продовжується (звісно, хто буде інвестувати в країну, яка загрожує світу ядерною зброєю і терактами, а найманці роблять бадьорі походи на столицю). […] ЦБ не дуже охоче говорить про ще одну проблему - якість валютної виручки, яка приходить за ресурси. Там тепер все більше юанів, дірхамів, індійських рупій, і навіть нікарагуанських кордоб та суданських фунтів. 

І якщо з юанями та дірхамами ще можна якось вивернутися (хоча незрівнянно менша ліквідність цих валют означає більші втрати при їх використанні), то купувати у Індії, а тим паче Судану та Нікарагуа у рф просто немає чого в таких обсягах. Одних індійських рупій зараз щомісяця осідає на рахунках рф у індійських банках на 1-1,2 млрд дол. Дуже зручно для Індії, але не для рф. […] Отже, московії просто бракує валюти для імпорту і покриття відтоку капіталу. І позичити її нема у кого», - так описав проблему болотяників на своїй FB-сторінці старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Масштаб проблеми, на його думку, яскраво ілюструють відверто недолугі рекомендації сенаторів голові центробанку набіулліній: зокрема, у рамках зовнішньоекономічної діяльності проводити розрахунки фактично у тому, «чим багаті» - рупіями, дірхамами, іранськими ріалами. «Уявляю, як у неї око смикається від таких рекомендацій, вона ці фантики в гробу бачила, а вони, натомість, в рф на балансі», - зазначає Гайдай.

Окрім того, він прогнозує ще й перший в історії секвестр середньострокової бюджетної програми в рік виборів президента (це може вдарити нижче пояса по амбіціях бункерного дідка, - ЗІФ). І це все на фоні камлань російських економістів, що дефіцит робочої сили вирішити неможливо, потрібно збільшувати продуктивність. А це зробити неможливо за відсутності інвестицій.

Схоже, що росіянська економіка хоч і поволі, але зсувається у пекло. І якщо в недалекій перспективі не відбудеться фундаментального перезавантаження стосунків рф із Заходом, цей кривавий монстр має усі шанси ще принаймні кілька десятиліть залишатися далеко позаду технологічно розвинених держав. А отже й матиме менше шансів створити серйозну загрозу для України.