Ситуація на східному фланзі НАТО: аналіз наративів російських «ЗМІ»

Центральна Європа очима російських медіа – що про НАТО і Польщу в контексті Альянсу повідомляють останнім часом російські ЗМІ.

- НАТО активно збільшує присутність своїх сил на території Польщі та балтійських країн (США реалізує власні інтереси за кошти польських платників податків)

- У Латвії та Естонії триває мілітарістська істерика в поєднанні із зростанням русофобії (а також зростанням націоналізму)

- Військові навчання «Залізний вовк» у Литві ще один приклад реакції на уявну загрозу нападу з боку Росії. Навчання, в яких беруть участь бронегрупи армії Заходу (включаючи 30 танків «Абрамс»), представляють пряму загрозу для Білорусі.

- Системи протиракетної оборони США, які незабаром з’являться в Польщі, будуть легко, у потрібний момент, переозброєні наступальними ракетами - для цього Вашингтон вийшов з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності договір. Польща - головний союзник США, і в той же час маріонетка Вашингтона витрачає мільярди доларів на американське обладнання та бази (що робить Польщу потенційною ціллю, яку Москва буде змушена нейтралізувати).

- Німецькі політики (депутати Бундестагу) вимагають виведення американських військ з території Німеччини відповідно до волі народу. США готуються перекинути сили з Німеччини до Польщі, при цьому розпалюючи хвилю русофобії над Віслою, Штати творять підґрунтя  для розміщення своїх сил.

Загальна картина виглядає наступним чином: країни, так званого, Східного флангу НАТО посилюють русофобію, яка зростає завдяки активній підтримці з боку американців.

Із країн ЄС лише Польща, Литва, Латвія та Естонія готові прийняти американські війська. НАТО на чолі зі США створює пряму загрозу для Білорусі, Росії та інтеграційного процесу цих двох країн. Росія не проводить жодних наступальних дій - у неї навіть немає планів щодо потенційного нападу на будь-яку з країн НАТО.

Варто зазначити, що на російських інформаційних порталах не присутньо жодної інформації, яка вказує на участь російських сил у агресії проти Грузії чи України (участь підрозділів Збройних сил Російської Федерації у бойових діях на території України, перекидання на територію України новітнього російського озброєння та техніки разом із екіпажами чи проведення на початку війни обстрілів українських позицій з артилерійських систем, що були розміщені на території РФ).

Такого роду невигідні факти прикривають такими наративами як: «на Україні триває громадянська війна», «Росія немає впливу на процес встановлення миру – Київ повинен розмовляти, з так званими, народними республіками».

   МІХАЛ МАРЕК

Aспірант факультету міжнародних та політичних студій Ягеллоньского Університету (Польща)

ілюстративне фото hubs.ua