Папа Римський Лев XIV походить із американської родини, яка прихильна до ідеології MAGA

Американський суспільно-консервативний рух «Make America Great Again» («Зробімо Америку великою знову», MAGA) – це політичне гасло президентської кампанії Дональда Трампа, а також його торгова марка, яку зареєстрували ще у 2012 році. Покійний президент Рональд Рейган також застосовував аналогічне політичне гасло «Let's make America great again» під час своєї успішної президентської кампанії 1980 року. Із цим гаслом Рейган розвалив СРСР – тюрму радянських поневолених народів.

На тлі глобальної уваги до новообраного Папи Римського Лева XIV мимоволі у центрі суспільного зацікавлення опинилась родина Превостів, його старший брат Луїс Превост зокрема. У програмі журналіста Пірса Моргана «Piers Morgan Uncensored» («Пірс Морган без цензури») Луїс Превост розповів про життя кардинала Роберта Привоста до його обрання на посаду очільника Церкви.

Під час інтерв'ю Луїс не лише підтвердив достовірність резонансної фрази із гендерною образою на адресу демократичної конгресвумен Ненсі Пелосі, а також розповів і про погляди нового понтифіка на політику, на морально-сексуальні збочення в католицизмі та відносини із Дональдом Трампом.

Луїс Превост підтвердив, що саме він опублікував у соціальній мережі  Facebook відео із виступом Ненсі Пелосі та своїм підписом під відео «П'яна сука». Він і сьогодні не попросив  вибачення у Ненсі Пелосі, оскільки переконаний, що правий в оцінці діяльності суперечливої конгресвумен. Однак останнім часом, все ще будучи політично активним, брат Папи Лева XIV стримує свої емоції під час персональних оцінок політиків із міркувань лояльності до церковної посади свого молодшого брата.  

Луїс Превост наголосив: «Тепер я поводжусь тихо, прикушую свого язика, дивлячись на те, що відбувається у політиці США та в соціальних мережах. Я не хочу створювати підстав для зайвого і непотрібного галасу, тому що я – прихильник MAGA. Отож у мене є відповідні політичні погляди. Водночас я не хочу  створювати зайві проблеми для Роба (так в родині називають молодшого брата Роберта), адже у нього їх і так достатньо».

Хоча Луїс Превост визнав, що його брат менш консервативний, аніж він сам, проте категорично заперечив, що новообраний  Лев XIV «толеруватиме прогресивну або ліволіберальну» течію в Католицькій Церкві. Луїс зазначив: «Я знаю, що він не прихильник «woke» (лівацька антихристиянська ідеологія). Я переконаний, що він не попровадить Церкву жорстко вліво, а поведе її до центру. Ще невідомо як він буде ставитись до ЛГБТ (морально-сексуальних збоченців) у лавах священиків, як це робив його попередник, але однозначно не буде підтримувати одностатевий шлюб,  а також не допустить жінок до церковного клиру. Вірогідно, що надасть жінкам статус дорадниць, але не більше».

Із президентом Дональдом Трампом у новообраного понтифіка можуть бути незначні розбіжності. Або навіть і значні. Проте вони не стануть затятими антагоністами.

Інтерв'ю Луїса Превоста не потрібно розглядати лише як ексцентричний публічний випад родича новообраного понтифіка. Воно, інтерв'ю, стало наче променем прожектора на нову ватиканську еру, на висвітленням глибинної напруги поміж Церквою і міжнародним суспільством, а також непоступливим протистоянням між Христовою ідеологією Нагірної проповіді та тенденцією занепадницького церковного глобалізму.

Тверді консервативні погляди Луїса Превоста, оперті на ідеологічному базисі MAGA, вказують, що Папа Лева XIV виріс у морально здоровій родині, де шанують християнські цінності. Саме це і може мати негласний вплив на тональність самого новообраного понтифіка, особливо на тлі очікувань частини «прогресивних» церковників на продовження лівацького «м'якого» курсу, успадкованого від аргентинського соціаліста Хорхе Бергольо, прихильника прокремлівської ненависницької ідеології.

