Українське «NATO-bis-2019»: Міжмор’я чи НАТО?

БЛОГИ 28.11.2019 Коментарі 0

Український депутат від партії «Європейська Солідарність» Олексій Гончаренко, на шпальтах авторитетного польського видання «Жечпосполіта» запропонував будувати «Нове Міжморя». Один з головних спікерів партії колишнього президента Україна стверджує, що, мовляв, існує потреба у створенні військового союзу із Польщею, країнами Балтії та Грузією (а у перспективі Білорусі), який нібито має наблизити України до НАТО.


Цей заклик українського парламентаря є досить дивним, а при детальному дослідженні може навіть бути названим шкідливим для України та євроатлантичної системи безпеки.

Варто нагадати, що саме Петро Порошенко був ініціатором змін в Конституції України. У лютому цього року Верховна Рада України затвердила, а колишній президент підписав, Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)».  Нині, один з публічних лідерів партії ЄС та соратник Петра Порошенка пропонує зовсім іншу тактику в досягненні стратегічної мети та внесених у конституційні положення України змін. Слід підкреслити, що жодна з країн-членів НАТО не набувала членства у Північноатлантичному союзі шляхом створення або вступу до інших військових союзів.

У березні 1992 року тодішнім президентом Польщі Лехом Валенсою під час візиту у Німеччину було висунуто дивну ідеї створення альтернативного військового союзу NATO-bis, куди б за задумкою польського лідера мали увійти країни колишнього Варшавського договору. Проте ця ідея  Валенси, яка не була узгоджена із урядом і створила враження того, що польська політика непослідовна і сама країна ще не готова до інтеграції зі структурами західного світу. Тодішній міністр закордонних справ РП Кшиштоф Скубішевський був змушений у екстреному порядку надсилати відповідні пояснення польським дипломатичним представництвам, у яких було чітко визначено, що основною метою Польщі є насамперед швидке членство в НАТО. Тобто ця ідея була фактично відкинута тодішнім урядом, як шкідлива на шляху до НАТО. 

Стаття Олексія Гончаренка можливо й мала на меті шляхетні наміри, але де-факто вона, на жаль,  шкодить Україні, і є щонайменше дивною - з огляду на партійні декларації «Європейської Солідарності». Адже керівництво партії відверто декларує пріоритетність інтеграції України до ЄС і НАТО та претендує на монополію в цьому питанні.

Нагадаю, що початкова ідея «Міжмор’я» (2015) була трансформована в форум Тримор’я (Ініціатива трьох морів - 2016), який зараз успішно функціонує. Україна не брала участі в жодному з трьох саміті Тримор’я, які відбувались в Дубровніку, Варшаві та Бухаресті, і все це було за часів каденції Петра Порошенка.

Потрібно пам’ятати, що лідери країн Тримор’я неодноразово підкреслювали, що дана форма співпраця стосується виключно країн Євросоюзу, і вона не є направленою проти будь-кого, а тим паче вона немає військової складової.

Пані президент Хорватії Колінда Грабар-Китарович у 2017 під час зустрічі із російським президентом  Володимиром Путіном ствердила, що Тримор’я може співпрацювати з Росією та будь-якими третіми країнами і не в є «троянськими конем» США для Росії чи ЄС. Адже лише у 2018 році США та Німеччина стали країнами спостерігачами форуму Тримор’я. 

Цілком очевидно, що Україна має поглиблювати регіональне співробітництва, і це може відбуватися у різні способи та у різних формах: Східне партнерство, Тримор’я, Єврорегіони або будь-які нові форми чи утворення. Проте кінцевою метою має все ж таки бути вступ України до ЄС і НАТО. Звичайно ж ця кінцева мета може не лунати на кожній прес-конференції та зустрічі, але вона має бути остаточною, а жодний український політик, що декларує проєвропейськість не може впадати в спокусу вступу до НАТО або ЄС, так би мовити, однією ногою.

Польща послідовно підтримує Україну з 1991 року, незалежно від декларацій українських президентів та уряду. 

Натомість пропозиції Олексія Гончаренка (близького співпрацівника та партійного соратника Петра Порошенко) викликають подив у профільних експертних колах нашого західного сусіда.

Польська позиція щодо доцільності існування військових та військово-політичних блоків абсолютно відверта - у Польщі ніхто не ставить під сумнів союзницькі домовленості в рамках НАТО і ЄС, натомість президент та прем’єр Польщі виступили з гострою критикою нещодавніх скептичних закидів  президента Франції Франсуа Макрона у бік НАТО.

Тому перш ніж робити доволі гучні пропозиції у іноземній пресі, можливо українським політикам вартує зважити на те, що їх заяви є джерелом інформації про послідовність чи непослідовність не лише політичної сили, але й про векторність української політики. Навряд чи Україна може собі дозволити розкіш кожні 5 років змінювати вектори інтеграції. Намагання політиків вигадувати «третій шлях інтеграції», забуваючи про положення української Конституції, напевне не свідчитиме про політичну зрілість держави та готовність до інтеграційних процесів із західними сусідами.


Євгеній Білоножко

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com