У лукашенка кинули за ґрати іще чотирьох жінок

Режим білоруського диктатора не зупиняється у штампуванні сурових «судових» вироків для волелюбних і чесних громадян країни. У п’ятницю, 17 березня, стало відомо про чергові тривалі терміни ув’язнення.

Генеральну директорку «ТУТ БАЙ МЕДІА» Людмилу Чекіну та головну редакторку цього медіа Марину Золотову засудили до 12 років позбавлення волі.

Справу Мінський міський суд розглядав у закритому режимі із 9 січня, повідомляє ТГ-канал «Позірк».

Інші обвинувачені – редакторка політично-економічного блоку Ольга Лойко, журналістка Олена Толкачова та юрисконсультантка Катерина Ткаченко – на суд не з'явилися. Жінки уникнули лукашенківського кривосуддя – після звільнення з-під варти вони одразу покинули територію Білорусі.

Щоби зрозуміти абсолютний цинізм бульбофюрера – варто звернути увагу не лише на тривалі терміни ув’язнення, але й такі два моменти:

• напередодні винесення вироку державне телебачення Білорусі показало пропагандистський фільм «Бай-бай, ТУТБАЙ»;
• обидвох жінок тримали в судовій залі за ґратами та ще й у кайданках.

Історик і політичний аналітик Олександр Фрідман так прокоментував фільм білоруських пропагандистів:

- Змусив себе (у буквальному значенні цього слова) подивитися пропагандистський фільм «Бай-Бай, Тутбай». Висновок простий: це не фільм про tut.by, а про владу, яка не в змозі визнати свої помилки та хиби (не кажучи вже про злочини) та постійно шукає ворогів і винуватих, а також про аморальних пропагандистів, якими рухає особиста заздрість і тварина ненависть до справжніх журналістів – чесних, талановитих та принципових.

На розправу над журналістами заявою відреагувала лідерка білоруських демократичних сил Світлана Тихановська

«…Знаєте, до 2020 року TUT.by був для мене просто сайтом, де я щодня читаю новини. Вже пізніше я познайомився з людьми, які це роблять, побачила, як журналісти та редактори стоять один за одного. І як представники всіх білоруських ЗМІ підтримують своїх колег у трудний час. Безумовно, вирок Марині Золотовій і Людмилі Чекіній – чергова спроба влади вбити чесну журналістику в Білорусі. І це особиста помста цим чудовим жінкам і великим професіоналкам», - йдеться у тексті, опублікованому у ТГ-каналі.

Також пані Тихановська відреагувала на ще один «судовий» вирок Тетяні Кузиній і Валерії Костюговій. Обидвом жінкам (10 років колонії).

«Це відомі представниці експертної спільноти Білорусі, і будь-яка адекватна влада воліла би використати їхній інтелектуальний потенціал у такий важкий для країни час. Але в нашій країні діють інші правила: ближче до влади вважають за краще залишати лояльних і мовчазних прислужників, а справжніх експертів виганяють або садять до в'язниці. Цим людям не потрібен інтелектуальний ресурс, їм не цікаво зробити нашу країну сильнішою, вони, навпаки, хочуть зупинити розвиток, щоби ще трохи пожити у зручних для себе умовах. Історія вчить: щоби заглянути у найближче майбутнє держави, варто подивитися на інтелектуалів. І якщо ви знайдете їх у в'язниці – така держава не має майбутнього», - йдеться у тексті на ТГ-каналі очільниці білоруських демократичних сил.

Як уточнив у своєму ТГ-каналі політолог Павел Усов, цих двох жінок визнали винними за трьома статтями карного кодексу: «пособництво діям, учиненим з метою захоплення влади», «заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці» та «розпалювання іншої суспільної ворожнечі».

Олександр Фрідман констатує, що «цей «жіночий» політичний вирок перевершив навіть вирок Марії Колесніковій (11 років)». На його думку, такими діями режим лукашенка «задовольняє не лише почуття помсти, а й діє навмисно різко та зухвало». Мовляв, «ми нікого не боїмося і робитимемо все, що вважатимемо за потрібне».

«Сьогоднішній день увійде в історію Білорусі: чотири «жіночі вироки» (Тетяна Кузіна, Валерія Костюгова, Марина Золотова, Людмила Чекіна) – 44 роки в'язниці», - написав аналітик.

Донька Валерії Костюгоовї – Анастасія, вважає суворий вирок її матері лише цифрою, що не має нічого спільного з реальністю.

«Вони могли би назвати хоча 100 років, хоча 150. Все це радше свідчить про їхню мізерну фантазію і бідну уяву, а не про якесь реальне майбутнє. Вони називають великі терміни просто тому, що це все, що їм залишається, щоб якось морально вплинути на людей, змусити їх втратити віру і сенс у те, що вони роблять. Реально, звичайно, таких великих термінів не буде, люди не сидітимуть по 10-20 років. Це можливо лише тоді, коли для нас усіх буде нормально, що Лукашенко буде при владі наступні 10-20 років, а для нас усіх це явно ненормально. Це не те, що мене внутрішньо руйнує, тому що тут немає морального конфлікту. Мама сидить у в'язниці, як і багато чесних людей, за те, що ми обрали. Ні вона, ні я не обирали цю ціну, але ми можемо нести відповідальність за свій вибір», - цитує дівчину «Наша Ніва».

Анастасія також звернулася до людей, які гостро реагують на такі великі терміни ув’язнення зі словами, що «ніхто з нас не збирається терпіти таку владу наступні 10 років», тому не потрібно навіть дозволяти собі в них вірити».

За її словами, мама незламна, почувається у в'язниці добре і сприймає цей період у своєму житті з гумором і готовністю до всього: «Я сказала їй не сприймати ці цифри всерйоз, на що вона відповіла: «Ти мене ще повчи – я і так це дуже добре знаю!»

Тюремний конвеєр у лукашенка не зупиняється – щодня силовики продовжують ламати долі білорусів, які не покинули країну. У четвер, 16 березня, «Позірк» повідомив про обшуки в будинку головного редактора «Регіональної газети» Олександра Манцевича (на фото). Матеріали сайту недержавного громадсько-політичного видання у місті Молодечно, з населенням до 100 тисяч, режим минулого року визнав «екстремістськими». Відтоді матеріали «Регіональної газети» з’являються лише у соцмережах.