У чому особливість війни, коли напав потужніший ворог з метою геноциду?

У чому особливість війни, в якій на тебе напав потужніший противник з метою геноциду? Особливість такої війни в тому, що в ній є лише три вибори:

- втекти,

- битися,

- померти.

У ній немає варіанту "домовитись" і "відкупитись", бо той, хто вже взявся тебе знищити, не відступиться через те, що ти дозволиш йому спочатку відрізати тобі руку.

У ній немає варіанту "я тут в сторонці постою, хай ті, кого не так шкода, воюють". Бо коли тих повбивають, війна дойде до тебе. І ворог не питатиме, чоловік ти чи жінка, старий чи юний, цивільний чи військовий, здоровий чи з плоскостопістю. Єдине, що значитиме в той момент – чи матимеш ти навички, зброю та побратимів.

Так само в ній немає варіантів "мобілізуватимемо лише молодих бездітних чоловіків працездатного віку з ідеальним здоров'ям". До війська має піти стільки, скільки потрібно для перемоги. Навіть якщо доведеться ставити у стрій дівок. Бо якщо йтиме не до перемоги, а до поразки, альтернативою для цих дівок буде не "пересидіти вдома", а "пережити судьбу німкень на окупованих радянськими ваньками територіях" - яких перед тим, як дострелити, пускали по колу цілим взводом.

Ніщо в армії не є таким страшним, як два місяці в Бучі.

Головна ілюзія, в якій ще намагаються жити мільйони наших співгромадян – ілюзія того, що їх у будь-якому випадку омине. Що хтось інший втримає фронт, а вони збережуть своє звичне життя за їхніми спинами.

Це не так.

Віктор Трегубов, сторінка у FB