Палата представників США схвалила законопроєкт, що передбачає допомогу Україні 60 млрд дол.

Нижня палата Конгресу США ухвалила проєкт закону H.R.8035 «Про додаткові асигнування на безпеку України – 2024», який передбачає понад $60 млрд підтримки нашої держави. Голосування відбулося в суботу в рамках пакету з чотирьох законопроєктів, які передбачають іноземну допомогу союзникам та партнерам США.

Про це повідомив Укрінформу.

Законодавчий пакет підтримали 311 конгресменів, проти висловилися 112 законодавців, один проголосував як «присутній». Для ухвалення документа була потрібна проста більшість – 218 мандатів.

Слід зазначити, що перед основним відбулося голосування по поправках республіканців, які пропонували скорочення допомоги Україні або її скасування. Всі зміни були відхилені переважною більшістю представників обох партій. Крім того, конгремен-республіканець Кіт Селф спробував застосувати процедуру повернення законопроєкту до комітету для повторного перегляду, яка була одразу провалена законодавцями.

(Як відомо, щоб  законодавча ініціатива набула чинності закону, її мають ухвалити обидві палати Конгресу США, а глава Білого дому – затвердити своїм підписом).

Як пише ВВС, “український” законопроєкт передбачає асигнування у розмірі $60,8 млрд в частині допомоги Україні та регіональним партнерам для протидії Росії. Левову частку цих грошей освоїть американський військово-промисловий комплекс.

Оборонні видатки складають 49,9 млрд доларів: $23,2 млрд – поповнення товарів оборонного призначення та послуг, наданих Україні; $11,3 млрд – поточні американські операції в регіоні; $13,8 млрд. – закупівля сучасних оборонних систем, товарів та послуг.

Ще $9,5 млрд передбачені на економічну допомогу Україні, а $7,849 млрд - на економічну допомогу Україні, що може включати пряму бюджетну підтримку (окрім відшкодування пенсій).

Саме останні понад 7 мільярдів виділяються у формі позики, щоправда, влада США може її списати.

Також у проєкті міститься вимога до президента надати Україні далекобійні ракети ATACMS.

В окремих законопроєктах щодо Ізраїлю йдеться про 26 млрд, а Тайваню та всього регіону - 8 мільярдів.

Четвертий проєкт з пакета - додаткові заходи для протидії ворогам і зміцнення національної безпеки. Тут також йдеться про можливу конфіскацію активів Росії та направлення грошей на допомогу Україні.

Водночас Голос Америки додав: "Минуло більше як два місяці з того часу, як Сенат, де демократи мають більшість, ухвалив законопроєкт про підтримку України, і лідери США - від президента-демократа Джо Байдена до головного республіканця в Сенаті Мітча Макконелла - щораз закликали спікера Палати представників (республіканця) Майка Джонсона винести цей документ на голосування.

І от Джонсон на цій неділі вирішив проігнорувати погрози про відставку, що лунали з боку бескомпромісних членів незначущої республіканської більшості  (218 проти 213 ), і винести пакет на голосування. Цей пакет, власне, включає близько 60,84 мільярда доларів для України, яка вже більше двох років протистоять повномасштабному російському військовому вторженню".

Про те, як пакетний законопроєкт був таки винесений на голосування у Палаті представників, пише Reuters: "Двопартійна більшість у Палаті представників (316 проти) 94 у п’ятницю (19 квітня) проголосувала за винесення законопроекту на голосування, а лідер більшості в Сенаті Чак Шумер сказав сенаторам бути готовими працювати у вихідні, якщо він (пакет) буде прийнятий Палатою представників, як очікується.

"Це не ідеальне законодавство, це не те законодавство, яке ми б написали, якби республіканці керували і Палатою представників, і Сенатом, і Білим домом", - сказав Джонсон журналістам у п'ятницю. «Але уе найкращий продукт, який ми можемо отримати за цих обставин, щоб подбати про справді важливі зобов’язання».

Деякі жорсткі республіканці висловили рішучу опозицію щодо подальшої допомоги Україні, зокрема, окремі з них стверджують, що США не можуть собі цього дозволити, враховуючи зростання державного боргу до 34 трильйони доларів. З цього погляду вони неодноразово говорили про загрозу усунення Джонсона, який став спікером у жовтні (2023 року) після того, як його попередник Кевін Маккарті був усунений прихильниками жорсткої лінії.

