Російський президент Хорватії: великий сморід у маленькому кріслі

Схоже, Зоран Міланович продовжує відпрацьовувати 30 кремлівських срібняків і адвокатувати в інтересах путіна – він закликав не порівнювати ситуацію Косова з російською анексією Криму та висловив переконання, що півострів не буде більше Україною.

Як пише «Європейська правда» із посиланням на телерадіокомпанію РТС, Міланович відомий своїми антиукраїнськими заявами. Тож фактично його свіжі висловлювання стали продовженням адвокатування путінських інтересів.

«Доки ви не зрозумієте, що Сербія і Росія – це не одне і те ж? Що це, на жаль, болючий факт і небезпека. Ми анексували Косово. Ми і міжнародне співтовариство. Його забрали у Сербії. Хто це зробив, як не ми? Хіба ми визнали Косово? Це не анексія, а узурпація. Як це називається? Вилучення», - цитує Мілановича «ЄП».

Таку концепцію він назвав такою, в якій хтось вважає, що має право.

«Те ж саме стосується Криму – Крим ніколи більше не буде Україною. Це те, що говорять провідні німецькі генерали», - сказав хорватський лідер.

Росію він назвав небезпечною країною, але цього ніхто цього не розуміє.

«…Ми все глибше і глибше занурюємося в конфлікт з наддержавою. Знаєте, що буде, як вони почнуть програвати війну? Вони використають ядерну зброю», - фактично повторив за російськими пропагандистами Міланович кремлівську лякалочку.

Цікаво, що свої пасажі хорватський президент пояснював намаганням розплющити очі іншим під час проводів солдатів своєї країни до місії НАТО в Литві.

Як нагадує «ЄП», раніше Міланович заявляв, що Хорватії не варто надавати військову допомогу Україні, а західні танки для офіційного Києва лише затягуватимуть війну. Фактично це ще один кремлівський наратив, що мусують російські засоби масової пропаганди чи не щодня.

Від слів і дій Мілановича є і пряма шкода – він не схвалив участь Хорватії у тренувальній місії ЄС для українських військових. Після чого хорватський парламент не проголосував за приєднання країни до цієї місії.

За місяць до повномасштабної російської агресії минулого року Міланович скептично оцінював перспективи української інтеграції у ЄС і НАТО. А Революцію Гідності, як і путін, називав переворотом, що спровокували ЄС та США.

«Україні не місце в НАТО. Коли Україна змінила владу, тоді цей рух, який не був демократичним, був переворотом, під час якого вбито 50 людей. Історія була така – Україна йде на захід, нічого не питаючи у Росії, в ЄС на неї чекають молочні ріки та киселеві береги. Україна досі залишається однією з найбільш корумпованих країн, ЄС нічого Україні не дав», - співав Міланович у січні 2022-го.

Рік тому він також закликав до спільної згоди з урахуванням інтересів Росії, згадуючи про один із кремлівський козирів – ціну на газ. Зараз Європа успішно вибила цей козир із рук путіна, відмовившись від задушливого енергоносія.

На свіжі проросійські тези хорватського лідера відреагував речник міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.

«Цікаво, чи зміг би Зоран Міланович стати президентом своєї країни із такою риторикою в 1990-их роках, коли Хорватія боролась за збереження своєї державності? Чи погодилися би його виборці закрити очі на окупацію частини території їхньої країни? Сумніваюся. Нагадаю, що через зовнішню агресію Хорватія могла втратити третину своїх земель. Однак завдяки героїчній боротьбі хорвати змогли захистити незалежність своєї держави», - написав у вівторок, 31 січня, Олег Ніколенко на своїй сторінці у FB.

За його словами, висловлювання президента Хорватії є неприйнятними та такими, що фактично ставлять під сумнів територіальну цілісність України.

Речник українського дипломатичного відомства попри це подякував уряду Хорватії і хорватському народу за непохитну підтримку українців в боротьбі проти агресії росії.

Дипломатичну відповідь пана Ніколенка варто би доповнити акціями протестів і пікетувань українців і хорватів, які мають спільні давні історичні і приятельські стосунки. У цьому вони могли би взяти приклад із чехів, коли на вулиці Праги й інших міст 2021-го виходили тисячі небайдужих громадян висловити протест проти політики тодішнього президента Мілоша Земана, якого звинувачували у державній зраді на користь росії. І Земан, і чехи зробили правильні висновки. Перший в останній рік своєї каденції закликав навіть посилювати допомогу Україні проти російської агресії, а чехи під час виборів днями обрали проєвропейського Петера Павела, піславши за курсом російського корабля прокремлівського кандидата Андрея Бабіша

Попри церемоніальну сутність президентської влади у Хорватії – лише питання зовнішньої політики й оборони без права вето на закони, слова Мілановича в унісон лунають у хорі проросійських політиків із країн Європи. І, звісно, викликають сморід, який розносить російська пропаганда крізь усі можливі щілини.

У кремлі з одного демонструють свою налаштованість на продовження війни проти України «до останнього росіянина», а з іншого розуміють, що монолітності колективного Заходу режим довго не протримається. У путіна теж прораховують ризики з огляду на президентські «вибори» в рф наступного року. Щодня класти в Україні по 500-700 голів чмобілізованих тушок тривалий час не зможе виправдовувати і приховувати жодна пропаганда, навіть російська. Рано чи пізно у частини zомборосіян спрацює інстинкт самозбереження, коли слова путіна, гундяєва чи соловйова про почьотную смєрть за отєчєство матимуть зворотній ефект. Тоді російський бунт – «бессмислєнний і беспощадний», становитиме серйозну загрозу режиму. Тому робота на розкол у ЄС і поляризацію думок у західних суспільствах кремль веде у невпинному режимі.

Фото index.hr