Урятувати Білорусь і зробити безпечним регіон у майбутньому: про що міркували експерти у Варшаві

Майбутнє Білорусі залежить від волі народу та його докладених зусиль для здійснення мети. Допомогти звільнитися з-під подвійного гніту диктаторських режимів лукашенка та путіна білорусам мають бути зацікавлені передовсім їхні сусіди – країни Балтії, Польща й Україна. Адже кожен хоче мати прогнозоване, мирне та щасливе майбутнє і бути впевненим, що сусід не встромить ножа у спину. Шляхи до цього ідеального майбуття Білорусі зокрема та регіону загалом шукали минулого тижня у Варшаві в колі експертного середовища з різних країн.

Платформу «Білорусь 2030» організував Міжнародний центр протидії російській агресії (МЦ ПРА). Його мета – обговорити шляхи підвищення ефективності процесу відновлення демократії в Білорусі.

На міжнародну експертну панель прибула представницька делегація з України, найширше, що цілком логічно, була представлена білоруська сторона. Також у заході взяли участь експерти з Польщі і країн Балтії. Від України запросили і засновника Західного інформаційного фронту і співзасновника Білоруського інформаційного центру Юрія Кмітя (на фото).

Народний обранець міжфракційного депутатського об’єднання Верховної Ради України «За демократичну Білорусь» Богдан Яременко під час відкриття зустрічі експертів визнав, що тема Білорусі – «одна із найскладніших у нашій сучасній регіональній європейській політиці».

«Складна з точки зору і ситуації в Білорусі. І звичайно, білоруси – як і українці, як поляки, які надали нам сьогодні гостинно використати свій дім для цього заходу, де ми бачимо досягнення в розвитку миру і стабільності – мають право жити так само. Жити без страху, жити в мирі, жити у стабільності. На європейському континенті – це моє переконання – не може бути інших народів, які живуть за інших обставин», - пояснив, зокрема, промовець.

На думку Богдана Яременка, зараз у Білорусі ситуація і характер внутрішнього режиму дуже жорсткі та «непрогнозовано нелюдські». Поведінка режиму лукашенка та білорусько-російські відносини з огляду на розміщення ядерної і звичайної зброї, військових баз настільки небезпечно непередбачувані, що давати порати та виступати з планами, як вирішувати ці питання сьогодні дуже важко.

«У таких дискусіях, як наша, повинен визріти якийсь план, якесь розуміння, якесь усвідомлення що ми повинні робити та як ми повинні переконати тих, хто - і уряди, які з різних причин не готові сьогодні виступати з проактивною політикою щодо Білорусі. Як ми переконаємо решту в тому, що ця політика потрібна, що ми не можемо залишити Білорусь такою, якою вона є, керуючись логікою «аби не було ще гірше», «щоби не було другої України», «щоби не було додаткової нестабільності». Ми бачили у 2008-му році у Грузії, ми бачили у 2014 році в Україні – ця логіка не спрацьовує, коли ми маємо справу з авторитарними, непрогнозованими у своїй нелюдській суті режимами. Білорусь, залишена в тому вигляді, в якому вона є сьогодні – при повній домінації росії в зовнішній та внутрішній узурпації нелегітимної влади – не дозволить Європі бути стабільною, процвітаючою і, головне, безпечною», - резюмував у своєму вступному слові народний депутат від України.

Заступник директора МЦ ПРА Дмитро Громаков нагадав, що у грудні минулого року в Румунії вдалося зібрати на декілька днів чи не всіх представників білоруських демократичних сил та змоделювати різні варіанти розвитку подій. Подій, кінцевою метою яких є звільнення Білорусі від російської окупації та режиму лукашенка, що фактично зрісся з путінським режимом в єдине ціле. Тоді організаторам – МЦ ПРА – також удалося зробити висновок, що попри розрізненість білоруських демократичних сил, їх представники здатні домовлятися і прямувати до спільної, вищої мети.

Також читайте: Майбутнє Білорусі чи «білоруське майбутнє»?

За словами Дмитра Громакова, у наступному моделюванні розвитку подій організатори хотіли би сфокусуватися на Платформі, зробити її більш предметною і більш практичною, відійти від узагальнень.

