Рашисти не злазять з історії Ярослава Гуньки. Його звинуватили у геноциді

Рашисти продовжують розкручувати скандал із появою ветерана дивізії СС «Галичина» Ярослава Гуньки у парламенті Канади. Помітивши, що світ загалом перестав згадувати цю подію, московити вирішили підживити цю історію свіжими вигадками.

Аби максимально емоційно зачепити аудиторію, рашисти через свід слідчий комітет вирішили заочно звинуватити 98-річного Ярослава Гуньку у... геноциді.

«У Головному слідчому управлінні слєкому рф заочно висунуто звинувачення українському націоналісту Ярославу Хункє (він же Гунько, Гунька) у геноциді мирного населення на території Української РСР (ст. 357 КК РФ) у роки Великої Вітчизняної війни", - повідомляє рашистська структура у своєму ТГ-каналі.

Щоправда, далі в якості аргументів рашисти традиційно використали повні нісенітниці.

Зокрема, що «представники СС «Галичина», включаючи Хунку, переслідуючи основну ідею нацизму – створення расово чистої держави (арійської раси), з метою повного знищення етнічної групи слов'ян, у тому числі інших національностей, що проживають на території окупованої Львівської області УССР, чинили їх убивства, завдавали тяжкої шкоди їхньому здоров'ю та створювали життєві умови, розраховані на їхнє фізичне усунення». Як могли слов’яни боротися за «расово чисту арійську державу», росіянці, звісно, не пояснюють.

А наступний фрагмент міг би увійти в історію криміналістики. Якби був правдою, звісно.

Отже, росіянські слідчі, які, схоже, обійшли на повороті пропагандистів з рашаТБ, впевнено стверджують, що «з 23 по 28 лютого 1944 року в населеному пункті Гута Пеняцька (колишнє село на території Бродського району Львівської області УРСР) Хунка та інші особи із його підрозділу, виконуючи злочинні накази командирів, убили не менше 500 громадян СРСР. Серед убитих були євреї та поляки. Людей розстрілювали, спалювали у житлових будинках, а також у костелі». Звісно, що жодних доказів цим абсурдним звинуваченням рашисти не наводять.

Зате упевнено заявляють: мовляв, усе це є «порушенням Конвенції про закони та звичаї сухопутної війни (Гаага, 18 жовтня 1907 року)». Тому наразі вирішується питання про оголошення Я. Хунки у міжнародний розшук та його заочний арешт. Також були відправлені запити щодо правової допомоги в Канаду, Польщу та Білорусь.

Аби надати цій справі максимального розголосу, московія обіцяє задіяти ще й дипломатичні канали - аби «український нацист Ярослав Хунка отримав заслужене покарання», заявив заступник директора департаменту інформації та друку МЗС імені сумної коняки Алєксєй Зайцев.

«Добиватимемося притягнення старого карателя до відповідальності, не дамо йому спокійно жити навіть у такій комфортній для нього країні, як Канада», - заявив Зайцев на брифінгу. Однак додав, що, мовляв, не має ілюзій щодо того, що канадська влада видасть Хунку, адже «Оттава ніколи не екстрадувала нацистських злочинців».

Історія з Ярославом Гунькою стала справжнім подарунком (або й добре спланованою спецоперацією) для кремля: у москві тепер роблять усе для того, аби провести паралелі з нинішньою Україною і волати про нацистів, які «окупували Київ». Тож відсутність реакції світу на цю їхню розкрутку надзвичайно дратує рашистів. Ось вони у той чи інший спосіб постійно намагаються нагадати про цю історію.

Однак тут варто пам’ятати низку історичних фактів. Зокрема, що дивізія СС «Галичина» була створена німецькими військами з українців для боротьби проти Червоної армії у 1943 році.

Нюрнберзький процес і так звана комісія Дешена, створена в Канаді у 1980-х роках, не підтвердили причетності учасників дивізії до воєнних злочинів. Тим не менш, дивізію звинувачують у каральних операціях Вермахту проти поляків та євреїв.

Знищення села Гута-Пеняцька, де переважало польське населення, навіть радянська пропаганда до 80-их років ХХ ст. пов’язувала виключно з німецькими каральними військами. Це ж підтверджували й численні українські дослідження. Натомість польська комісія виявила причетність окремих загонів СС «Галичина» до тих подій. Щоправда, ні в кого із дослідників немає джерел із переліком людей, що брали участь у знищенні населення Гути-Пеняцької. Тож доказів причетності саме Я.Гуньки до цього злочину у рашистів, скоріш за все, немає. Тим не менше, московити цю тему продовжать «розкачувати».