Третій саміт Росія – Африка має на меті витіснити США із континенту

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Оголошення про третій саміт Росія – Африка, який готують за схваленням Путіна, а публічно просуває радник президента РФ Антон Кобяков, показує, що Москва переводить роботу з континентом у практичний формат. Росія в Африці заходить у такі сфери, як-от, безпека, торгівля, енергетика, наука, освіта та культурна політика, через які формується тривалий зовнішній вплив.  Військова допомога, підготовка кадрів, економічне партнерство і робота з майбутніми елітами дають Москві стійкі важелі впливу на рішення африканських держав.

Для США це означає звуження простору дії в регіоні, де йде боротьба за ресурси, ринки, політичний вплив і підтримку на міжнародних майданчиках. Просування Росії як партнера без політичних умов додатково б’є по американському підходу, який зазвичай спирається на вимоги до управління та політичної поведінки. Після самітів РФ – Африка у 2019-му і 2023 роках Москва тепер намагається перевести цей курс у фазу практичного закріплення, а це вже працює на значне послаблення позицій США в Африці.

Африка як континент стає одним із головних майданчиків боротьби за ресурси, ринки, логістику, безпекові зв’язки і політичний вплив. Москва використовує африканський напрямок як спосіб розширити зовнішню опору, можливість зайти в економіку і безпеку та посилити власні позиції поза західним середовищем.

Демографічне зростання, сировинна база, енергетичний потенціал і величезний попит на інфраструктуру роблять африканські держави особливо цінними в глобальному суперництві. Частина країн континенту дедалі активніше шукає партнерів, які дають швидкий результат у безпеці, енергетиці, торгівлі та підготовці кадрів без жорсткого тиску на внутрішню політику. Саме тому перевагу тут отримує той, хто здатен одночасно заходити в кілька чутливих сфер і перетворювати окремі домовленості на довгий політичний ресурс.

Підготовка до проведення третього саміту показує, що африканський напрямок закріпився в зовнішній політиці РФ, а Кремль цілеспрямовано працює над створення регулярного формату політичної присутності. Власне, порядок денний із безпеки, торгівлі, науки і культурної співпраці показує, що Росія поширює свою присутність на континенті через системний пакет інструментів. Така схема ускладнює США витіснення Москви, бо її присутність розповсюджується на різні сфери.

При цьому акцент саміту 2023 року на енергетиці та продовольчій безпеці показав, що Москва робить ставку на найчутливіші потреби багатьох африканських держав. Опікування важливою для африканських країн проблематикою дає Москві не лише вигідні контракти, а й вплив на уряди.

Формула «взаємної поваги» і «спільних інтересів», яку просуває радник президента РФ Антон Кобяков, виглядає привабливою для африканських режимів, які не зацікавлені у зовнішньому впливі на внутрішню політику.

Розрахунок на дипломатичну підтримку в глобальних інституціях показує, що Кремль бачить в африканському напрямку не лише економіку, а й політичні голоси. Це прямо б’є по інтересах Вашингтону, бо ускладнює просування американських рішень на міжнародних майданчиках.

А тим часом, федеральні прокурори США у Вірджинії висунули обвинувачення угрупованню, яке намагалося поставити мексиканському картелю CJNG арсенал озброєнь вартістю €53,7 млн. Американське слідство пов’язує центрального фігуранта Пітера Мірчева зі співпрацею з російським торговцем зброєю Віктором Бутом.

Один зі співучасників цієї схеми пропонував отримувати додаткове озброєння через майбутню угоду між урядами Росії та Уганди. Обвинувальні матеріали описують спробу передати мексиканському картелю 2 тис. модернізованих автоматів Калашникова, 68 гранатометів, 60 кулеметів PKM, ракети класу земля-повітря, антидронові системи, безпілотники, бронемашини, зенітні установки і десятки мільйонів набоїв, тобто арсенал, який міг відчутно підвищити загрозу для США. Американські прокурори окремо фіксують, що схема постачання будувалася через африканські урядові контакти, хабарі, фальшиві сертифікати кінцевого користувача і підроблені документи про доставку.

Вихід мексиканського картелю CJNG на посередників із російськими зв’язками показує, що загроза для США більше не зводиться до наркотрафіку і прикордонного насильства. Доступ до таких мереж відкриває картелю шлях не лише до нових обсягів зброї, а й до каналів, через які важке озброєння можна маскувати під міждержавні поставки.

Африканський напрямок у цій історії працює як простір, де корумповані чиновники і слабкий контроль перетворюються на інструмент прикриття. Підроблені сертифікати кінцевого користувача показують, що міжнародні запобіжники проти нелегального обігу зброї можуть ставати частиною таких схем. Росія в цій конфігурації виступає джерелом зв’язків і маршрутів, які допомагають виводити картель на інший рівень доступу до озброєння.

США в таких умовах стикаються не просто з картелем, а з кримінальною структурою, яка здатна працювати через міжнародні канали нелегального постачання зброї.

Стрілецьке та важке озброєння в руках мексиканського картелю CJNG півищує загрозу для Вашингтону на інший рівень. Картель із таким арсеналом отримує можливість діяти жорсткіше і з більшими втратами для супротивника. Прагнення CJNG закупити великі партії зброї свідчить про курс на накопичення бойових ресурсів. Для США це означає масштабне збільшення загроз для співробітників державних структур, які протидіють поширенню наркотиків, сплеску насильства, погіршення криміногенної обстановки в країні.

Зв’язок Пітера Мірчева з російським торговцем зброєю Віктором Бутом вказує на вихід картелю на міжнародні канали, через які можна дістати важке озброєння. Поява російського сліду в цій справі означає, що посилення CJNG могло спиратися на мережі, небезпечні для американських інтересів.

Участь осіб із доступом до державних структур в Африці показує, що нелегальні поставки можуть проходити через офіційні інституції. А

мериканським службам значно важче зривати схеми, які прикриваються офіційними сертифікатами і формально законними процедурами.

Поєднання російських зв’язків, африканських посередників і попиту мексиканського картелю розширює саму географію загрози для США. Вашингтон у такій конфігурації стикається не лише зі складною прикордонною проблемою, а і з міжнародним ланцюгом нелегального озброєння.

Фото - акція протесту біля парламенту у столиці Кенії Нейробі: родичів завербованих росіянами кенійців вимагають їх повернення додому, 5 березня 2026 р.