У Гаазі Міжнародний суд розглядає справу про геноцид українців
Попередні слухання за позовом України до росії через порушення міжнародної Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього розпочалися у Гаазі 18 вересня і триватимуть до 27 вересня.
Україна подала позов 27 лютого 2022 року, через три дні після початку повномасштабного рашистського військового вторгнення. Суд раніше ухвалив, що до позову України мають право приєднатися 32 країни – це майже всі європейські держави, а також Канада, Австралія та Нова Зеландія. Їм усім нададуть слово на третій день слухань – після московії та України. При цьому Сполученим Штатам суд долучитися із формальної причини не дозволив.
Українська сторона вважає, що дії росії проти України мають ознаки геноциду. Серед доказів цього, зокрема, насильницьке вивезення українських дітей. До слова, інший - Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі саме за підозрою в причетності до цього видав ордер на арешт ліліпутіна. А ось геноциду серед висунутих саме цим судом звинувачень немає.
На початку вересня голова комісії ООН з розслідування злочинів в Україні Ерік Мьосе заявляв, що ООН поки «не має достатніх доказів, які б відповідали юридичним вимогам Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього». Українські чиновники цю позицію представника ООН нищівно розкритикували.
Якщо суд ООН ухвалить рішення про підсудність справи, то слухання по суті можуть відбутися в кращому випадку у наступному році й тривати роками.
Унікальність ситуації полягає у у тому, що під час слухань, які розпочалися у Міжнародному суді ООН 18 вересня, будуть розглядати позов України проти росії, суть якого полягає у тому, що рф вчинила злочин агресії проти суверенної держави з метою нібито врятувати російськомовне населення від геноциду. Йдеться саме про доведення факту неправдивого твердження рф про нібито вчинення Україною геноциду, що було використано агресором як підставу для військових дій на нашій території.
У рашистів варіантів обмаль
Очікується, що під час попередніх слухань російська сторона доводитиме непідсудність справи Міжнародному суду ООН. «Претензії Києва насправді зводяться до оскарження правомірності проведення спеціальної військової операції відповідно до Статуту ООН, а також статусу «лднр». До цих питань згадана конвенція не має жодного стосунку», - заявляли у «конячому» МЗС.
Сама сумна коняка лавров взагалі назвав позов України заснованим на «збоченій логіці» та традиційно звинуватив Захід у «зловиванні нормами міжнародного правосуддя». Схоже, логічно-юридичні аргументи у московитів таки закінчились.
А загалом у кремлі довго не думали, і збираються... вийти з-під юрисдикції Міжнародного суду ООН, якщо він ухвалить «політизоване рішення» – себто, спрямоване проти рф. Про це написав у своєму ТГ-каналі віце-спікер ради федерації константін косачьов. Він ще й зробив вигляд, ніби розпачає щодо «непростого юридичного завдання, адже це один із основних органів ООН, а Статут Міжнародного суду – невід'ємна частина Статуту ООН».
Насправді ж Організація Об’єднаних Націй – єдина міжнародна структура, яка ще залишає для рф бодай якусь ознаку легітимності. Якщо москва вирішить обрубати ці зв’язки зі світовою спільнотою, то залишиться у позиції країни-вигнанниці, яка порушила засадничі принципи світового порядку.
Сенатор повідомив, що у першу чергу буде вислухано попередні заперечення росії проти поданого позову, потім позиції представлять «треті сторони у розгляді». Рашисти подають цю справу таким чином, ніби Україна «стає на ті ж юридичні граблі», що і Грузія, яка подала позов проти Росії у 2008 році. Тоді Тбілісі, покликаючись до Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, «маскував свої територіальні вимоги та питання російської операції з примусу до миру, які не підлягають юрисдикції Суду ООН», - зазначив косачьов.
«Аналогічним чином Україна посилається на Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, хоча сутність позову зводиться саме до оскарження правомірності проведення «сво» відповідно до Статуту ООН, а також статусу нових територій росії, що знаходиться за межами юрисдикції Суду ООН», - написав косачьов.
