Вибори-2025: реальна фантастика чи фантастична реальність?

Військові з відвертим роздратуванням реагують на новини про можливі вибори в Україні. Журналісти і різного роду експерти їх з нетерпінням очікують. А політики давно до них готуються. Від чого ж залежить, коли вибори в Україні стануть реальністю?

Про те, чому вибори у 2025 році – не порожній звук, написала на своїй сторінці у FB очільниця Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Вона нагадала, що перша хвиля натяків на необхідність провести вибори в Україні здійнялася у 2023 році. Тоді у своєму зверненні близько 200 громадських організацій України висловилися проти виборів під час війни.

«Вибори і повномасштабна війна – несумісні. Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю — і до значної дестабілізації держави в цілому. Ключовими є виклики, пов'язані з вільним формуванням політичної волі в умовах активної фази війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час правового режиму воєнного стану», - йшлося у тексті звернення.  

«З того часу не змінилась ані законодавча база, ані виклики, ані покращилось питання безпеки, чи не було надано Україні реальних гарантій сприяння. Більше того, військові, які на фронті, з відвертим роздратуванням реагують на повідомлення про вибори», - підкреслює Айвазовська. Тим не менше, заяв про необхідність провести вибори, особливо якщо буде досягнуто припинення вогню, останнім часом сильно побільшало. 

Поміж тим, наполягання США в питанні виборів має своє історичне коріння. Адже у Штатах вибори відбувались і під час громадянської війни, і під час Другої світової. У нещодавній історії вибори відбувались і в Афганістані, який точно не був безпечним для мирних та демократичних перетворень. Тож, з боку штатів власна історична призма створює власне ставлення до процесу.

Зважаючи на це, Айвазовська практично не має сумніву в тому, що у плані Трампа щодо завершення війни пункт про вибори буде. 

«Відкритим залишається питання, на якому саме етапі – після режиму припинення вогню, до завершення правового режиму воєнного стану та його причин – війни, або ж після завершення активної фази війни. Моє особисте відчуття, хоча воно і бездоказове, що – між припиненням вогню та до завершення правового режиму воєнного стану», - прогнозує вона.

Натомість росіяни заявляють про необхідність виборів, але зовсім з інших мотивів, з абсолютно інших причин та з повним цинізмом, як для держави, через яку у нас і не відбувається виборчий процес з 2022 року. А також – як держава, що не мала чесних та вільних виборів, опозиції, свободи слова, строкатого та вільного неурядового сектору щонайменше років 14-15. 

«І от цей авторитарний режим щось говорить про демократію, але насправді:
- З 2014 року не визнає легітимність української владу, тому не переобрання ВРУ, Президента після повномасштабного вторгнення не має жодного значення для них, а є лише засобом тиску;
- Створює нові та нові форми залякування через систематичні обстріли цивільної інфраструктури та вбивства мирних громадян;
- Очікує, коли процес розпочнеться в Україні, аби максимально втрутитись та використати його на свою користь – з метою доведення нас до грузинського сценарію або зриву легітимності результатів. Якщо вибори будуть розпочаті без гарантій завершення та прозорої системи встановлення результатів, або пройдуть із максимально низькою явкою через теракти, чи обстріли на дільницях (можна не використовувати балістику, а вчинити те, що вони роблять зараз з ТЦК), то в Україні буде слабко легітимна влада», - наголошує очільниця ОПОРИ. 

Вона вважає, що для підготовки перших повоєнних виборів потрібно буде ухвалити відповідний закон, що нинішній Раді зробити буде непросто. 

«Просто уявіть собі день виборів з терористичними актами в умовах режиму припинення вогню без балістики і шахедів. День голосування і підрахунку голосів відповідно до закону має бути безперервним процесом. А якщо щось відбувається в приміщенні для голосування, то що тоді буде з членами комісій і бюлетенями? Хто і куди має йти? Хто і що має робити з виборчою документацією? Це все має бути частиною закону про перехідні перші повоєнні вибори. Якщо нам здається, що це не наша реальність, і ми ще років 10 почекаємо, то тоді реальність виглядає зовсім по-іншому: ми в найнижчій точці готовності до виборів та з найвищою потенційною точкою тиску на нас станом на сьогодні», - зауважує Ольга Айвазовська. 
 
Втім, на її переконання, як тільки відбудеться режим припинення вогню, то вибори в Україні доведеться провести через орієнтовно шість місяців. У той же час, для підготовки повноцінних постконфліктних виборів треба хоча б 12 місяців. Тож Україна наразі не готова абсолютно.

Політики готуються, хоч і заперечують

Офіційно всі визнають неможливість виборів у нинішніх умовах, однак у закритому режимі відбуваються соціологічні дослідження, а деякі рейтинги навіть публікуються. Це мимоволі формує в суспільстві певні очікування, хоча реальних передумов для виборів немає, вважає професор політології Могилянки Олексій Гарань. Водночас, за його словами, політичні сили в Україні активно готуються до виборчого процесу – друкують газети, роблять політичні заяви, виголошують гасла, хоча публічно заперечують підготовку.

«Наприклад, я особисто отримав газету від Віталія Кличка. На Галичині також розповсюджували газети від представників «Слуги народу», зокрема від Олени Шуляк, голови партії. Тож коли президент Зеленський каже, що «голови повідкручує тим, хто говорить про вибори», варто звернути увагу і на його оточення», – заявив в одному з нещодавніх інтерв’ю пан Гарань.

Водночас він вказує на те, що питання виборів в Україні стало одним із пунктів обговорення між США та росією, і це викликає занепокоєння. 

Також, на думку Олексія Гараня, провести вибори навіть у разі «заморожування» війни видається малоймовірним: адже поки загроза не ліквідована, воєнний стан не скасують.

Провівши історичні паралелі зі США та Великою Британією часів Другої світової, науковець нагадав, що на відміну від Штатів (на території яких бойових дій не було) Лондон в умовах екзистенційної загрози виборів не проводив: «І це важливий аргумент», - наголошує пан Гарань.

Окрім того, як вважає Олексій Гарань, якщо вибори в Україні все ж відбудуться і президентом стане нова людина, це може спричинити період політичної нестабільності, чим неодмінно спробує скористатися ліліпутін.

«Давайте уявимо, що наступним президентом України стане не Зеленський, а інша, навіть патріотично налаштована людина. У будь-якому разі постане питання перехідного періоду, протягом якого новий президент і його команда набуватимуть повноважень. У США цей процес триває два місяці – за цей час нова адміністрація входить у свої обов’язки, відбувається перерозподіл впливу. У цей проміжок виникає небезпечний вакуум, яким може скористатися росія. Тому такі зміни несуть ризики», – підсумував професор Гарань.