Круглий стіл у Львові: Чи стануть військові, ветерани та волонтери новою політичною елітою України? Реклама

15 травня у Львові відбувся круглий стіл «Взаємодія військових, ветеранів та волонтерів як запорука захисту держави», організований ГО «Захист Держави». Було обговорено ключові питання інтеграції військових, ветеранів та волонтерів у політичне та управлінське життя України.

У заході, який пройшов в офлайн та онлайн форматах, взяло участь до 70 учасників. Серед них були військові, представник ветеранських та волонтерських організацій, депутати, науковці, керівники Центрів підтримки ветеранів, журналісти, посадовці державних органів та місцевого самоврядування.     

Основними темами обговорення стали такі питання: Чи готове суспільство прийняти військових як частину нової політичної еліти? Яка роль ветеранів та волонтерів у післявоєнному відновленні країни?

В Україні на цей час налічується понад 1,2 млн ветеранів та ветеранок і вони, вочевидь, мають найперше право брати участь у державному управлінні вже сьогодні, а особливо – після закінчення бойових дій. І якщо хтось сподівається, що після нашої перемоги і далі так буде, що одні грабують та жирують, а другі гарують, то він помиляється.

Ось як про це лаконічно та водночас емоційно висловився керівник Львівського осередку ГО «Захист держави» Олександр Лабецький: «У нас багато хто думає, що от військові мають битися до загину, а волонтери – в тилу загибати, і хай ветерани самі займають своїми питаннями,  а тим часом олігархи та можновладці будуть будувати колиби..., але так не буде. Ми вважаємо, що внесок військових, ветеранів і волонтерів у справу збереження нашої держави є неоціненний. І тепер ці люди маю моральне право і навіть обов`язок будувати нову державу».  

«Особливо це стосується військових, людей, які ризикували найдорожчим – власним життям заради майбутнього України. Для них патріотизм, держава, справедливість – це не абстрактні слова, а цінності, за які вони готові «положити  і душу, і тіло. І коли у владі будуть ті, хто думають, як ветерани, тоді у країні буде порядок», – зазначив ветеран російсько-української війни Назар Крисюк. 

На потребі оновлення політичної та управлінської еліти за рахунок залучення військових, які довели свою відданість Україні реальними діями, наголосила керівниця Центру підтримки ветеранів та соціальних ініціатив при ЛНУ ім. Івана Франка, доцентка кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Ярина Танчак.    

За її словами, бойовий досвід формує лідерські якості, здатність ухвалювати відповідальні рішення в критичних умовах. До того ж служба у війську виховує дисципліну та орієнтацію на результат. 

Також вона наголосила на потребі формувати культури спілкування на рівні «ветерани – суспільство». 

Не тільки державний соціальний супровід, про що під час круглого столу розповів народний депутат України Тарас Тарасенко, чи волонтерська підтримка, значення котрої годі переоцінити, але й нова політична культура, коли ветеранів сприйматимуть не як соціальний тягар, а як нових лідерів – чесних, компетентних, патріотично налаштованих, не пов'язаних зі старими корупційними схемами та олігархічними групами.

Прикметно, що самі ветерани та волонтери повинні активно долучитись до формування такої культури. Саме на цю мету працює проєкт Львівського осередку ГО «Захист держави» під назвою «Ветерани з молоддю», коли одночасно і ветеран, і психолог зустрічаються зі студентами та школярам.

Які можливі перешкоди на цьому шляху максимального представлення у владі військових, які на фронті довели свою відданість державі? Частково відповіді на це питання містяться у даних опитування, що його напередодні круглого столу серед ветеранів та волонтерів провів Львівський осередок ГО «Захист держави». Так, на питання чи маєте ви досвід роботи в органах державної влади чи місцевого самоврядування, 55% представників цих середовищ відповіли так, а 45% – ні.

Важливість попереднього досвіду державотворення та належної освіти підтверджує  також історичний досвід. Зокрема, історик Іван Хома навів приклад програних визвольних змагань українців 1917-1921 років. Засновник ОУН Євген Коновалець зумів перейти від збройної боротьби до  політичної, бо мав чималий досвід довоєнної громадсько-політичної діяльності («Просвіта», «Український студентський союз», українські партії).

«Військовий досвід – це школа чесності, прозорості та взаємної довіри. А якщо бракує фахових знань та навичок, то наше завдання – на рівні держави, місцевої влади, громадського сектору – створити всі можливості, щоб ветерани могли вчись, могли поглиблювати свої «мирні» кваліфікації чи здобувати нові професійні знання, необхідні, зокрема, для управління державою та участі у політиці. Україні потрібні не професійні політики, а професіонали в політиці», – наголосив Олександр Лабецький.

Ще одна небезпека. Слід зробити все можливе, щоб ветерани не стали об’єктом дешевих маніпуляців та спекуляцій з боку старих політиків-популістів. А такий сумний досвід у нас уже був  – це останні парламентські вибори 2019 року та місцеві вибори 2020-го – на цьому наголосила представниця Центру підтримки ветеранів НУ «Львівська політехніка».        

Насамкінець на круглому столі було ухвалено резолюцію, серед пунктів котрої такі: – Закликати до створення державних та громадських програм, спрямованих на підготовку військових до участі в політичному та управлінському житті, з акцентом на якісну освіту, державотворення, антикорупційні принципи та політичну культуру; – Звернути увагу на ризик політичного використання військових різними  олігархічними силами та заклик до збереження політичної суб'єктності та незалежності ветеранів і волонтерів; – Підтримати ініціативи щодо створення незалежних громадських платформ і асоціацій, які представлятимуть інтереси військових, ветеранів та волонтерів у публічному просторі.

Резолюція є відкритою до підписання усіма представниками ветеранської та волонтерської спільноти, які поділяють її принципи та готові спільно працювати над втіленням її положень у життя.

Контакт для ознайомлення з повним тестом резолюції, внесення пропозицій та її підписання: [email protected]. Термін подачі пропозицій: до 19 травня 2025 року.

(Стаття підготовлена за сприяння пресслужби ГО "Захист держави").