Відень як шпигунський хаб рф: викриття, скандали та реакція Європи

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

30 вересня цього року міністерство закордонних справ Австрійської Республіки оголосило персоною нон грата співробітника Посольства Росії у звʼязку зі шпигунським скандалом в австрійському енергетичному гіганті – нафтогазовій і хімічній групі OMV. Австрія пішла на певне загострення ситуації після того, як Росія відмовилася знімати імунітет зі свого дипломата, щоб австрійські правоохоронці могли розпочати проти нього розслідування. Саме цей дипломат неодноразово проводив зустрічі з працівником OMV, якого нещодавно звільнили через підозру у шпигунстві на користь РФ.

Ще у 2024 році видання The Wall Street Journal повідомляло, що чимало держав Заходу стурбовані серйозним зростанням активності російських шпигунів на території Австрійської Республіки, де вони формально нічого не порушують, доки не діють безпосередньо проти Австрії. Протягом останнього часу Відень перетворився на своєрідну базу для підпільної діяльності РФ. Зокрема, російські оперативники координують фінансову та логістичну підтримку для убивств, диверсій і вербування по всій території Європи.

За останні два роки чисельність російських дипломатів, які працюють на території Австрії, зросла з 400 до понад 500 осіб. Можливо, половина з них дійсно виконує дипломатичні функції, проте, інша половина веде шпигунську діяльність. До Австрії перебазувалися росіяни із консульства РФ у Мюнхені, коли влада ФРН його закрила.

Співробітники дипломатичних місій РФ у Відні працюють у близько 40 будівлях, на їхніх дахах встановлене різноманітне спостережне обладнання. Припускається, що російські оперативники в Австрії задіяні, у тому числі, у відстеженні логістики західної військової допомоги для України.

Австрійські спецслужби з’ясували, що РФ наземним шляхом переправляє до Австрії великі суми готівкою, а далі російські шпигуни під дипломатичним прикриттям розвозять ці гроші по всій Європі у своїх особистих речах, які поліція не має права перевіряти. Реагуючи на цю ситуацію, ряд депутатів парламенту звернулися до уряду Австрії із закликом покласти край «надзвичайно небезпечній ситуації щодо дій російських шпигунів».

Варто пам’ятати, що колишній міністр закордонних справ Австрії (1995-2000 рр.) і екс-канцлер цієї країни (2000-2007 рр.) Вольфганг Шюссель спочатку став членом ради директорів російської телекомунікаційної компанії «МТС», а пізніше – членом наглядової ради компанії «Лукойл», яка є другим найбільшим виробником нафти в РФ. В.Шюссель був змушений залишити правління компаній «МТС» і «Лукойл» лише у зв’язку з вторгненням російських військ в Україну.

Екс-очільниця МЗС Австрії Карін Кнайсль (2017-2019 рр.) була на посаді члена наглядової ради компанії «Роснафта» аж до травня 2022 року. При чому, К. Кнайсль залишила посаду в російській нафтогазовій компанії лише після того, як «Роснафта» підпала під санкції Євросоюзу. Зрештою, у 2023 році К. Кнайсль відкрито переїхала жити в РФ, де очолила аналітичний центр при Санкт-Петербурзькому університеті та почала ретранслювати наративи російської пропаганди.

Крім того,  прокуратура Відня заявила, що порушила кримінальну справу проти екс-співробітника австрійської спецслужби Егісто Отта та неназваного поліцейського, звинувативши їх у корупції, зловживанні службовим становищем, порушенні державної таємниці та шпигунстві на користь Росії. Е.Отт збирав таємну інформацію та велику кількість персональних даних із внутрішніх баз даних австрійської поліції протягом 2017-2021 рр. Цю інформацію він передавав представникам російської розвідки, отримуючи за це фінансову винагороду.

The Insider опублікував розслідування, в якому йдеться про те, що кореспонденти російського інформагентства ТАСС Ольга Кукла і Максим Черевик, які прибули у Відень в серпні 2025 року, ймовірно є співробітниками Служби зовнішньої розвідки Росії. Попередників Кукли та Черевика Івана Попова та Аріну Давідян у червні 2024 року також позбавили в Австрії акредитації також через підозри у шпигунстві.

Російське інформаційне агентство ТАСС відіграє подвійну роль у гібридній війні Кремля проти Заходу. З одного боку, це інформаційне агентство часто слугує прикриттям для співробітників російських спецслужб. З іншого – ТАСС активно поширює дезінформацію та вигідні Кремлю наративи, формуючи потрібний інформаційний фон для виправдання агресії Росії проти України та маскуючи розвідувальні операції.

Ще з часів холодної війни Австрія була і залишається одним із ключових напрямків діяльності для російських спецслужб. Відень є місцем розташування численних штаб-квартир міжнародних організацій, зокрема МАГАТЕ, ОБСЄ. Таке скупчення міжнародних структур, дипломатичних місій та впливових осіб створює ідеальне середовище для збору розвідувальної інформації та проведення операцій впливу, роблячи Відень «хабом» для шпигунства.

Розвідувальна діяльність Росії у Відні охоплює широкий спектр – від збору інформації про міжнародні організації, до проникнення в австрійські політичні та економічні структури. На тлі повномасштабної війни в Україні та протистояння із Заходом, Росія значно посилює свою розвідувальну діяльність та гібридні атаки в Європі. В останні місяці російські спецслужби посилили акти саботажу, кібератаки та операції впливу, спрямовані на підрив підтримки України та внутрішньої єдності ЄС.

Організація Globsec та Міжнародний центр боротьби з тероризмом зафіксували в Європі з 2022 року щонайменше 110 випадків саботажу або спроб його здійснення з підтвердженими зв’язками з РФ.

2 жовтня 2025 р. впливове польське видання Gazeta Wyborcza опублікувало розслідування під назвою «Російська спецслужба сховала вибухівку на цвинтарі», в якому йшлося про те, що російська військова розвідка сховала потужну вибухівку в непримітних банках з-під консервованої кукурудзи. Ці банки були закопані в схованках на декількох цвинтарях на території Литви та Польщі. Як вважають правоохоронці, в подальшому ці банки мали бути прикріплені до дронів і використані для скоєння резонансних терактів у Литві, Польщі та Німеччині.

Співробітникам польського Агентства внутрішньої безпеки (ABW) вдалося затримати агента, котрий діяв на замовлення російської військової розвідки. Польські правоохоронці зафіксували, як у якийсь момент агент отримав від своїх кураторів завдання добути лопату, викопати на місцевому цвинтарі консервні банки та залишити їх у визначеному місці біля міста Лодзь. Зв'язок здійснювався через месенджер Telegram, оплата надавалася у вигляді крипто валюти. Аналогічні «банки з кукурудзою» знайшли також на цвинтарі в Литві. Співробітники ABW встановили, що затриманий агент протягом певного часу переміщався між Литвою, Польщею та ФРН, транспортуючи компоненти для безпілотників, а також перевозячи партії різних SIM-карток.

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц, коментуючи гібридну війну Росії проти держав Заходу, заявив, що хоча Німеччина не переживає зараз стадію активної війни, проте, вона і не живе в мирі. За словами канцлера, якщо взяти до уваги дедалі частіші атаки на дата-мережі й інфраструктуру, то більше не можна говорити про мирне життя на теренах ФРН. Перелічуючи гібридні загрози з боку РФ, Ф. Мерц згадав «польоти дронів, шпигунство, політичні вбивства, масові погрози окремим публічним особам не лише в Німеччині, а й у багатьох інших країнах Європи, щоденні диверсійні акти, спроби паралізувати дата-центри та кібератаки.

Росія активно нарощує масштаби гібридної війни проти країн Заходу, використовуючи широкий спектр інструментів, які виходять за межі традиційного військового протистояння. Головна мета Кремля – розколоти єдність Заходу, підірвати довіру європейських громадян до ЄС і НАТО, а також зміцнити геополітичну вагу Росії у європейській системі безпеки. Вплив гібридної війни РФ на політику країн НАТО став глибоким і системним. Альянс не просто визнав загрозу – він переформатував свої стратегічні пріоритети у відповідь на нову реальність.

На саміті НАТО в Гаазі у червні 2025 року союзники одностайно назвали Росію головною загрозою євроатлантичній безпеці. Крім того, більшість країн НАТО зменшили залежність від російських енергоносіїв, розвиваючи альтернативні джерела й інфраструктуру для енергетичної безпеки. На політичному рівні уряди країн НАТО ухвалюють закони, що дозволяють швидше реагувати на гібридні атаки, включно з санкціями проти фізичних і юридичних осіб, пов’язаних з російськими спецслужбами. Відбувається інформаційна мобілізація суспільства, зростає роль стратегічних комунікацій, коли уряди пояснюють громадянам суть гібридної війни та боряться з дезінформацією.

Фото - Відень, Австрія / Pixaby