Польща на передовій гібридної війни: як росія намагається розхитати європейську безпеку

Російська Федерація дедалі активніше використовує інструменти гібридної війни проти країн Європи, поєднуючи інформаційно-психологічні операції, шпигунську діяльність, політичний вплив, кіберзагрози та створення інфраструктури для потенційних розвідувальних операцій. Однією з головних цілей Кремля сьогодні є Польща — держава, яка відіграє ключову роль у військовій, гуманітарній та логістичній підтримці України.

Про це свідчать як останні заяви польського керівництва, так і оцінки європейських спецслужб та аналітичних центрів.

Кремль веде проти Польщі «когнітивну війну»

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія вже давно перейшла від традиційної пропаганди до так званої когнітивної війни — комплексу заходів, спрямованих на зміну поведінки суспільства, руйнування довіри до державних інституцій та послаблення демократичних механізмів.

За словами міністра, Москва веде боротьбу не лише проти Польщі, а фактично проти всього Заходу.

«З точки зору Кремля, це війна проти всього Заходу, спрямована на наші союзи та покликана зруйнувати основи успіху не лише Польщі, а й усього регіону», — наголосив Радослав Сікорський.

Польський уряд оцінює масштаби цієї кампанії як безпрецедентні. За його даними, лише після початку повномасштабної війни проти України Росія спрямувала понад 6 млрд доларів на розвиток власної інформаційної машини, тоді як у 2025 році фінансування пропагандистських ресурсів досягло рекордних 1,4 млрд доларів.

На цьому тлі можливості Європейського Союзу щодо протидії дезінформації залишаються значно скромнішими, що створює очевидний дисбаланс у сфері інформаційної безпеки.

Польща стає головною мішенню російських спецслужб

Посилення інформаційного тиску супроводжується активізацією шпигунської діяльності.

За інформацією польського Агентства внутрішньої безпеки (ABW), кількість розслідувань щодо шпигунства у 2025 році збільшилася удвічі порівняно з попереднім роком. Загалом за останні два роки відкрито більше таких справ, ніж за попередні три десятиліття.

Водночас Міжнародний центр з протидії тероризму (International Centre for Counter-Terrorism) у своєму дослідженні назвав Польщу найбільш вразливою до російських диверсій серед країн Європи.

Останніми роками польські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Йдеться не лише про класичне шпигунство, а й про організацію диверсій, інформаційних операцій та діяльність агентурних мереж.

Чому саме Польща?

Причини очевидні.

Після початку повномасштабної війни саме Польща перетворилася на головний транспортний вузол, через який проходить значна частина військової допомоги Україні.

Саме тому будь-яке послаблення внутрішньої стабільності Польщі автоматично створює ризики для всієї системи підтримки України.

Кремль це прекрасно розуміє. Саме тому російські спецслужби дедалі активніше використовують широкий спектр інструментів:

• інформаційні кампанії;
• політичний вплив;
• підтримку радикальних рухів;
• диверсійні операції;
• кібератаки;
• використання агентурних мереж.

Мета полягає не стільки у завданні прямої шкоди, скільки у поступовому виснаженні суспільства та створенні атмосфери постійної нестабільності.

Політичний вплив як елемент гібридної війни

Окрему увагу польські експерти звертають на діяльність політичних сил, які просувають тези про необхідність «нормалізації» відносин із Росією.

Зокрема, останнім часом зростає підтримка ультраправої партії «Конфедерація польської корони», яку очолює Гжегож Браун.

Попри те, що ця політична сила не є проросійською у класичному розумінні, її риторика часто збігається з ключовими інформаційними наративами Кремля — критикою підтримки України, антиевропейською риторикою та закликами до перегляду зовнішньополітичних пріоритетів Польщі.

Саме так сьогодні працює сучасний російський вплив.

Кремль дедалі рідше використовує відкрито проросійських політиків. Натомість він підтримує або інформаційно підсилює тих акторів, які з різних причин просувають вигідні Москві тези, навіть якщо самі не мають формальних зв'язків із Росією.

Гібридна війна виходить за межі інформаційного простору

Російська активність проявляється не лише через пропаганду.

Швеція, яка після вступу до НАТО суттєво переглянула підходи до національної безпеки, уже готує законодавчі зміни, що дозволять вилучати нерухомість, яка належить російським громадянам або структурам і розташована поблизу військових об'єктів чи критичної інфраструктури.

У Стокгольмі вважають, що подібні об'єкти потенційно можуть використовуватися для розвідувальної діяльності або інших операцій у межах гібридної війни.

Такий підхід демонструє зміну європейського бачення сучасних загроз. Якщо ще кілька років тому питання володіння нерухомістю розглядалося переважно як економічне, то нині дедалі більше держав оцінюють його через призму національної безпеки.

Інформаційний фронт стає не менш важливим за військовий

Сучасна війна давно перестала обмежуватися лише бойовими діями.

Одним із головних завдань Кремля є формування внутрішніх конфліктів у країнах Європи. Для цього використовуються будь-які суспільно чутливі теми:

• міграція;
• підтримка України;
• економічні труднощі;
• енергетична політика;
• внутрішньополітичне протистояння.

Головна мета полягає у тому, щоб максимально поляризувати суспільство та підірвати довіру до державних інституцій.

Саме тому Польща сьогодні говорить уже не лише про інформаційну чи психологічну війну, а про когнітивну війну — боротьбу за свідомість громадян.

Отже, останні заяви польського керівництва підтверджують, що Росія розглядає Польщу як один із головних напрямків свого протистояння із Заходом.

Мова вже не йде про окремі інформаційні кампанії чи шпигунські операції. Кремль реалізує комплексну стратегію, яка поєднує політичний вплив, інформаційні маніпуляції, агентурну діяльність, кібероперації та економічний тиск.

Стратегічною метою Москви залишається послаблення єдності НАТО та Європейського Союзу, зниження рівня підтримки України та формування умов для перегляду сучасної архітектури європейської безпеки.

У цих умовах стійкість Польщі набуває значення далеко за межами її національних інтересів. Від здатності Варшави ефективно протидіяти російським гібридним операціям значною мірою залежить безпека всього східного флангу НАТО, збереження європейської єдності та подальша підтримка України.

Фото - Гжегож Браун, лідер ультраправої проросійської партії «Конфедерація польської корони»