Що для нас означає угода ЄС-США

Ця угода ховає пропозиції Дмітрієва і відкриває шлях до переговорів США-Китай. Тепер спробую коротко пояснити все це людською мовою.

1. США (Трамп) довго вагалися з приводу того, як працювати з росіянами. На столі було дві протилежні концепції: одна передбачала максимальне вичавлювання росії з енергетичних ринків світу, перш за все ЄС. Інша (пропозиція Дмітрієва) передбачала, що Штати стають посередником у торгівлі російськими енергоносіями на підсанкційних ринках. Угода з ЄС показала, що США прийняли рішення відкинути пропозицію Дмітрієва (принаймні на цьому етапі) і йдуть шляхом поступового звуження російського енергетичного впливу. Обіцянка купувати американські енергоносії на 600 млрд – означає відмову європейців від російських газу та нафти. І це тільки початок.

2. Зараз для нас, як я вже це неодноразово писав і говорив, ключовим фактором має стати ситуація в Індіі. США, за логікою, мають натиснути на Делі, яке має замістити російську нафту на близькосхідну. Якщо це станеться, російські нафтові доходи впадуть приблизно на чверть, а це в свою чергу означатиме, що путін стоятиме перед дилемою: різко скорочувати інфраструктурні та деякі соціальні проєкти, щоб збільшити воєнні витрати, чи навпаки – заморозити воєнні витрати, як мінімум, на рівні 2025 року.

3. Після завершення переговорів з ЄС Трамп входить в переговори з Китаєм, де ЄС вже гарантовано буде йти у фарватері США. Це ключові для нас переговори, бо саме вони будуть визначати не лише те, як буде влаштований торгівельний світ наступного десятиліття, але й те, як буде чи не буде закінчуватися війна в Україні.

4. росія потрібна і Вашингтону і Пекіну як слабка держава з прогнозованим і зрозумілим керівництвом. Схоже, США вже розуміють, що відірвати росію від Китаю на цьому етапі неможливо. І їх може влаштувати максимально ослаблена росія, орієнтована перш за все на Пекін, який виступає покупцем останньої надії, але не дає нові технології і не будує сучасні виробництва в рф.

5. Я можу висунути гіпотезу, що політичне майбутнє путіна багато в чому залежатиме від його договороздатності в українському питанні. Правда, в ході переговорів США-Китай Україні будуть висунуті достатньо жорсткі умови «компромісу».

6. Часові рамки переговорів США-Китай – це орієнтовно наступні 6-7 місяців.

7. Головне питання, на яке поки немає відповіді – що буде, якщо путін не захоче йти на компроміси і оголосить мобілізацію (орієнтовно в 300 тисяч людей). Ця опція є в кишені кремлівського карлика. Глобально – це стане причиною його великої поразки в геополітичній грі. Але це може різко змінити ситуацію на фронті.

Вадим Денисенко, журналіст і комунікаційник, сторінка у FB