Спецслужби росії та білорусі жорстоко переслідують жінок у Литві

Міжнародний центр громадянських ініціатив «Наш дім», яку очолює білоруська журналістка, громадська діячка та політикиня Ольга Карач, опублікувала дослідження про утиски та переслідування білоруських жінок. Останні здебільшого є правозахисницями, журналістками й активістками, отримали політичний притулок у Литві та зазнають атак від спецслужби росії та білорусі.

До речі, ці атаки не обмежуються лише територією Литовської Республіки. Аналогічні атаки спецслужб Росії та Білорусі відбуваються також на території Польщі й України, і, вочевидь, Латвії. Також  спецслужбісти атакують усіх без винятку демократичних активістів, правозахисників і журналістів без прив'язки до гендеру.

«Так вийшло, що революція-2020 у Білорусі активізувала та мобілізувала величезну кількість жінок, які не хочуть миритися зі своїм пригніченим та приниженим становищем у патріархальній системі влади у Білорусі й борються за свої права, тому саме білоруські жінки опинилися під серйозною атакою спецслужб», - ідеться у тексті розслідування.

Викладені на сайті «Нашого дому» факти документально підтверджені. Зокрема, міністерством закордонних справ, департаментом державної безпеки Литовської Республіки і скріншотами листувань.

У списку – перелік найрізноманітніших форм переслідування з боку позаштатних та штатних представників спецслужб режимів путіна-лукашенка.

Їх дослідники згрупували за такими критеріями:

• переслідування, образи, постійні звинувачення, провокації, загрози вбивства та загрози фізичної розправи, переслідування з боку литовських і білоруських чоловіків, які відкрито зізнаються у співпраці з КДБ та іншими спецслужбами білоруського режиму та Росії;
• відкрите та таємне стеження на місцях, осквернення Меморіалу білорусам, які загинули під час протестів, таємний запис відео та їх подальша передача білоруським пропагандистам та КДБ;
• хакерські атаки на державні органи (судова система Литви), крадіжка документів міністерства закордонних справ і департаменту державної безпеки Литовської Республіки, передача викрадених документів у КДБ Білорусі, шпигунство, прихований відео- й аудіозапис;
• загрози позбавлення білоруського громадянства, спроби вербування, атаки ботоферм, загрози викрадення з території Литви і примусового повернення до Білорусі «у баґажнику», онлайн-загрози на адресу білоруських правозахисниць, журналісток та активісток, які перебувають у Литві;
• дискредитація шляхом створення фальшивих облікових записів від імені правозахисниць для того, щоб ображати учасників чатів Telegram від їхнього імені.

Ці атаки представники «Нашого дому» розцінюють як методику припинення і блокування будь-якої допомоги білоруським біженцям у світі. Рашистські спецслужби, таким чином, прагнуть зробити білорусів беззахисними та легкими жертвами для вербування у лави шпигунів КДБ-ФСБ.

Метою доповіді є привернення уваги до безпрецедентних атак і харасменту щодо білоруських жінок у Литві, припинення атак та їхнього захисту.

Автори дослідження зауважують що деякі кампанії дискредитації «були успішними та досягнули свого результату».

«Ми пишаємося тим, що не зважаючи на всі ці атаки та цілеспрямовані кампанії з дискредитації, а також за дуже невеликої підтримки білоруські жінки у вигнанні в Литві ні на хвилину не зупинили свою роботу з порятунку постраждалих і допомоги людям у біді. Ми пишаємося тим, що білоруси, які втекли від репресій, у Литві не залишилися на самоті, як це, на жаль, сталося в низці інших країн, а завдяки нашим зусиллям і нашій підтримці, наскільки ми могли її надати, люди отримали посильну допомогу, а також, що саме наша частина білоруської діаспори в Литві стала однією з найактивніших діаспоральних груп у Литві за допомогою українським біженцям, насамперед жінкам і дітям, які тікають від війни», - йдеться у звіті.

У дослідженні також наведено статистичні дані про кількість білорусів у Литві. Згідно з офіційною статистикою, білоруси є третьою за чисельністю національною меншиною після поляків і росіян. За оцінками на основі даних реєстру населення Литви, станом на 2021 рік частка білорусів у складі населення Литви збільшилася до 1,9% (це ті, хто втік після протестів 2020 року) і становила 66 216 білорусів. Іншими словами, упродовж минулого року в Литву прибуло понад 23,3 тисячі білорусів. Більшість із них утекли «від репресій, переслідувань і потенційної загрози арешту».