Жорсткий і нецензурний випад Луїса Превоста  на адресу Ненсі Пелосі – фігури, що символізує старий істеблішмент Демократичної партії, продажний міжнародному глобалізму, – може бути інтерпретований як сигнал несприйняття лівацького порядку денного у католицьких колах США. Відмова від вибачень перед Ненсі Пелосі вказує, що йдеться не про випадкову емоційну помилку, а про стійкі політичні переконання.

У той же час Луїс визнав, що навмисно відійшов у політичну тінь, щоби не шкодити братові. Цей факт вказує і на вірогідне існування внутрішніх суперечностей Папи Лева XIV між його особистими переконаннями і церковною відповідальністю.  У цій констатації й полягає симптом кризи не тільки з публічним толеруванням католицької ідентичності, як теж й усієї системи суспільної відповідальності, а саме: де закінчуються приватні погляди і починається репутація церковної інституції?

Заяви про те, що Папа Лев XIV «не допустить одностатевих шлюбів», а ще не поступиться і «не зробить жінок священиками» – це пряме відсилання до ключових ліній непоступливого протистояння між традиціоналістами і прогресистами всередині католицького світу. Якщо навіть це протистояння й було задеклароване лише як приватна позиція брата новообраного понтифіка, однак воно пролунало як декларація, що спрямована на підбадьорення консервативної католицької аудиторії.

Інтерв'ю Луїса Превоста  привідкрило контури прийдешності, ким насправді може виявитись Папа Лев XIV – не прихильником морально збоченої церковної революції та не пастирем капітуляції перед світовим антихристиянським злом.

Телефонний дзвінок кардинала Роберта Превоста напередодні конклаву до його рідних братів із проханням допомогти визначитись із іменем, коли він стане понтифіком, цей факт вказує, що кардинал знав, кого саме виберуть на кафедру Святого Петра.

Переконаність, що виберуть саме його, кардиналові Превосту надала його посада – префект Конгрегації (Дискатерії) у справах єпископів. Іншими словами – відділ кадрів Ватикану. У кардинала Превоста були справи (папки) на всіх єпископів і кардиналів Католицької Церкви. Під час конклаву можна було дискретно і по-дружньому підійти до опозиційного колеги-кардинала й ніжно проказати йому на вухо: «А пам'ятаєш, брате мій во Христі, як ти напаскудив тоді то...»

Кардиналові Роберту Привосту вдалось вибити із папських перегонів китайського єзуїта Стівена Чоу, якого Хорхе Бергольйо призначив кардиналом на вимогу Сі Цзіньпіна і активно просував його кандидатуру на апостольський престол замість себе. Гонконгський кардинал Стівен Чоу Сау-ян вимагав, щоби Католицька Церква вступила у діалог із правлячим політичним представництвом Пекіну і реформувала католицизм у таку структуру, яка б не загрожувала комуністичній ідеології партійної касти Китаю та обслуговувала зовнішні та внутрішні політичні тренди Піднебесної [https://spzh.eu/ua/news/83111-kardinal-kitaju-khristijanstvo-ne-povinno-zahrozhuvati-nashij-kulturi]. Тієї касти, яка є замовником війни Московії проти України, аби опісля і собі захопити Тайвань.

Новообраний Папа Лев XIV відновив на єпископській кафедрі Джозефа Стрікленда, ординарія техаської дієцезії Тайлер, якого незаконно звільнив аргентинський соціаліст кремлівського розливу. Також повернув до Ватикану кардинала Раймонда Берке, якого велелюбний на публіці Хорхе позбавив у Ватикані житла і соціальної пенсії, оскільки кардинал Берке не дивиться на світ Божий крізь морально-збочену призму самого Бергольйо.

Про аргентинське непорозуміння на кафедрі Святого Петра необхідно буде зробити окреме дослідження, аби спростувати рафіновану католицьку оману, що Хорхе Бергольйо не лише перебуватиме у Небесах, а ще і буде молитись за Україну. В нього було 12 років, щоби приїхати в Україну і помолитись, проте на догоду Кремлеві він знехтував такою можливістю.

Повернення до католицької спільноти тих, кого проганяв озлоблений аргентинець, лицемірно вигукуючи із ватиканського балкону, що «до Церкви потрібно пригортати всіх, всіх, всіх...», дозволяє сподіватись, що Лев XIV відновить християнську справедливість і виправить усе, що начудив його попередник.

Ярослав Левків

Фото з відкритих джерел