Конгресмен Боб Гуд, голова консервативної (республіканської) фракції Палати представників, заявив журналістам у п’ятницю, що законопроекти (що входять у пакет) являють собою «ковзання вниз у безодню більшої фінансової кризи та останньої політики Америки, яка відображає інтереси Байдена, Шумера та Хакіма Джеффріса (лідера демократів у Палаті представників) і не відображають інтереси американського народу».

Але кандидат у президенти від Республіканської партії Дональд Трамп , який має величезний вплив у партії, 12 квітня висловив підтримку Джонсону та у четвер у соцмережі заявив, що виживання України є важливим для США".

На завершення нагадаємо цинічну історію про те, як воєнна допомога Україні від США стала заручницею політичної боротьби в США і була затримана на цілих півроку: через брак боєприпасів, снарядів і ракет, Україна зазнала багатьох військових та цивільних втрат, відступила з Авдіївки, а тепер під загрозою Часів Яр. 

 Хронологію подій наводить ВВС: "Планувалося, що перший великий пакет підтримки на рік буде частиною закону про тимчасове фінансування уряду США, який мали схвалити 1 жовтня 2023 року. Там для України передбачали 24 мільярди доларів.

За тиждень до цього до США приїздив Володимир Зеленський, але вже тоді стало зрозуміло, що безумовна підтримка України завершується.

Низка важливих зустрічей з представниками республіканців показала, що там не налаштовані швидко ухвалювати допомогу Україні.

1 жовтня після суперечок Палата представників ухвалила перехідний бюджет, але грошей для України в ньому не виявилося.

Влада запевняла, що це тимчасово, але ситуація тільки погіршувалась.

4 жовтня голову палати Кевіна Маккартні відправили у відставку, у тому числі через підозри, що він може проштовхнути українське питання.

Обрання спікера, як і питання грошей для України, зависло.

20 жовтня Джо Байден направив запит на фінансування України - він об’єднав допомогу Україні, Ізраїлю, Тайваню і питання кордону з Мексикою.

Вже 25 жовтня республіканці обрали Майка Джонсона спікером Палати представників і здавалося, що справа може зрушити з місця.

Але почалася тяганина, в якій величезну роль грав Дональд Трамп. Джонсон постійно мав балансувати між крилами республіканців, зокрема і трампістів, щоб його не звільнили як попередника.

Українське питання стало заручником президентської кампанії, яка вже фактично тоді стартувала.

Демократи та республіканці загрузли у тривалих суперечках про кордон з Мексикою та біженців. Це питання стало частиною пакета, в якому йшла допомога Україні.

Голосувати його мали вже у грудні, перед цим виступити перед конгресменами мав навіть Володимир Зеленський. Але заплановане на 6 грудня голосування зірвалося, а конгресмени пішли на різдвяні канікули.

На початку лютого Сенат погодив новий пакет підтримки і направив його на схвалення Палаті представників. Вона вийшла з канікул у лютому, але за Україну одразу не взялися - тривали суперечки та перемовини щодо кордону.

Тоді здавалося, що прихильники України навіть можуть спробувати обійти спікера Джонсона та винести пакет допомоги за спеціальною процедурою, але цього не сталося.

У березні в Палаті представників заговорили про розробку своїх документів, але потім всі пішли на великодні канікули.

На початку квітня здавалося, що ситуація зайшла в глухий кут і виходу з неї немає - республіканці просто не хотіли розблокувати українське питання під різними приводами.

Ситуація дійшла до краю - вже наміть голова МЗС Британії Девід Кемерон з’їздив до Трампа, де серед іншого говорили і про розблокування української допомоги.

Що саме вплинули на ситуацію, достеменно сказати важко, але активізація дипломатичних перемовин з Трампом на фоні нападу Ірану на Ізраїль 14 квітня пришвидшила процеси.

Вже 15 квітня Майк Джонсон, який мав особисту зустріч із Трампом, заявив про новий підхід до допомоги і розділення його на чотири пакети. А 17 квітня він вже зареєстрував усі документи які й проголосували цієї суботи.

Проте Україна втратила багато часу. Ситуація на фронті з постачанням стала критичною, особливо з ракетами для ППО та боєприпасами. У справу постачань Україні активніше доєдналися країни ЄС, проте закрити всі прогалини в постачаннях так і не вдалось.

США за цей час змогли “нашкребти” кілька невеликих пакетів допомоги у грудні 2023-го та березні 2024 року".