Проблема опозиційних білорусів в Україні – держава їх не хоче ні бачити, ні чути

Співпраця на рівні громадянського суспільства. Актуальний стан прикордонного співробітництва, – так називалась одна із панелей ІІ Форуму імені Острозьких, що 4-5 листопада пройшов в Українському католицькому університеті.

Зокрема, в дискусії взяли участь представники Місії демократичної Білорусі в Києві. 

Подаємо їхнє бачення найбільших проблем, з якими стикаються білоруси, що перебувають в Україні. (Виклад не дослівний).  

Найперше, це те, що заблоковані їхні банківські рахунки. Багато хто втратив доступ до всіх заощаджень. Річ у тому, що у 2020 році для білорусів найпростішим способом уникнути переслідувань з боку режиму Лукашенка – це було іммігрувати в Україну. Люди переказували всі свої кошти і виїжджали з Білорусі. Але на початку широкомасштабного вторгнення всі рахунки виявились заблоковані. У той момент багато білорусів в Україні не мали навіть за що забезпечити просте побутове існування. На сьогодні питання таке ж актуальне: постанова НБУ, на підставі якої заблоковані рахунки, є чинною вже майже два роки. Домовитись можна лишень в одиночних індивідуальних випадках суто в ручному режимі. 

Як все відбувається? Є група в СБУ, у віддані якої білоруська тематика. Це приблизно чотири особи. Водночас вони працюють зі справами громадян інших країн, а також мають службові відрядження. Саме до них надходять заявки від НБУ, чи нема претензій до претендента на банківський рахунок. Розгляд заявок через завантаженість працівників може тривати чимало часу. Але навіть коли в СБУ немає претензій до конкретного громадянина Білорусі, це не означає, що НБУ дозволить відкрити рахунок у банку. Згадана постанова – це внутрішній документ НБУ, і вони радять, звертатись до суду, коли є претензії.  Отже, питання залишається нездоланним вже тривалий час.  Понад те, процедура розблокування банківських рахунків ніде не прописана, натомість є випадки повторного блокування. 

Друга проблема – в Україні пасажирські перевізники відмовляються перевозити білорусів, буквально висаджують із автобусів. Причина – білоруський паспорт. Це явна  дискримінація за національною ознакою. Жодної законної підстави для таких дій нема. Пояснення таке: «Це політика нашої компанії – ми не возимо білорусів». Найбільш проблемним з цього погляду є перевізник Ecolines. (Раніше ми писали про цю фірму у статті Як автобусний перевізник Ecolines намагається всидіти на двох стільцях). Компанія, яка працює під цим торговельним  брендом, здійснює пасажирські перевезення і в РФ. Відтак, білоруси хотіли б, щоб української влада звернула на це увагу. З українськими перевізниками проблем нема, з європейськими – також. Як розв’язати  це питання, коли в Україні перевізники висаджують пасажирів з автобусів, також наразі не зрозуміло.

Також в Україні неможливо купити телефонну сім-карту на білоруський паспорт. Така сама історія, коли білоруси намагаються заплатити за консульські послуги, скажімо, при оформленні візи. «Найдіть когось з українців, щоб за вас заплатив», – радять банківські працівники. Придбати страховку для подорожей або проживання чи поселитись в готель – також проблема. Отримати товар через «Нову пошту», вартість якого перевищує 3 000 гривень, білорус в Україні не може. 

Розпочати бізнес в Україні громадянину з паспортом Білорусі – річ немислима: жоден банк не відкриє розрахунковий рахунок. Доводиться вводити до числа засновників українців, а також користуватись банківськими карточками, що видані на родичів українських друзів. Воднораз в Україні створено Асоціацію білоруського бізнесу, яка мала б відстоювати інтереси її учасників, зокрема, у відносинах з державою.      

Щодо білорусів-добровольців, котрі воюють на боці України проти Росії. Щойно у них закінчується контракт із ЗСУ, вони буквально одразу стають безправними. Відтак у них є 7 днів для легалізації, або для того, щоб покинути Україні.

Жодних компенсацій внаслідок смерті чи поранення в законодавстві не передбачено.

На завершення додамо, що з початку війни в Україні вже загинуло 36 білорусів-добровольців.   

Висновок: «На рівні міжособистісного спілкування проблем у білорусів в Україні практично нема, однак на рівні держави і законів громадяни сусідньої країни, що стала співучасником  вторгнення Росії в Україну, залишаються дискримінованими. Більше того, попри те, що у Верховній Раді України створена міжфракційна група «За демократичну Білорусь!»,  білоруська проблематика перебуває на периферії державної уваги.  Тим часом в багатьох країнах ЄС запроваджено інститут спецпредставника з питань відносин із демократичною білоруською опозицією. В Україні про це на офіційному рівні ніхто не говорить.  

Білоруський інформаційний центр у Львові / Віктор Шаповал 

Фото – Юрій Сколоздра / ЗІФ