«Ми розуміємо базовий набір сценаріїв, за якими буде розвиватися ситуація в Білорусі та навколо Білорусі. Але ми не розуміємо, що відбуватиметься всередині самих білорусів. І тому ідея сьогоднішньої зустрічі в тому, щоби ми подумали, яким чином ця платформа буде працювати. І отримали від вас підтримку на проектування наступного моделювання, отримати від вас людей, які готові включитися в цей проект, які готові розкреслити цей простір майбутнього Білорусі та білорусів у тому світі, що дуже швидко змінюється… На наш погляд, така суміжна праця над майбутнім повинна дати нам бачення, хоч якість шляхи виходу з тієї кризи, в яку повільно звалюється наш регіон, наші країни та наші суспільства. Ми країна, що воює, в якої формується своє ставлення до сусідів, у тому числі до білорусів, І ми розуміємо, що це ставлення сьогодні більш деструктивне, більш негативне та точно не про наше спільне майбутнє», - сказав, зокрема, Дмитро Громаков.

Він також подякував усім, хто погодився взяти участь у цьому проекті – експертам з різних країн та представникам білоруського демократичного суспільства. Адже ключовим завданням проекту є пошук нового балансу серед усіх країн регіону. І кожен у ньому бачитиме себе, свої інтереси та буде прозорим і відкритим для партнера.    

Свою думку про Платформу «Білорусь 2030» висловив і представник Об’єднаного перехідного кабінету білоруських демократичних сил із міжнародних питань Валерій Ковалевський. Білоруський дипломат одразу зазначив, що любить українців, але також сказав декілька критичних зауважень щодо певних речей. Наприклад, про неможливість об’єднати абсолютно всі сили, про питання легітимності білоруських демократичних політиків, ресурсів і війни в Україні.

Що стосується майбутнього Білорусі, то пан Ковалевський сказав категоричну тезу: «Тільки білоруси можуть змінити ситуацію в Білорусі» - щоби не було звинувачень щодо втручання у внутрішні справи його країни.

Голова Координаційної ради Білорусі Андрей Ягорав (на фото у центрі) чітко подав своє бачення можливого розвитку процесів у регіоні.

«Візія майбутнього хоч для Білорусі, хоч для України чи Молдови – це «копенгагенські критерії» вступу до ЄС. Що треба зробити країнам, які перебувають на стадії переходу від своєї постімперської ситуації залежності до стану національної, суверенної, сучасної держави. Це географія, ринкова економіка і права людини.

Україна вже заявила про себе та перебуває на стадії переходу. Вона є драйвером цього процесу в регіоні.

Чи потрібна нам допомога? Звісно! І ця допомога у нас є. Від наших партнерів з Євросоюзу, Сполучених Штатів.

Нам треба будувати загальну стратегічну лінію разом з Україною, демократичними силами та нашими партнерами на Заході», - сказав голова Координаційної ради. 

Андрей Ягорав також наголосив, що потрібно під час засідань розробляти конкретні проєкти, а спільна Платформа може дати «консолідацію живих ресурсів для діяльності, спрямованої на Білорусь».

У підсумку, міжнародна експертна Платформа «Білорусь 2030» стала проміжною зустріччю на довгому і складному шляху до перемоги вільних людей над новітніми режимами ХХІ-го століття. Викликів як для білоруської демократії, так і української – сьогодні предостатньо. Як із ними дати собі раду, які запропонувати чіткі плани протидії, яким чином зібрати й об’єднати виконавців – завдання і робота не на один день. Але стратегічним завданням усе ж таки є ЄДНІСТЬ: як локальна – у суспільно-політичному середовищі кожної країни, так і міжнародна – між державами Балто-Чорноморського регіону зокрема та колективного Заходу загалом. За нашою інформацією, до участі у Платформі «Білорусь 2030» планують долучитися ще окремі політичні діячі та громадські організації білоруської опозиції ,які раніше не брали  участі у попередніх заходах.

Робоча атмосфера під час Платформи «Білорусь 2030» у фото        (приміщення Білоруького молодіжного хабу у Варшаві)