Після нових ударів Ірану в Європі знову подорожчали газ і нафта

Після ракетних ударів Ірану по найбільшому у світі підприємству з виробництва зрідженого природного газу (ЗПГ) в Катарі європейські ціни на «блактине паливо» різко зросли. Енергокомпанії побоюються можливих тривалих перебоїв у глобальних поставках.

Як зазначає агентство Bloomberg, ф’ючерси на газ у Європі зросли до 35% у четвер, 19 березня. Так інвестори реагують на ризики тривалого виведення з ладу ключового енергетичного вузла, який забезпечує приблизно п’яту частину світових поставок ЗПГ.

За даними джерел агентства, у промисловій зоні Ras Laffan Industrial City, де розташовані об’єкти QatarEnergy, кілька газових установок були атаковані ракетами. Внаслідок ударів виникли масштабні пожежі та серйозно пошкоджено інфраструктуру. Хоча постачання з цього комплексу було частково призупинене ще раніше через воєнні ризики, нові удари суттєво підвищили ймовірність тривалого дефіциту газу на світових ринках.

Експерти попереджають, що наслідки можуть бути довготривалими. За оцінками аналітиків, відновлення роботи об’єктів може зайняти місяці або навіть роки, що зберігатиме високі ціни на газ у Європі та Азії.

Додатковий тиск на ринок створює те, що Європа виходить із зими з низьким рівнем заповнення газових сховищ і змушена конкурувати з азійськими покупцями за обмежені обсяги ЗПГ. На цьому тлі європейські газові ринки продовжують демонструвати високу волатильність, а ціни залишаються на рекордних рівнях.

До 9 березня ціни на природний газ уже зростали на понад 30% на тлі війни на Близькому Сході. Водночас в Україні ціни зросли на 20% і досягли 27 800 грн за тисячу кубометрів з ПДВ.

Увечері 18 березня іранська армія завдала ракетного удару по промисловому місту Рас-Лаффан у Катарі, де розташований найбільший у світі завод із виробництва скрапленого природного газу. Атака відбулась у відповідь на удар по іранському газовому родовищу Південний Парс – одному з найбільших у світі.

Президент США Дональд Трамп уже заявив, що Ізраїль не планує нових ударів по іранському газовому родовищу, однак попередив про жорстку відповідь у разі подальшої ескалації з боку Тегерана.

Нафта також пішла вгору

Паралельно у четвер, 19 березня різко зросли ціни на нафту – після того, як Іран атакував енергетичні об’єкти на Близькому Сході.

Як повідомляє Reuters, ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на $4,66 (4,3%) – до $112,04 за барель після пікового стрибка більш ніж до $112,86. Американська марка WTI подорожчала на $0,96 (1%) – до $97,28 за барель, раніше піднімаючись більш ніж на $3.

Ринок відреагував на різке загострення ситуації на Близькому Сході, де були атаковані енергетичні об’єкти в кількох країнах регіону. Серед них – Катар, Саудівська Аравія та інші держави Перської затоки. Як зазначається, найбільший вплив на ринок спричинили удари по ключовій інфраструктурі та побоювання довготривалих перебоїв у постачанні нафти і газу.

«Ескалація на Близькому Сході, точкові удари по нафтовій інфраструктурі та загибель іранського керівництва вказують на затяжні перебої з постачанням», – зазначила аналітикиня Phillip Nova Приянка Сачдева.

Експерти зазначають, що ситуація підсилює ризики для глобальних поставок енергоносіїв, особливо з огляду на можливі загрози судноплавству через Ормузьку протоку – ключовий маршрут транспортування нафти.

Додатковим фактором нестабільності стала позиція американського центробанку – Федеральна резервна система США, яка залишила ставки без змін, але попередила про можливе зростання інфляції через воєнні ризики.

На фінансових ринках також зросли очікування подальшої волатильності: аналітики попереджають, що без деескалації конфлікту ціни на нафту можуть залишатися високими.

Раніше медіа повідомляли, що через блокаду Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світового експорту скрапленого природного газу, рух танкерів фактично припинився, що загрожує критичним дефіцитом палива. Ціни на нафту залишаються високими також через зниження видобутку країнами Перської затоки та блокаду Ормузької протоки. Крім того, повідомлялося, що війна на Близькому Сході спровокувала дефіцит добрив і загрожує врожаям.