Рашисти підірвали біля Керчі «екологічну бомбу»

Справжньою екологічною катастрофою стануть наслідки аварії двох росіянських танкерів, які були пошкоджені штормом у Керченській протоці між Азовським і Чорним морями вранці 15 грудня. За попередніми оцінками, у море потрапило щонайменше 4 300 тонн нафтопродуктів.

Обидва танкери – «Волгонефть 212» і «Волгонефть-239», які перевозили разом понад 9 тис. тонн нафтопродуктів, потрапили у шторм. Обидві посудини мало того, що віком поза 50 років, так ще й класу ріка-море – себто не розраховані на морські хвилі у штормову погоду. А швидкість вітру того дня сягала 24 м/с, і хвилі сягали до 3 м висоти. Але однією з основних версій катастрофи на московії вже називають «помилки екіпажу».

У підсумку хвилі фактично розламали корпус першого танкера, його корма пішла під воду і почався витік мазуту. Два гелікоптери і рятувальний буксир зняли з танкера 12 членів екіпажу, один з них загинув.

Другий танкер неподалік сів на мілину. З нього також довелося евакуювати 14 осіб екіпажу. І на ньому також підозрюють витік мазуту в море.

Прикметно, що рашаЗМІ одразу повідомляли лише про «героїчну операцію порятунку» екіпажів. І жодного слова про нафтопродукти, які виливались у море. Лише згодом про цю екологічну бомбу сповільненої дії вони почали побіжно згадувати: мовляв, мазут дрейфує від мису Панагія до коси Тузла, витік відбувся частковий, незабаром усе позбираємо. 

Росіянська мілітаризація Чорного та Азовського морів призводить до нової екологічної катастрофи, стверджують в екологічній організації «Грінпіс Україна».

За їхніми даними, обидва танкери прямували з вантажем палива для російського флоту, при цьому система визначення місцезнаходження морських суден була вимкнена вже 12 днів. Як зазначає «Грінпіс», дані відстеження від 1 жовтня показують, що маршрут доставки розпочинається з Волгограда та закінчується в Керченській протоці.

Будь-який розлив нафти або нафтопродуктів у цих водах може мати вкрай серйозні наслідки, попереджає Пол Джонстон, керівник дослідницьких лабораторій Greenpeace на базі Університету Ексетера у Великобританії.

«Розлив, найімовірніше, визначатиме сильний вітер і течії, які зараз рухаються на північний схід, і за нинішніх погодних умов його буде надзвичайно важко локалізувати. Якщо забруднення винесе на берег, це призведе до забруднення берегової лінії, яке буде надзвичайно важко очистити. Вплив на довкілля залежатиме від типу розлитої нафти. Важкі залишкові нафтопродукти як мазут, як правило, спричиняють більш помітний вплив, у тому числі, на морську фауну. Якщо кораблі затонуть, то існує ймовірність довготривалого виливу нафти та нафтопродуктів», - заявив учений.

Подібний інцидент стався у 2007 році, коли танкер «Волгонефть» зазнав катастрофи в Керченській протоці, внаслідок чого в море вилилося близько 1 500 тонн нафти, нагадує директорка Greenpeace Україна Наталія Гозак. Навіть рік по тому концентрація нафтопродуктів у воді у десятки разів перевищувала норму.

Пані Гозак вважає, що ліквідація наслідків таких забруднень потребує зусиль не однієї інституції, а міжнародної співпраці. «Але я впевнена, що росія не дасть доступу, інформація буде максимально обмежена. І дуже сумніваюсь, що рф вживатиме якихось заходів для ліквідації наслідків. Швидше за все, залишиться як є», - зазначила вона.

Пропри все, у «Грінпісі» обіцяють продовжити моніторинг ситуації. А росіянці тим часом обіцяють облетіти район екологічного лиха на гелікоптері та «завершують підготовчі роботи» щодо збирання мазуту, який розлився. А шторм на стику двох морів поки не вщухнув.