Велика рокіровка: посли, міністри, прем’єр

Те, про що так довго говорили в кулуарах та напівнатяками, може цього тижня стати реальністю: в Україні відбудуться великі кадрові зміни на рівні уряду. Йдеться в тому числі і про зміну прем’єра, і про ротацію низки міністрів, і навіть про реорганізацію деяких міністерств. А почався процес минулого тижня з підписання президентських указів щодо призначення кількох послів.

Переорати дипломатичну ниву

Отже, за інформацією джерел «Дзеркала тижня», Володимир Зеленський підписав укази щодо призначення 5 послів. Серед них: Ярослав Мельник – послом у Бельгії, Світлана Заліщук – у Швеції та Андрій Плахотнюк – у Канаді.

Загалом на дипломатичній ниві очікують близько 20 призначень. І найочевидніше, що вони відбудуться перед щорічними зборами послів у Києві, які заплановані на 18-22 липня.

Тут варто виокремити кілька осіб. Чимало галасу викликало майбутнє призначення до Швеції колишньої журналістки і активістки, екснародної обраниці Світлани Заліщук. Адже окрім її роботи на 5 каналі, позаштатної авторки УП, НВ, співорганізаторства рухів «Стоп цензурі», «Чесно» та співзасновниці «Реанімайційного пакету реформ» Заліщук пам’ятають і скандал із спробою приховати купівлю квартири в центрі Києва, вартістю 270 тис. доларів.

А «доброзичливці» одразу пригадали їй ще й боротьбу з корупцією за президентства Порошенка та мовчанку на цю тему після обрання Зеленського. І першого чоловіка, який працював у шведському посольстві в Києві (мовляв, тому тепер і Швеція). І відсутність дипломатичної освіти – але кого це останнім часом зупиняло у бажанні отримати гарну посаду?

Немає інформації про подальшу долю нинішнього посла України в Канаді Юлії Ковалів. Загалом колишня очільниця НКРЕКП та наглядової ради «Нафтогазу», заступниця міністра економрозвитку і керівника Офісу президента не надто яскраво проявила себе на роботі в Оттаві. Тож навряд чи її подальша кар’єра буде пов’язана з МЗС.

Доволі давно йшлося про заміну посла у Вашингтоні, але попри невдоволення і адміністрації Байдена, і нової адміністрації Трампа, міняти ексміністерку фінансів Оксану Маркарову на цій посаді Київ не поспішав. Втім, схоже, що цього разу питання її відставки вирішене, про що їй уже повідомив і президент Зеленський. А ось варіантів її заміни є кілька. Називали і прізвище нинішнього глави уряду Шмигаля, і міністра оборони Умєрова (у якого в США вже тривалий час перебуває сім’я), а також віцепрем’єрку Стефанішину та міністра енергетики Галущенка.

А ще варто звернути увагу на фразу очільника МЗС Андрія Сибіги – що глава держави збирається замінити послів у країнах «великої сімки». А це означає, що питання заміни може стосуватись і ексголовкома ЗСУ Валерія Залужного, який на посаді посла у Великій Британії працює щойно з травня 2024 р. Таким чином «під шумок» тотальної ротації Офіс президента, який і веде увесь трек міжнародки, може не надто елегантно, але досить швидко перевести потенційного конкурента Зеленського з державної орбіти на «громадську роботу». І тоді йому пробитись в інформаційне поле буде набагато складніше.

Кульбіти для Кабміну

«Готуємо відчутну управлінську трансформацію, яка дасть змогу скоротити видатки на утримання державного апарату, забезпечити значну дерегуляцію та направити максимум наявних ресурсів на захист України та українців», - заявив днями Володимир Зеленський після зустрічі з прем’єром Шмигалем.

У передчутті «великого шухеру» в уряді у медіа почали просочуватись чутки, прогнози і відверті «зливи» інформації. Виокремити достеменно правдиві варіанти кадрових ротацій зараз вкрай складно, адже нинішня політика в Україні, м’яко кажучи, далека від системності. Проте певні можливі варіанти спробуємо розглянути.

Отже, різні джерела більш-менш в унісон говорять про те, що Мінстратегпром, найвірогідніше, таки приєднають до Міноборони. А на місце Рустема Умєрова може прийти Денис Шмигаль.

У понеділок ввечері робочою версією було звільнення Оксани Жолнович з посади очільниці Мінсоцполітики, а саме міністерство планують об’єднати із Мінветеранів. Його очолити можуть або заступниця міністра соцполітики Дарія Марчак, або перший заступник глави мінфіну Денис Улютін (його шанси вважають вищими).