Проте у сусідній країні активним білорускам спецслужби режимів не дають спокою. У звіті наведено багато фактів атак на білорусок. У хід ідуть цькування, постійний пресинг, провокації, хакерські зломи, загрози вбивством і фізичним насиллям, переслідування з боку литовських громадян-чоловіків, яких викрито у співпраці з КДБ-ФСБ.

Наприклад, 8 березня 2022 року департамент державної безпеки Литви визнав, що «білоруська розвідка переслідує активістів опозиції, які діють у Литві, – вони стежать за ними, прослуховують розмови, влаштовують провокації… Спецслужби Білорусі залучені до управління політичною кризою, ідентифікують політичну опозицію та її сторони їх залякати та використовувати розвідувальні дані, зібрані ними, сусідніми державами та їх спецслужбами у дискредитаційних та пропагандистських кампаніях. Білоруські спецслужби не обмежуються збором розвідувальної інформації і дедалі агресивніше налаштовані проти противників білоруського режиму в Білорусі та за кордоном».

У Держбезпеці Литви зазначили, що КДБ Білорусі «використовує громадян Литви, які розповсюджують наратив на користь білоруського режиму, для дискредитації білоруської діаспори та білоруської політичної опозиції в Білорусі та за кордоном». Також білоруські спецслужби співпрацюють з російськими колегами проти білоруської політичної опозиції.

9 березня цього року міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас повідомив, що у Литві є особи, яких затримали за фотографування стратегічних об'єктів, у тому числі військових.

І хоча ця група чоловіків у Литві нечисленна, проте вона «дуже активна щодо цькування, атак і переслідування білоруських жінок-правозахисниць».

Усіх чоловіків характеризують як носіїв яскраво виражених пропутінських та прокремлівських поглядів. Вони відкрито з'являються у публічних місцях із георгіївською стрічкою, хоча у Литві за носіння цього дрантя передбачено штраф.

Часто вони відкрито ображають державні органи Литви, а саму Литву вважають «недержавою» і заявляють, що владу в Литві захопили «нацисти». З інших характеристик – яскраво виражені расистські погляди, твердження про євреїв, які «захопили владу» у Литві, антисемітські висловлювання.

Щодо України, то ця група литовських ватників-путіністів каже про панування в Києві «фашистського режиму», висловлюється проти «українських нацистів», підтримує «денацифікацію» України.

«Один із них (литовець Мантас Данієлюс) також атакує, переслідує та цькує українських жінок-біженок у Литві, є постраждалі й серед українських жінок. Також точаться постійні спроби дискредитувати українських жінок в очах литовської громадськості… Будь-яку публічну появу, наприклад, правозахисниці Ольги Карач знімають на відеокамеру або потай записують, а також супроводжують образами на її адресу або активно розповсюджують недостовірні та неправдиві відомості. У тому числі допускають публічні загрози вбивства та фізичної розправи на адресу білоруських правозахисниць у вигнанні», - сказано у дослідженні.

Опісля відзнятий матеріал «з'являється у телевізійних програмах білоруського режиму та опиняється у КДБ».

Окрім того, литовські ватники-путіністи активно співпрацюють з білоруськими пропагандистами: «з'являються у пропагандистських передачах білоруського режиму від нібито «литовців, які говорять правду про Литву».

Вони ведуть свої YouTube-канали і платформи у соціальних мережах, які використовують для дискредитації та розповсюдження хибних відомостей про Литву і про білоруських/українських біженців у Литві.

У дослідженні також подано конкретні прізвища литовських таких громадян-чоловіків. Наприклад, Лаурінас Раґельскіс називає себе «білорусом» за національністю. Він є прихильником політика Альґірдаса Палецкаса, якого засудили за шпигунство на користь Росії в Литві на 6 років в'язниці. Також Раґельскіс є шанувальником (анти-) українського блогера Анатолія Шарія, якого в Україні звинувачують у зраді Батьківщині.

Повний текст дослідження «Нашого дому» російською мовою про агентів «русского міра» в Литві та їхніх діянь можна прочитати за цим покликом.