Як і більшість закоренілих злочинців, рашисти вирішили усе заперечувати. «Очевидно, що у діях росії немає ознак геноциду», і це, мовляв, підтвердила комісія ООН та її очільник — уже згаданий Ерік Мьосе. «Та й річ зовсім не в геноциді як такому. Українській владі просто потрібно було знайти конвенцію, в якій одночасно брали б участь і росія, і Україна, і за якою Міжнародний суд ООН має право виносити рішення», - нафантазував рашасенатор.
За його словами, суперечки щодо застосування та тлумачення конвенції про геноцид підлягають юрисдикції Суду ООН на підставі статті IX. Але, на його думку, це лише формальний привід, адже Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації була невдало апробована Грузією, а інших відповідних конвенцій немає, як немає і прецедентної практики у випадку з геноцидом. «Мета Києва - створити у Суді ООН політичний прецедент», - тикає пальцем у небо косачьов.
Цікаво, що москивити, які на попередніх слуханнях попросту ігнорували процес, тепер вирішили надіслати до Гааги делегацію юристів дл захисту. Інтереси рф представлятимуть фахівці рашаМЗС, а також найняті ними юристи з компанії Монастирський, Зюба і Стєпанов (скорочено — також МЗС), і на додачу ще й «міжнародні юристи» - науковці з дружніх москві Ірану, Китаю, Перу та юрист з французькою ліцензією Жан-Шарль Чікая (він відомий представленням інтересів африканських диктаторів).
Натомість Україну разом із юристами з МЗС представлятиме й авторитетна міжнародна юркомпанія Covington & Burling, а також команда науковців-міжнародників, яка вже тривалий час відстоює інтереси України у Гаазі, на чолі з професором Єльської школи права Гарольдом Ко та професором Університету Париж-Нантер Жан-Марком Тувененом.
Що відбуватиметься
Розписаний Міжнародним судом ООН в Гаазі графік доволі насичений. Виглядає він так:
- 18 вересня - аргументи від Росії;
- 19 вересня - аргументи від України;
- 20 вересня - аргументи від 32 держав, які долучилися до справи;
- 25 вересня - другий раунд аргументів від Росії;
- 27 вересня - другий раунд аргументів від України.
Участь такої великої кількості держав справді може підсилити справу, враховуючи той факт, що мільйони українців виїхали за межі держави, втікаючи від війни, і отримали можливість свідчити про російські злочини також за кордоном.
Зокрема, у Польщі свідчення від понад 1,5 тисячі біженців збирав Варшавський центр документування російських воєнних злочинів в Україні ім. Рафала Лемкіна. Також аналіз свідчень проводила група Mobile Justice Team, яка є частиною консультативної групи із розслідування звірств Atrocity Crimes Advisory Group (ACA) за підтримки Великої Британії, ЄС і США. Ще понад 100 тисяч воєнних злочинів рф проти нашої держави та її громадян аналізує на наявність в них «умислу геноциду» й Офіс генпрокурора України.
Тим часом Верховна Рада України ще у квітні 2022 року визнала дії рф в Україні геноцидом українського народу. Згодом аналогічні рішення ухвалили парламенти Польщі, Канади, Ірландії, Чехії, Естонії, Латвії та Комітет Сенату США.
Чого очікувати
Основним наслідком цієї справи має стати встановлення того факту, що росія порушила Конвенцію ООН про запобігання геноциду і діяла як держава-агресор. Й навіть якщо на момент такого висновку суду у кремлі й надалі сидітиме ліліпутін, який відмовиться визнавати рішення, ця справа стане важливим елементом для майбутніх виплат репарацій українцям, вважають експерти.
P.S. Міжнародний суд ООН у Гаазі розглядає ще один позов України проти росії. У червні відбулися перші слухання в справі про можливе порушення російською стороною двох міжнародних конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію будь-яких форм расової дискримінації. Позов був поданий Україною ще в 2017 році у звʼязку з анексією росією Криму та збройними діями на Донбасі.
Міжнародний суд ООН – це головний судовий орган ООН. Він розміщується в Палаці миру в Гаазі (Нідерланди) і вирішує відповідно до міжнародного права юридичні суперечки між державами. росія загалом визнає його юрисдикцію, але заперечує її в окремих справах.
Цей суд не слід плутати з Міжнародним кримінальним судом (МКС), який також працює в Гаазі, але не є органом ООН і не визнається росією. Саме МКС видав ордер на арешт ліліпутіна.
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар