Рейвах московських батюшок

Неймовірний крик, вереск, лемент зчинили московські батюшки й обдурені ними віряни з приводу справедливого повернення Україні національно-культурної пам’ятки Києво-Печерської Лаври, щоби там постійно звучало українське християнське слово, панував доброчинний український національний дух. Але батюшки-прислужники зловорожої Московії філігранно перекручують історію Православної Церкви України, отруюють свідомість вірян так званої Української православної церкви московського патріархату, тобто філіалу агресивної Російської православної церкви.

Коротко повідомляю правдиві історичні факти. Київська митрополія з часу свого створення після Хрещення Русі 988 року майже 700 років була канонічно Автономною Помісною Церквою під омофором Вселенського Константинопольського Патріархату.

У 1448 році московський князь Василій Темний скликав Церковний собор, який самочинно висвятив на митрополичу кафедру єпископа Іону. У такий маніпулятивний спосіб була утворена Московська митрополія – на 460 років пізніше Київської, яка була у підпорядкуванні Константинопольського Патріархату.

Московський патріархат підступним чином було створено тільки у 1589 році. Як це було? Константинопольський патріарх Єремія прибув до Москви просити допомоги, милостині. Цим скористався Борис Годунов. Загрожуючи довічною висилкою на Північ, змусив Вселенського патріарха Єремію благословити на патріарха митрополита Іову. Це зловороже дійство відбулося 27 січня 1589 р.

На той час землі теперішньої України не входили до складу Московії, а православні єпархії на цих українських землях підпорядковувалися канонічній Київській митрополії. Нічого спільного з московським православ’ям у них не було. Московська церква до української національної святині Києво-Печерської Лаври жодного стосунку не мала.

Але московські патріархи вдавалися до найрізноманітніших способів, щоби підпорядкувати собі Руську, тобто Українську Православну Церкву, яка мужньо відстоювала свою незалежність. Кульмінаційний момент настав у 1686 році. Константинопольський патріарх Діонісій зрікся зверхності над Київською митрополією, тобто продав Українську Церкву московському патріархові «за три сорока соболів та двісті червоних». Хоч за цю оборудку собор Константинопольської церкви покарав Діонісія, але Московська церква перейменувала себе на Руську та почала відлік своєї історії, від часу Хрещення Русі. З 1721 року вона називається Російська православна церква. Як бачимо, злодійство на злодійстві сидить та злодійством поганяє. Канонічна Українська Православна Церква понад 300 років пролежала в московській домовині.

Новий розквіт українського православ’я почався від часу проголошення відновленої незалежності Української Держави. 6 січня 2019 р. Вселенський патріарх Варфоломій вручив Синодальний Томос про канонічність Православної Церкви України Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію.

Отже, так звана Українська Православна Церква московського патріархату, тобто складова, філія зловорожої до України Російської православної церкви зобов’язана повернути у лоно Православної Церкви України Києво-Печерську та Почаївську Лаври. Усі християни матимуть можливість без ворожих батюшок молитися за Перемогу над одвічними московськими ворогоми, зачаровуватися милозвучним, барвистим українським Словом під час служби Божої на вічну Славу Всевишнього.

Василь Лизанчук, професор, доктор філологічних наук, заслужений журналіст України (сторінка у FB)