Певний час уже говориться про звільнення міністра освіти Оксена Лісового. Серед наступників називали Андрія Вітренка – нинішнього заступника міносвіти та голову фракції «Слуга народу» в Київраді. Не надто фартове прізвище для українського істеблішменту, але «слуги» таким чином (відправивши у Кабмін Вітренка) дуже хочуть прибрати «слабку ланку» і посилити керівництво своєї фракції у столиці. Однак за однією з версій ротація пана Лісового зараз не торкнеться.

Щодо Мінкульту, то режисери нинішньої ротації мають намір забрати звідти не лише очільника Миколу Точицього, але й стратегічні комунікації. І віддати їх іншому відомству. А кандидатуру міністра наразі підшуковують.

Подейкують, що міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко нібито сам готовий подати у відставку після 4 років на посаді. Питання його наступника наразі відкрите.

Загалом, не виключене і звільнення міністра енергетики Германа Галущенка. Одностайності щодо цієї позиції у різних джерел немає. Але у такому разі його місце займе чинна міністерка з питань довкілля Світлана Гринчук (яка рік працювала заступницею Галущенка). Або це може бути віце-прем’єр з відновлення Олексій Кулеба.

Міністерство національної єдності планується ліквідувати, а Олексія Чернишова, який зараз фігурує в одній дуже голосній кримінальній справі, звільнять з міністерської посади. Подейкують, що його історія і стала тим спусковим гачком, який запустив нинішню «велику пертурбацію» на Печерських пагорбах.

За однією з версій, планується об'єднання трьох міністерств – Мінекономіки, Мінагро та Мінекології. Нове відомство може очолити Олексій Соболєв (наразі він заступник першого віцепрем'єра Юлії Свириденко). Але чи справді будуть створювати такого супермонстра (наступаючи на старі граблі, коли Мінагро вже ліквідовували), наразі достеменно невідомо.

Юля 2.0

Зате уже майже 100-відсотково відомо, що Кабмін має усі шанси вдруге очолити жінка на ім’я Юлія. Цим разом Володимир Зеленський під час особистої зустрічі запропонував пост прем’єра Юлії Свириденко.

У відповідь вона подякувала президенту за довіру та заявила, що готова служити країні в один із найважливіших моментів її історії, написала вона у Facebook.

За її словами, Зеленський окреслив три ключові завдання для оновленого Кабінету Міністрів:

• зміцнення економічного потенціалу;
• розширення програм підтримки громадян;
• масштабування виробництва власної зброї.

«Реалізувати ці завдання можливо завдяки відчутній дерегуляції, ліквідації будь-яких бюрократичних перепон, скороченню некритичних державних видатків і дублювання функцій державних інституцій, захисту підприємництва та повній концентрації державних ресурсів заради оборони України та відновлення після бойових дій», - вважає Свириденко.

Вона додала, що українці мають отримати чіткіші інструменти соціальної підтримки, а кожен військовий та ветеран – конкретну і відчутну повагу від держави.

Кандидатка у прем’єри також зазначила, що рішення про призначення прем'єр-міністра ухвалює Верховна Рада (за поданням президента), і уряд готується до взаємодії з парламентом та представлення відповідних кроків. Пропозиції щодо кандидатур на посади в уряді, за її словами, будуть оголошені найближчим часом.

Усі зміни в складі і структурі Кабінету міністрів України планують ухвалити у Верховній Раді вже у середу, 16 липня.

Варто нагадати, що Денис Шмигаль очолив уряд 4 березня 2020 року напередодні коронакризи. Його уряд працює найдовше за час незалежності України, однак більшість членів уряду змінилася за цей час. Останні значні зміни відбулися у вересні 2024 року.

Біографічна довідка. Юлія Свириденко родом з Чернігова, народилася 25 грудня 1985 року. У 2008 році вона з відзнакою закінчила Київський національний торговельно-економічний університет, а згодом пройшла навчання на низці післядипломних програм. Працювала у представництві Чернігова в Китаї.

Її кар’єра на держслужбі, починаючи з 2015 року, будувалась доволі стрімко: почавши з радника голови Чернігівської ОДА, за кілька місяцівСвириденко очолила Департамент економічного розвитку, а з 2017 року стала першою заступницею голови ОДА, тимчасово виконуючи обов’язки керівника області. Найкращі результати область тоді мала у залученні іноземних інвестицій.

У 2019 році Свириденко прийшла в Мінекономіки заступницею міністра, а з 2020 року стала першим заступником. Наприкінці того ж року вона перейшла до Офісу президента, де обійняла посаду заступника керівника, та займалась економічними питаннями та взаємодією з інвесторами. Водночас очолила створену президентом Зеленським Раду зі сприяння бізнесу. Певний час була членом наглядової ради НАК «Нафтогаз України».

4 листопада 2021 була призначена першим віцепрем'єр-міністром, міністром економіки України.

На світлині: президент Зеленський зробив Юлії Свириденко пропозицію, від якої складно відмовитись